ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.04.2023Справа № 910/12274/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., за участю секретаря судового засідання Шатан Т.О., розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/12274/22
за позовом приватного підприємства «АВС-АГРО» (ідентифікаційний код: 33246826; 31632, Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Кугаївці, вул. Першотравнева, 32; електронна адреса: sgk.ukraine@gmail.com)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (ідентифікаційний код: 36716311; 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара,41, літера «А» офіс 310; електронна адреса: wtgroup@ukr.net)
про стягнення 2 816 269,26 грн
за участю представників:
позивача: Сусла І.М. (ордер від 31.10.2022 №1035577 серії ВХ);
відповідача: Унгул Р.В.
Приватне підприємство «АВС-АГРО» (далі - позивач, Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення заборгованості за договором поставки сільськогосподарської продукції від 18.04.2022 №367-04/22С (далі - Договір) у розмірі 2 682 078,23 грн, а також 33 826,42 3% річних і 100 364,61 грн інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов'язок стосовно оплати отриманого за Договором товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2022 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення для усунення недоліків
17.11.2022 позивачем подано на електронну адресу суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/12274/22; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 13.12.2022.
21.11.2022 до суду надійшла заява про усунення недоліків, яка була надіслана поштою.
01.12.2022 позивач на електронну адресу суду (надіслано поштою та отримано судом 12.12.2022) подав заяву про забезпечення позову, якою просив накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі 2 896 500,43 грн.
05.12.2022 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив позовні вимоги повністю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 заяву Підприємства про забезпечення позову задоволено частково та вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті Товариству у межах суми стягнення основної заборгованості 2 682 078,23 грн.
12.12.2022 позивач подав на електронну адресу суду заяву, в якій підтримав позов, просив закрити підготовче провадження та провести підготовче засідання без участі представника Підприємства.
Суд протокольної ухвалою від 13.12.2023 постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 17.01.2023.
14.12.2022 відповідач звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 призначено клопотання про скасування заходів забезпечення позову до розгляду у судовому засіданні 22.12.2022.
Представник позивача на електронну адресу суду 20.12.2022 надіслав клопотання про проведення судового засідання з розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку "EasyCon".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2022 ухвалено надати можливість представнику позивача брати участь в засіданнях в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв'язку - комплекс технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon"(через Електронний кабінет Електронного суду (пункти 18, 45, 49 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи).
У судовому засіданні і з розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову22.12.2022 було оголошено перерву до 17.01.2023.
23.12.2022 Товариство подало суду заяву про призначення судового засідання на наступному тижні.
05.01.2023 відповідач подав суду додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 повідомлено сторони про призначення розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні 10.01.2023.
10.01.2023 позивач на електронну адресу суду подав заяву про збільшення позовних вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 було задоволено заяву Товариства та скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №910/12274/22.
17.01.2023 Товариство подало суду заяву про відкладення розгляду справи та клопотання про затвердження мирової угоди, до якого додано копію вказаної угоди, яка підписана зі сторони відповідача.
У судовому засіданні для судового розгляду справи по суті 17.01.2023 було оголошено перерву до 07.02.2023.
На виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/12274/22, справу надіслано до суду апеляційної інстанції та зупинено провадження у справі до повернення матеріалів справи після перегляду оскаржуваного судового рішення.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.03.2023 (повне судове рішення складено 23.03.2023) ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.01.2023, якою скасовано заходи забезпечення позову залишено без змін.
Матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 було поновлено провадження у справі та судовий розгляд справи по суті в судовому засіданні призначено на 27.04.2023.
Представник позивача у судовому засіданні 27.04.2023 підтримав позовні вимоги у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив повністю.
Суд, заслухавши вступне слово, з'ясувавши обставини, дослідив в порядку статей 209-210 Господарського процесуального кодексу України докази у справі.
Після закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.
У судовому засіданні 27.04.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку із відпусткою судді з 01.05.2023 по 14.05.2023 повне судове рішення складено 17.05.2023.
Судом, відповідно до вимог статей 222-223 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
18.04.2022 Підприємством (постачальник) і Товариством (покупець) укладено Договір, за умовами якого:
- постачальник зобов'язався доставити, а покупець прийняти та оплатити за поставлену сільськогосподарську продукцію, а саме: соняшник (код товару 1206009900 згідно з УКТ ЗЕД), урожаю 2021 року, в кількості, 300 000 тонн по ціні 14 912,28 грн без ПДВ., за одну метричну тонну, у строк до 06.05.2022, на загальну суму 5 099 999,76 грн +/- 10%. Поставка товару партіями допускається (пункт 1.1);
- оплата 86% вартості і кожної партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5-7-ох банківських днів з моменту надання видаткової накладної, отриманих від елеватору реєстрів ТТН на прийняте зерно, 14% вартості партії товару протягом 2-ох банківських днів, наступних за датою отримання на поточних рахунок відшкодування ПДВ покупцем, відповідно до отриманих та зареєстрованих податкових накладних постачальника. Постачальник має зареєструвати податкові накладні в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнені товарно-транспортні накладні (пункт 4.1);
- остаточний розрахунок за товар проводиться виходячи фактично поставленої кількості товару, як визначено розділом 3 Договору на підставі отриманих від елеватору поставки реєстрів ТТН на прийняте зерно з визначенням якості по середньодобовому зразку, реєстрації податкової накладної в ЄРПН у відповідності до вимог чинного законодавства з наданням покупцю квитанції щодо їх реєстрації, а також правильно заповнених товарно-транспортних накладних (пункт 4.2);
- постачальник зобов'язується надати оригінал листа на фірмовому бланку підприємства, що товар, який поставляється по даному Договору, є продукцією власного виробництва, постачальник має статус виробника сільськогосподарської продукції у 2022 році та є суб'єктом оподаткування податку на додану вартість (пункт 5.1);
- Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до повного виконання зобов'язань сторонами (пункт 11.1 Договору).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
За приписом статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки товару.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На виконання умов Договору в період з 21.04.2022 по 25.04.2022, до місця поставки (Хмельницька область, Ярмолинецький район, смт. Ярмолинці вул. Гагаріна, 44/1; далі - елеватор поставки) відповідно до пункту 3.1.Договору позивач поставив 303 080 т, соняшнику врожаю 2021 року на загальну суму 5 011 385,37 гривень з ПДВ, що підтверджується такими накладними:
- №62 від 22.04.2022, 125 720 т соняшнику врожаю 2021 року, на суму - 2 073 122,48 грн з ПДВ;
- №63 від 23.04.2022, 53 320 т соняшнику врожаю 2021 року, на суму - 892 843,61 грн з ПДВ;
- №64 від 25.04.2022, 124 040 тон соняшнику врожаю 2021 року, на суму - 2 045 419,28 грн з ПДВ.
Товариство прийняло товар і зауважень щодо якості та кількості товару не заявляло.
Слід зазначити, що отримання товару відповідачем також підтверджується такими товарно-транспортними накладними:
- від 21.04.2022 №1, автомобіль MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , причіп самоскид НОМЕР_2 , на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора доставки» з підтвердженням отримання соняшнику 22.04.2022 вагою 24 020 т;
- від 21.04.2022 №2, автомобіль DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_3 , та причіп самоскид НОМЕР_13, на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 22.04.2022 вагою 26 340 т;
- від 21.04.2022 №3, автомобіль MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_4 . та причіп самоскид НОМЕР_5 , на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 22.04.2022 вагою 26 100 т;
- від 21.04.2022 №4, автомобіль DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_3 , та причіп самоскид НОМЕР_14, на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 22.04.2022 вагою 25 660 т;
- від 21.04.2022 №5, автомобіль RENAULT, PREMIUM 420, д.н. НОМЕР_6 , та напівпричіп самоскид НОМЕР_7 , на звороті міститься відтиск печатки, "Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 22.04.2022 вагою 23 600 т;
- від 22.04.2022 №6, автомобіль DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_15. та причіп самоскид НОМЕР_14, на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 23.04.2022 вагою 26 100 т;
- від 22.04.2022 №7, автомобіль DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_9 , та причіп самоскид НОМЕР_10 , на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 23.04.2022 вагою 27 220 т;
- від 25.04.2022 №8, автомобіль DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_3 . та причіп самоскид НОМЕР_14, на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 25.04.2022 вагою 25 200 т;
- від 25.04.2022 №9, автомобіль DAF XF 105.460, д.н. НОМЕР_9 , та причіп самоскид НОМЕР_10 , на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 25.04.2022 вагою 25 980 т;
- від 25.04.2022 №10, автомобіль MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_11 , причіп самоскид НОМЕР_2 , на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 25.04.2022 вагою 25 460 т;
- від 25.04.2022 №11, автомобіль RENAULT, PREMIUM 420, д.н. НОМЕР_6 , та напівпричіп самоскид НОМЕР_7 , на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 25.04.2022 року , вагою 22940тонн;
- від 25.04.2022 року №12, автомобіль MAN TGX 18.440, д.н. НОМЕР_1 , причіп самоскид НОМЕР_12, на звороті міститься відтиск печатки, «Елеватора поставки» з підтвердженням отримання соняшнику 25.04.2022 вагою 24 460 т.
У подальшому на виконання пункту 4.2 Договору позивачем було зареєстровано такі податкові накладні:
- №62 від 22.04.2022, що підтверджується квитанцією, яка зареєстрована ДПС 13.06.2022 за №9077305822;
- №63 від 23.04.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, яка зареєстрована ДПС 13.06.2022 за №9077347131;
- №64 від 25.04.2022, що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією, яка зареєстрована ДПС 13.06.2022 за № 9079602773.
З огляду на реєстрацію податкових накладних та умов Договору відповідач був зобов'язаний провести оплату за товар у розмірі 14% вартості партії товару, протягом 2 банківських днів з моменту реєстрації податкової накладної в ЄРПН:
- за видатковою накладною №62 від 22.04.2022 - у строк до 15.06.2022 включно;
- за видатковою накладною №63 від 23.04.2022 - у строк до 15.06.2022 включно;
- за видатковою накладною №64 від 25.04.2022 - у строк до 15.06.2022 включно.
У свою чергу, Товариство перерахувало Підприємству за отриманий товар 2 329 307,14 грн, що підтверджується такими платіжними дорученнями:
- №3406 від 29.04.2022 на суму 100 588,98 грн з ПДВ;
- №3415 від 02.05.2022 на суму 201 177,96 грн з ПДВ;
- №3436 від 04.05.2022 на суму 402 355,92 грн з ПДВ;
- №152 від 25.05.2022 на суму 412 249,94 грн з ПДВ;
- №3565 від 07.06.2022 на суму 329 799,95 грн з ПДВ;
- №3796 від 08.07.2022 на суму 336 712,58 грн з ПДВ;
- №3872 від 21.07.2022 на суму 446 421,81 грн з ПДВ;
- №4092 від 19.08.2022 на суму 100 000 грн з ПДВ.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 2 682 078,23 грн (5 011 385,37 грн - 2 329 307,14 грн).
З метою досудового врегулювання спору Підприємство надіслало Товариству претензію від 03.10.2022 щодо сплати заборгованості у розмірі 2 683 078, 23 грн, яка залишена без належного реагування та заборгованість відповідачем не погашена.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказував, зокрема, на те, що, оскільки позивачем не виконано пункт 5.1 Договору, то не настав обов'язок з оплати відповідно до пункту 4.1 Договору.
Вказані доводи спростовуються тим, що Товариство надало Підприємству 23.12.2022 гарантійний лист, в якому визнало заборгованість у розмірі 2 682 078,23 грн та взяло на себе зобов'язання її сплатити до 23.06.2023 включно за визначеним графіком.
Так, Верховний Суд неодноразово зазначав, що добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
Надавши гарантійний лист, відповідач підтвердив обов'язок з оплати товару та гарантував сплату заборгованості, а тому посилання на невиконання позивачем обов'язку з надання документу, визначеного пунктом 5.1 Договору, як на підставу для не оплати товару суперечить його попередній заяві (гарантійний лист) та поведінці (частковий розрахунок за отриманий товар).
Що ж до тверджень відповідача про форс-мажорні обставини та воєнний стан, то слід зазначити таке.
Договір укладено сторонами 18.04.2022, тобто вже після початку повномасштабного вторгнення і Товариство було обізнано про ризики його невиконання.
Крім того, відповідач не подав жодного документального підтвердження того, що він не може виконати обов'язок з оплати отриманого товару саме внаслідок воєнного стану.
Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.
Судом також взято до уваги Рішення Господарського суду Хмельницької області у справі 924/917/22, яким відмовлено у позові товариства з обмеженою відповідальністю "ВВТ ГРУП" до приватного підприємства "АВС-АГРО" про відстрочення виконання зобов'язання, а саме оплати залишку грошових коштів за поставлений товар, а саме соняшник вражаю 2021 року за договором поставки сільськогосподарської продукції №367-04/22С до закінчення форс - мажорних обставин, а саме воєнних дій на території України.
Таким чином, заборгованість у сумі 2 682 078,23 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.
Крім основного боргу позивач заявив до стягнення з відповідача 33 826,42 грн 3 % річних та 100 364,61 грн інфляційних втрат.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунок, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що він неправильний в частині 3 % річних.
Так, за розрахунком суду 3 % річних, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача складає 32 321,74 грн.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду, а в частині стягнення інфляційних втрат у повному обсязі за розрахунком позивача.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000 грн.
Відповідно до частин першої та третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесення витрат у сумі 50 000 грн позивачем подано копії таких документів:
- договору про надання правової допомоги від 31.10.2022 №б-н, укладеного Підприємством і адвокатом Суслої І. М.;
- платіжного доручення від 01.11.2022 № 660 на суму 40 000 грн;
- ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 31.10.2022 серія ВХ №1035577;
- свідоцтво на право заняття адвокатською діяльністю серії ТР від 02.03.2018 №000268;
- договору рол надання правової допомоги від 12.12.2022 №б-н, укладеного позивачем і адвокатським бюро "Лексіум" Дідика Ігоря";
- платіжного доручення від 13.12.2022 №751 на суму 4 000 грн;
- платіжного доручення від 16.12.2022 №768 на суму 6 000 грн;.
За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Згідно із статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Водночас, відповідно до частини п'ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем не було заявлено відповідного клопотання про зменшення витрат.
Слід зазначити, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неспівмірність, та/або нерозумність, та/або нереальність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до цієї справи відповідач не надав.
Враховуючи предмет та підстави позову, виходячи з встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, беручи до уваги розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження за участі представників сторін, у тому числі адвоката позивача, відсутність обґрунтованих заперечень відповідача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу у сумі 50 000 грн.
Керуючись статтями 129, 130, 231, 233, 236, 237, 238, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов приватного підприємства «АВС-АГРО» до товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» про стягнення 2 816 269,26 грн задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВВТ ГРУП» (ідентифікаційний код: 36716311; 01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 41, літера «А», офіс 310; електронна адреса: wtgroup@ukr.net) на користь приватного підприємства «АВС-АГРО» (ідентифікаційний код: 33246826; 31632, Хмельницька область, Чемеровецький район, с. Кугаївці, вул. Першотравнева, 32; електронна адреса: sgk.ukraine@gmail.com): 2 682 078 (два мільйони шістсот вісімдесят дві тисячі сімдесят вісім) грн 23 коп. основного боргу; 32 321 (тридцять дві тисячі триста двадцять одну) грн 74 коп. 3 % річних, 100 364 (сто тисяч триста шістдесят чотири) грн 61 коп. інфляційних втрат і 43 461 (сорок три тисячі чотириста шістдесят одну) грн 31 коп. судового збору за сплату судового збору та подання заяви про забезпечення позову, 50000 (п'ятдесят тисяч), 00грн витрат на правничу допомогу.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 17.05.2023
Суддя Ігор Курдельчук