10.05.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3764/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Березкіної О.В., Іванова О.Г.,
за участю секретаря судового засідання: Ковзиков В.Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023р. ( суддя Загинайко Т.В., повний текст рішення складений та підписаний 09.02.2023) у справі №904/3764/22
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, буд. 5; ідентифікаційний код 20262860)
до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49000, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, буд. 3; ідентифікаційний код 00168076)
про стягнення 1 924 299 грн. 74 коп.
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" про стягнення 1 924 299 грн. 74 коп., що складає 1 712 107 грн. 72 коп. - заборгованості за послуги з розподілу природного газу, надані за Типовим договором розподілу природного газу з урахуванням заяви-приєднання від 01.01.2016 №0942004О24АР016, 156 552 грн. 30 коп. - пені, 9 393 грн. 13 коп. - 3% річних та 46 246 грн. 59 коп. - інфляційних.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 позовні вимоги АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" задоволено частково, стягнуто з АТ "Дніпроважмаш" на користь АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" 1 712 107 грн. 56 коп. - заборгованості, 156 552 грн. 30 коп. - пені, 9 393грн. 13 коп. - 3% річних, 37 079 грн. 74 коп. - інфляційних нарахувань.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Акціонерне товариство "Дніпроважмаш", в якій просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- у лютому 2022 року у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, частковим скороченням виробництва і як наслідок, відсутністю необхідності в газопостачанні на той період АТ «Дніпроважмаш» було подано Позивачу заяву про припинення газопостачання;
- 24.02.2022 року, на підставі заяви Споживача, Оператор ГРС обмежив цілодобовий доступ до газорозподільної системи шляхом припинення газопостачання на межі балансового об'єкту AT «ДНІПРОВАЖМАШ», про що складено Акт на відключення ГМВГ від 24.02.2022 року, таким чином з 24.02.2022 постачання природного газу споживачу було припинено шляхом закриття задвижки (запірного пристрою), тобто, у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 27.03.2023 ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №904/3764/22. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у судовому засіданні.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, АТ "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (оператором ГРМ) та АТ "Дніпроважмаш" (споживачем) було укладено Типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви - приєднання від 01.01.2016 №0942004О24АР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - Типовий договір) (а.с.12-19).
Відповідно до пункту 1.3. Типового договору цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
Пунктом 1.4. Типового договору визначено, що терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають такі значення: - підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Регулятора від 30 вересня 2015 року №2493; - послуга з розподілу природного газу - послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Відповідно до пункту 2.1 Типового договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Пунктом 6.1. Типового договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з пунктом 6.3. Типового договору величина річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Споживач, що не є побутовим, оплачує замовлену потужність виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (пункт 6.4. Типового договору).
Відповідно до пункту 6.6. Типового договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Підпунктом 1 пункту 7.4. Типового договору визначено, що споживач зобов'язуються здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором.
Як вбачається, сторонами було відписано Акт приймання-передачі природного газу від 30.09.2021 №ДНГ0060495, відповідно до якого річна замовлена потужність на 2022 складає - 4 755 854, 33м3; місячна замовлена потужність - 396 321,19м3 (а.с.20).
В матеріалах справи міститься копія Розрахунку втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача (Додаток №4 до Типового договору розподілу природного газу, який додається до заяви - приєднання №0942004О24АР016 від 01.01.2016) (а.с.19).
Надання послуг на загальну суму 1 712 107грн. 56 коп., підтверджується наступними актами:
- від 30.06.2022 №ДНГ82012289 на суму 428 026 грн. 90 коп. (а.с.21);
- від 31.07.2022 №ДНГ82013664 на суму 428 026 грн. 88 коп. (а.с.22);
- від 31.08.2022 №ДНГ82016967 на суму 428 026 грн. 88 коп. (а.с.23);
- від 30.09.2022 №ДНГ82019765 на суму 428 026 грн. 90 коп. (а.с.24).
Відповідно до копій описів вкладення, поштових накладних, фіскальних чеків та рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення (а.с.25-30) акти наданих послуг та рахунки на оплату були отримані відповідачем:
- акт наданих послуг від 30.06.2022 №ДНГ82012289 та рахунок на оплату від 01.07.2022 отримано відповідачем 11.07.2022;
- акт наданих послуг від 31.07.2022 №ДНГ82013664 та рахунок на оплату від 01.08.2022 отримано відповідачем 10.08.2022;
- акт наданих послуг від 31.08.2022 №ДНГ82016967 та рахунок на оплату від 01.09.2022 отримано відповідачем 09.09.2022;
- акт наданих послуг від 30.09.2022 №ДНГ82019765 та рахунок на оплату від 01.10.2022 отримано відповідачем 12.10.2022.
Позивачем пред'явлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за послугу з розподілу природного газу за Типовим договором.
Відповідач оплату за послугу з розподілу природного газу не здійснив, що стало причиною звернення до суду.
Як вбачається з тексту апеляційної скарги, рішення господарського суду оскаржується з тих підстав, що на підставі заяви Споживача, Оператор ГРС обмежив цілодобовий доступ до газорозподільної системи шляхом припинення газопостачання на межі балансового об'єкту AT «ДНІПРОВАЖМАШ», про що складено Акт на відключення ГМВГ від 24.02.2022 року, таким чином з 24.02.2022 постачання природного газу споживачу було припинено шляхом закриття задвижки (запірного пристрою), тобто, у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Переглядаючи рішення господарського суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступні положення діючого законодавства.
Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем (Кодексу ГРМ): - договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього Кодексу, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи;
- доступ до газорозподільної системи - право користування потужністю складової (об'єкта) газорозподільної системи в обсязі та на умовах, встановлених у договорі (технічній угоді) про надання відповідних послуг з оператором газорозподільної системи;
Згідно з пунктом 1 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ доступ суб'єктів ринку природного газу до ГРМ, що на законних підставах знаходиться у власності чи користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, здійснюється на принципах:
забезпечення рівних прав доступу, у тому числі приєднання, до ГРМ відповідно до вимог цього Кодексу;
забезпечення Оператором ГРМ належної якості послуг доступу (приєднання) на договірних засадах;
забезпечення суб'єктами ринку природного газу критеріїв доступу, визначених розділами V та VI цього Кодексу, та належних розрахунків за надані послуги.
Згідно з пунктом 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.
Згідно пункту 1 розділу II Кодексу ГРМ газорозподільна система є технологічним комплексом, що складається з організаційно і технологічно пов'язаних між собою об'єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам.
За приписами пункту 6 глави 3 розділу І Кодексу ГРМ на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:
присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний ЕІС-код суб'єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;
надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об'єкта для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;
забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.
Таким чином, послуга з розподілу природного газу не обмежується обов'язками оператора ГРМ щодо фізичної доставки обсягів природного газу до об'єктів споживача та формування кількісних показників обсягів спожитого (розподіленого) природного газу, а включає в себе в цілому процес забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності об'єкта споживача для можливості споживання ним відповідних об'ємів природного газу, виділених постачальником природного газу безпосередньо споживачу, і в розумінні цілого комплексу дій (заходів) оператора ГРМ, пов'язаних із забезпеченням безаварійності та належного стану ГРМ.
Відповідно до пункту 9 глави 6 розділу IV Кодексу ГРМ припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача.
Матеріалами справи підтверджено та не заперечується відповідачем той факт, що договір між сторонами не розірваний, механічного від'єднання об'єктів споживача від газорозподільчих мереж не відбулось.
Колегія суддів зазначає, що припинення газопостачання об'єктів відповідача шляхом закриття задвижки та встановлення пломб не змінило його статус споживача, підключеного в установленому законом порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ, оскільки в даному випадку не відбулось механічного (зварного) від'єднання газопроводу від газових мереж Оператора ГРМ і він має доступ до газорозподільчих мереж, що забезпечує йому можливість отримувати природний газ при його бажанні.
Вищезазначені обставини не звільняють останнього від виконання взятих на себе зобов'язань за договором.
Крім того колегія суддів звертає увагу, що як на підставу неспласти, відповідач посилається на Акт на відключення ГМВГ від 24.02.2022, який колегією суддів до уваги не приймаються, виходячи з наступного.
Так, вказаний акт був наданий відповідачем до суду апеляційної інстанції разом з апеляційною скаргою.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 ГПК України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції означений акт наданий не був.
Як свідчать матеріали справи, господарським судом ухвала суду про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду 01.11.2022 направлялася на офіційну електронну адресу відповідача, яка співпадає з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких електронною поштою відповідача є - secretar@dtm.dp.ua (а.с.67).
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Господарським судом було долучено до матеріалів справи Довідку про доставку електронного листа, якими підтверджується, що ухвала суду від 01.11.2022 була доставлена відповідачу на електронні пошти secretar@dtm.dp.ua та main@dtm.dp.ua, які зазначено у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та позовній заяві (а.с.43).
Між тим, ухвалою суду від 01.11.2022, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Докази надання відповідачем відзиву на позовну заяву в матеріали справи не представлено.
Разом з тим, відповідач не був позбавлений можливості надати свої заперечення проти позову до суду першої інстанції.
Доказів, які б свідчили про поважність причин неподання акту від 24.02.2022 до суду першої інстанції на протязі встановленого ухвалою господарського суду від 01.11.2022 строку відповідачем в матеріали справи не представлено.
Наведене свідчить лише про пасивну поведінку відповідача та недобросовісне виконання визначених ст. 42 ГПК України обов'язків учасника справи.
Враховуючи наведене, судова колегія відмовляє у прийняття акту від 24.02.2022, який не був наданий суду першої інстанції, оскільки відповідачем не наведено об'єктивних підстав неможливості надання цього доказу суду першої інстанції.
При цьому, згідно змісту листа від 23.06.2022 №53/77, який скеровано АТ «Дніпроважмаш» на адресу позивача, відповідач вказав, що він не висловлював бажання припинити дію типового договору з розподілу природного газу від 01.01.2016 та заперечував проти повного механічного від'єднання від системи з розірванням договору.
Враховуючи встановлені обставини даної справи, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.
Доводи скаржника спростовуються вищевикладеним та не є підставою для відмови в задоволенні позову.
З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Витрати зі сплати судового збору за розгляд справи апеляційною інстанцією слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроважмаш" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023р. у справі №904/3764/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16.05.2023р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя О.Г. Іванов