17.05.2023 Справа № 908/1546/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко Михайло Володимирович, розглянувши заяву вих. №1614 від 11.04.2023 (вх. №1681/08-07/23 від 09.05.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дісна” (проспект Соборності, 15, м. Київ, 02160, ідентифікаційний код 31566495) про видачу судового наказу
за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» (вул. Фортечна, буд. 10-А, м. Запоріжжя, 69002, ідентифікаційний код 34268112) грошової заборгованості, яка виникла за договором, укладеним у письмовій формі
09.05.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дісна” про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» 79078,64 грн. та витрат зі сплати судового збору в сумі 268,40 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.05.2023 вказану заяву передано для розгляду судді Мірошниченко М.В.
Статтею 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Законом України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2022 року в розмірі 2684,00 грн.
На підтвердження наявності господарських правовідносин між сторонами заявник надав суду в копіях: договір поставки №40/19 від 01.09.2019 з протоколом розбіжностей від 01.09.2019, видаткову накладну №РН-0037547 від 0408.2022, товарно-транспортну накладну №РН-0037547 від 04.08.2022 з відомостями про вантаж на суму 60630,98 грн. з ПДВ.
З підстав порушення грошового зобов'язання заявник просить стягнути з боржника суму заборгованості за договором поставки №40/19 від 01.09.20219 в розмірі 58194,47 грн., пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.09.2022 по 18.03.2023 в сумі 14429,04 грн., 3% річних за період з 19.09.2022 по 04.04.2023 у сумі 947,06 грн., інфляційні нарахування за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року в сумі 3203,57 грн., суму пені за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,02% від суми заборгованості за період з 19.09.2022 по 04.04.2023 в сумі 2304,50 грн., всього - 79078,64 грн.
Отже, зі змісту поданої заяви та доданих до неї документів слідує, що вимоги заявника виникли на підставі письмового договору, а заявлена до стягнення з відповідача сума в загальному розмірі 79078,64 грн. не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 155 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку відмовити у видачі судового наказу в частині вимоги про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.09.2022 по 18.03.2023 в сумі 14429,04 грн., виходячи з такого.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
У заяві про видачу судового наказу заявлено вимогу про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.09.2022 по 18.03.2023 в сумі 14429,04 грн., яка розрахована на підставі п. 7.2 договору, відповідно до якого у випадку порушення покупцем строків оплати покупець несе відповідальність у вигляді сплати пені в розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості. Тобто ставка пені встановлена в розмірі 0,02% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, а посилання на подвійну облікову ставку НБУ зазначено як граничний (максимальний) розмір пені.
У той же час, заявник нарахував пеню в межах одного періоду прострочення як за ставкою 0,02% від суми заборгованості, так і в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що не передбачено п. 7.2 договору, на підставі якого заявлено грошові вимоги.
Отже, з поданої заяви не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника до боржника щодо стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.09.2022 по 18.03.2023 в сумі 14429,04 грн.
Враховуючи викладене, суд відмовив у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дісна” в частині видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.09.2022 по 18.03.2023 в сумі 14429,04 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Керуючись статями 151, 152, 153, 234, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Дісна” в частині видачі судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговельна компанія «Економ Плюс» пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 19.09.2022 по 18.03.2023 в сумі 14429,04 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання ухвали суддею.
Ухвалу підписано суддею 17.05.2023.
Суддя М.В. Мірошниченко