вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення заяви без руху
у справі про неплатоспроможність
17.05.2023 Справа № 904/2451/23
За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Суддя Камша Н.М.
без участі представників сторін
15.05.2023 до господарського суду Дніпропетровської області звернувся гр. ОСОБА_1 (далі - заявник) із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця, в якій просив прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.
Розглянувши заяву та додані до заяви документи, господарський суд Дніпропетровської області прийшов до висновку про необхідність залишення заяви і доданих до неї документів без руху, з огляду на наступне.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Пунктом 1 ч.2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч.3 ст.115 Кодексу України з процедур банкрутства).
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначив, що має заборгованість перед фінансовими установами, а саме: АТ "А-БАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та АТ "СЕНС - БАНК".
Проте до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не подані до суду копії всіх кредитних договорів, а саме не додано копій кредитних договорів укладених з: АТ "А-БАНК" та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК".
У конкретизованому списку кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів ОСОБА_1 вказано вимоги, які йому відомі, загальна сума заборгованості перед кредиторами становить 631 073,60 грн.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність заявником не подано доказів отримання кредитних коштів від АТ "А-БАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК", що унеможливлює здійснення їх аналізу для досягнення мети підготовчого засідання, а саме підтвердження наявності кредитних зобов'язань та заборгованості на суму 631 073,60 грн., яка вказана в заяві.
Згідно з ч.5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Згідно наданих заявником декларацій за 2020-2023 роки, розділи ІІ, ІІІ, IV, V, VI, VII, VIII, ІX, X, XI, XII, XІІІ, XIV не містять жодних відомостей про доходи, майно, активи та фінансові зобов'язання члену сім'ї боржника ( ОСОБА_2 ), проставлено "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви не додано доказів звернення до відповідних офіційних джерел щодо отримання інформації про члена сім'ї, яка необхідна була заявнику для заповнення розділів декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Крім того, відповідно до пункту 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 №2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Водночас, до заяви ОСОБА_1 не додано доказів самостійного звернення до члена сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо отримання відповідних відомостей, або відмову членів сім'ї та державних установ в письмовій формі щодо інформації, яка необхідна була заявниці для заповнення декларацій про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність.
Так, у справі №910/6639/20, Верховний Суд дійшов висновку, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів та належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
На переконання суду, коло членів сім'ї боржника в частини п'ятої статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства визначено у зв'язку із встановленням його обов'язку подати декларацію про майновий стан боржника за відповідною формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, як додаток до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Подання декларації про майновий стан боржника полягає у необхідності підтвердження наявності підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, зазначених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Подання декларації про майновий стан надає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів та витрат на відповідну дату, а й динаміки розміру активів за відповідний період. Поряд з цим, ця декларація повинна містити відомості, що можуть свідчити про ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/6639/20 також зазначила, що включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Отже, подані заявником декларації про майновий стан боржника за 2020, 2021, 2022,2023 роки не можуть вважатись належним доказом виконання заявником пункту 11 частини 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно п. 12 ч. 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються, зокрема:
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено у 2023 році прожитковий мінімум з 1 січня 2023 року для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 гривень.
Відповідно до частини 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень та складає суму у розмірі 40 260,00 грн. (2 684,00 грн. (прожитковий мінімум для працездатних осіб) х 5 ) х3).
Згідно квитанцій №1MHK-62EM-4185-700P від 24.10.2022 року на суму 1 910,00 грн., №W84355559 від 28.11.2022 на суму 2 000,00 грн., №W86251843 від 30.12.2022 на суму 2 050,00 грн., №9K53-H7EE-B17P-0518 від 21.01.2023 року на суму 2 050, 00 грн., №X46M-X314-8T7P-5C73 від 21.02.2023 року на суму 2 050,00 грн., №9236-H051-T094-1E5B від 27.03.2023 року на суму 2 050, 00 грн., № W95046987 від 10.05.2023 року на суму 4 100,00 грн. ОСОБА_1 сплачено грошову винагороду арбітражному керуючому на загальну суму 16 210,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 статті 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Доказом сплати авансування винагороди арбітражному керуючому є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України № 12-6621/11 від 10.11.2011).
В постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду по справі №922/1734/20 від 24.11.2020 та по справі №910/2629/20 від 24.09.2020 викладено правову позицію, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому, ані даний Кодекс, ані інші діючі норми законодавства, не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як не передбачають і умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому.
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що докази здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому у відповідному розмірі в обов'язковому порядку подаються до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство/неплатоспроможність.
Отже, Кодексом України з процедур банкрутства визначено, що однією з обов'язкових передумов для звернення фізичної особою з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність є авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень.
Будь-яких положень, умов та підстав, за яких суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому чинним законодавством України не передбачено.
Таким чином, заявнику необхідно здійснити доплату авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією за три місяці на суму 24 050,00 грн.
Способом усунення недоліків заяви є надання до суду оригіналу платіжного документу, що підтверджує здійснення доплати авансування винагороди арбітражному керуючому за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією на суму на суму 24 050,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, ч. 4 ст. 34, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність - залишити без руху.
Зобов'язати ОСОБА_1 протягом 7-ми днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху подати до суду:
- копії кредитних договорів укладених з АТ "А-БАНК" та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК"; докази отримання кредитних коштів від АТ "А-БАНК", АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", АТ КБ "ПРИВАТБАНК";
- декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020, 2021, 2022 роки та станом на 01.04.2023, складених у відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства та наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 22627/5;
- докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень - 24 050,00 грн.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ним вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність .
Ухвала набирає законної сили з 17.05.2023 та не підлягає оскарженню.
Суддя Н.М. Камша