10 травня 2023 року м. Харків Справа № 922/2528/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Бородіна Л.І. , суддя Здоровко Л.М.
за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.
за участю представників сторін:
позивача - Агєєва Е.О., адвокат, ордер серії АІ №1362874 від 13.03.2023
відповідача - Сонько В.В., адвокат, ордер серії ВТ №1030912 від 13.01.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" м. Харків, (вх.№601 Х/2)
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2528/22 (суддя Прохоров С.А., повний текст ухвали складено 20.03.2023)
за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23", с.Тарасівка, Київська область
про стягнення коштів,-
У грудні 2022 року Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про стягнення за договором №21/05-5 від 21.05.2018 основної суми заборгованості 482 260,80 грн, пені у розмірі 87 771,47 грн, штрафу у розмірі 33 758,24 грн, 3% річних - 16 999,40 грн та суми інфляційного збільшення в розмірі 133 005,83 грн, а всього 753 795,74 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 відкрито провадження у справі №922/2528/22, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження у справі.
14.03.2023 відповідач звернувся до Господарського суду Харківської області з клопотанням (вх. №6239 від 14.03.2023) про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 задоволено клопотання відповідача (вх. № 6239/23 від 14.03.2023 року) про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Призначено у справі № 922/2528/22 комплексну судову будівельно - технічну, оціночну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:
1. Чи відповідають роботи, проведені відповідно до договору № 21/05-5 від 21.05.2018 на виконання підрядних робіт по об'єкту капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янск вимогам проекту та нормативно правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)?
2. Чи має місце фактична товщина, щодо улаштування захисного шару асфальтобетону, нижнього шару (дрібнозернистого пористого асфальтобетону), щебенево-мастикового асфальтобетону або інші приховані дефекти на об'єкті капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янск відступи від умов договору № 21/05-3 від 21.05.2018р., актам виконаних робіт №1/957 від 08.08.2018 за серпень 2018 року, №2974 від 19.06.2020 за червень 2020р., №1767 від 08.06.2020р. за червень 2020р., №1245 від 22.06.2020р. за червень 2020р. проектній документації, які не могли бути встановлені генпідрядником при звичайному способі їх прийняття?
3. Яка вартість фактично виконаних КП “Шляхрембуд” робіт за серпень 2018 року, та червень 2020р. на об'єкті капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янск?
4. Чи відповідають обсяги та вартість фактично виконаних робіт на об'єкті капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янск, обсягам та вартості, що зазначені у актах виконаних робіт № 1/959 від 08.08.2018р. за серпень 2018 року; з акту виконаних робіт № 2/1247 від 04.09.2018р. за серпень 2018; з акту виконаних робіт № 1769 від 01.06.2020р. за червень 2020р.; з акту виконаних робіт №2976 від 01.06.2020р. за червень 2020р. та проектно-кошторисній документації?
5. Які явні недоліки мали місце при прийнятті виконання робіт за Договором №21/05-5 від 21.05.2018р. та яка їх вартість?
6. Які приховані недоліки мали місце при прийнятті виконання робіт за Договором №21/05-5 від 21.05.2018р.та яка їх вартість?
Проведення експертизи доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177).
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.
Витрати по оплаті вартості експертизи покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (08161, Київська обл., Києво - Святошинський р-н. (Фастівський р-н.), с. Тарасівка (з), вул. Київська, буд. 1, оф. 4, код ЄДРПОУ 35329851).
Зобов'язано сторін при проведенні експертизи не перешкоджати експерту в проведенні судової експертизи, на вимогу експерта для проведення експертизи в повному обсязі надавати всі витребувані документи та вчиняти необхідні дії.
Направлено матеріали справи №922/2528/22 на адресу Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені заслуженого професора М.С. Бокаріуса (вул. Золочівська, 8а, м. Харків, Україна, 61177) після закінчення строку на оскарження ухвали.
Зобов'язано експертів подати Господарському суду Харківської області мотивований висновок.
Провадження у справі зупинено.
Обґрунтовуючи необхідність призначення судової експертизи місцевий господарський суд виходив з обставин, якими встановив, що предметом позовних вимог є стягнення заборгованості за договором № 21/05-5 від 21.05.2018, предметом якого є влаштування асфальтобетонного покриття при виконанні робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по пр. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янск (код за ДК 021:2015-45221000-2 Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів). На підтвердження позовних вимог позивачем додані акти № КБ-2: №1/959 від 08.08.2018р. за серпень 2018 року на суму 40872,00 грн, №2/1247 від 04.09.2018р. за серпень 2018 року на суму 81716,40 грн, №1769 від 01.06.2020р. за червень 2020р. на суму 81866,40 грн, №2976 від 01.06.2020р. за червень 2020р. на суму 277806,00 грн, а всього на суму 482 260,80 грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилається на виявлення ним значних відхилень від проекту з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по пр. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янск та невідповідностей, зазначених в актах виконаних робіт, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог та наявність боргу. У зв'язку з чим, відповідач просить суд, призначити по справі будівельно - технічну експертизу.
Дослідивши матеріали справи, та доводи сторін, суд дійшов висновку, що під час розгляду справи в поясненнях сторін виникли розбіжності щодо якості та вартості виконаних позивачем робіт за договором №21/05-5 від 21.05.2018, а тому, для оцінки зазначених вище доказів, необхідні спеціальні знання стосовно визначення та перевірки обсягів та вартості виконаних різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.).
Посилаючись на приписи п. 5 Розділу II Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень №53/5 (далі - Інструкція), суд виходив з того, що основними завданнями будівельно-технічної експертизи, зокрема, є визначення та перевірка обсягів та вартості виконаних різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.). З урахуванням положень ч. 4 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), та вважаючи, що для правильного розгляду справи необхідно дослідити питання характеру кожного з виявлених недоліків (якщо останні мали місце) у роботі, а саме - чи є вони явні чи приховані, суд вважав за необхідне визначити питання, які підлягають дослідженню судовим експертом, які були зазначені в клопотанні відповідача.
Таким чином, за результатом розгляду клопотання відповідача суд дійшов висновку про наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях та необхідності призначення у справі судової будівельно-технічної оціночної експертизи, зупинивши провадження у справі.
Позивач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить відкрити апеляційне провадження та скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2023, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона №23" про призначення у справі №922/2528/22 будівельно-технічної експертизи та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлені обставини, які мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права в частині застосування ч. 1 ст. 99 ГПК України, якою визначено умови, за наявності яких суд призначає експертизу у справі.
Зокрема, апелянт вважає, що зв'язок між предметом доказування (судової оцінки) у цій справі та об'єктом заявленого експертного дослідження відсутній взагалі, що унеможливлює призначення такого дослідження безвідносно до того, чи потребують відповідні питання спеціальних знань для встановлення таких обставин; спір у цій справі стосується обов'язку сплати вартості виконаних та прийнятих без зауважень робіт за договором, що саме по собі не потребує спеціальних знань; відповідачем не спростовано, що роботи, виконані субпідрядником (позивачем) та прийняті без зауважень генпідрядником (відповідачем) на підставі актів, стягнення за якими заявлено в межах даної справи, також були прийняті без будь-яких зауважень Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради як замовником таких робіт; умовами договору передбачено гарантії щодо надійності і якості виконаних робіт та регламентовано порядок дій сторін у разі виявлення недоліків (дефектів) робіт, проте, до моменту пред'явлення даної позовної заяви, відповідач не вчиняв жодних дій, передбачених розділом II договору та ст. 884 ЦК України, а саме, не пред'являв позивачу жодних вимог щодо усунення недоробок, не повідомляв позивача про необхідність складання дефектного акту, тощо; в межах даної справи предмет спору не охоплює обставин щодо наслідків - як то, виявлення прихованих недоліків та/або відповідальності/обов'язків Виконавця в період гарантійного строку, оскільки позов полягає у стягненні вартості виконаних і прийнятих без зауважень робіт; відповідачем не заявлено жодних позовних вимог через виконання позивачем неякісних робіт, за змістом п. 104 Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 моментом початку гарантійного строку вважається день підписання акта про приймання-передачу закінчених робіт (об'єкта будівництва), який відповідно п.4.1 Договору та п.96 означеної Постанови є підставою для проведення розрахунків.
Із посиланням на вказані обставини, заявник скарги наполягає на тому, що вимоги у даній справі полягають у примушенні відповідача до проведення розрахунків за підписаними без зауважень актами виконаних робіт, з якими законодавство пов'язує початок відліку гарантійних строків. Тому, обставини виявлення можливих недоліків жодним чином не звільняють відповідача від обов'язку здійснити оплату за вже прийняті без зауважень роботи, строк оплати яких настав. В той же час, експертиза, спрямована на встановлення (підтвердження або спростування) обставин щодо прихованих недоліків поза межами етапу прийняття виконаних робіт, жодною мірою не пов'язана із визначеною ч. 2 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 ГПК України необхідністю застосування спеціальних знань. Також апелянт вважає, що зупинення провадження у справі для проведення експертного дослідження, безпосередньо не пов'язано з позовними вимогами, а може лише становити доказ для ймовірних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд” поза межами цієї справи, є несумісним з принципом змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства (ст.13. 14 ГПК України відповідно) та порушує гарантії вирішення спору щодо розрахунків за виконані роботи впродовж розумного строку (ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р.); аналогічна позиція висловлена в постанові Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 у справі № 922/474/21 щодо призначення експертизи в аналогічних спорах.
Також скаржник зазначає, що проведення будівництва на автомобільних дорогах і транспортних спорудах врегульовано ДБН В.2.3-4.-2015 «Автомобільні дороги»; пунктом 21.9 ДБН В.2.3-4.-2015 «Автомобільні дороги» передбачено, що з метою встановлення об'єктивних значень товщин асфальтобетонних шарів та фізикомеханічних показників асфальтобетону при прийманні закінчених робіт відбирання кернів потрібно здійснювати у період не раніше ніж через добу та не пізніше шести місяців після влаштування відповідних шарів. Акти приймання виконаних будівельних робіт складені та підписані у період з 2018 року по червень 2020 року, тобто роботи з влаштування асфальтобетонного покриття завершені також у вказаний період, в той час як відбирання кернів відбулось у 2021 році, що є порушенням вказаних ДБН.
Таким чином, на думку апелянта, відбирання зразків для проведення дослідження, що відбулось з порушенням строків, визначених ДБН, а також факт відбирання відповідачем таких зразків в односторонньому порядку, свідчить про неможливість отримання на підставі аналізу цих кернів достовірних відомостей, та як наслідок, проведення відповідного експертного дослідження, висновок за результатами проведення якого може бути використаний як доказ у справі.
Втім, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції не навів жодних обґрунтованих підстав необхідності призначення судової будівельно-технічної експертизи та доводів співвідношення предмету експертного дослідження з предметом спору в межах означеної справи, обмежившись посиланням на обставину про те, що під час розгляду справи в поясненнях сторін виникли розбіжності щодо якості та вартості виконаних робіт за договором №21/05-5 від 21.05.2018.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2528/22. Призначено справу до розгляду на 10.05.2023 о 14:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №104. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 10 днів з дня вручення даної ухвали.
09.05.2023 відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що незгода скаржника зводиться до застосування до спірних обставин справи лише норм ч.1 ст.853 ЦК України, оскільки позивач вважає, що підписання генеральним підрядником спірних актів виконаних робіт, позбавляє останнього на пред'явлення зауважень до прихованих дефектів та недоробок, тобто тих, які він не міг виявити в момент звичайного огляду та приймання виконаних робіт; відповідач не згоден з позовними вимогами, оскільки у 2021 році буди виявлені та встановлені суттєві приховані дефекти, недоробки та відхилення від проекту з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові (Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янськ), що не відповідає відомостям, зазначених позивачем в актах виконаних робіт, як доказу на підтвердження боргу; виявлені та встановлені відповідачем відхилення та недоробки, за своїм змістом є прихованими дефектами і їх неможливо було виявити під час звичайного приймання робіт. Керівник відповідача, підписуючи спірні акти виконаних робіт, не знав про існування цих дефектів та недоробок, тобто мають місце обставини, які передбачені ч.3, ч.4 ст. 853 Цивільного Кодексу України. Апелянт не спростував твердження відповідача, проте що виявлені дефекти та недоробки відносяться до прихованих робіт, які не можливо було виявити під час візуального огляду, тобто звичайного приймання робіт, а також обставин, що саме на нього договором та чинним законодавством покладено обов'язки проведення відбору зразків кернів з наступним їх випробування у встановленому порядку. Зі змісту скарги та заяв позивача по суті спору вбачається, що прийняття виконаних Субпідрядником робіт згідно спірних актів підтверджує якість виконаних робіт з огляду на відсутність зауважень з боку Генпідрядника, недоробок і дефектів, що мали б бути зафіксовані відповідним актом при прийомі виконаних робіт згідно до п.4.8 Договору. Однак, зазначене не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки роботи були виконані з недоробками та дефектами, а позивач не усунув їх, не зважаючи на взяті зобов'язання та передчасно подав до суду позовну заяву про стягнення боргу. Зокрема, КП «ШЛЯХРЕМБУД», як субпідрядника, було залучено до виконання робіт з влаштування асфальтобетонного покриття на об'єкті «Капітальний ремонт комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янськ (код за ДК 021:2015 - 45221000-2- Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів)». Між підприємствами було укладено договір №21/05-5 від 21 травня 2018 року. Користуючись положенням п. 6.1.2 договору, який передбачає обов'язок генпідрядника приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт, посадові особи КП «ШЛЯХРЕМБУД» наполягали на підписанні проміжних актів приймання виконаних підрядних робіт. Ці акти включали лише окремі види робіт з загального комплексу робіт. Відповідно проектно-кошторисної документації, загальний комплекс робіт з влаштування асфальтобетонного покриття передбачав влаштування тришарового покриття з обов'язковою товщиною кожного шару. Спірні акти приймання виконаних будівельних робіт включають в себе лише окремі ділянки окремих шарів, тобто є проміжними актами виконаних робіт, оскільки увесь комплекс робіт КП «ШЛЯХРЕМБУД» не передало ТОВ «СМК №23» у встановленому порядку. Свідченням вказаних обставин є лист ТОВ «СМК №23» за вих.№ 19/04-1 від 19.04.2021, яким позивачу було відмовлено у прийнятті виконаних робіт з посиланням на дефекти та недоробки, встановлені протоколом випробувань матеріалів № 31/18, складеного 22.03.2021 ДП «ДерждорНДІ» та висунуто ряд вимог до КП «Шляхрембуд» як субпідрядника, обов'язок безумовного виконання яких передбачено умовами договору. Крім того, акти виконаних робіт надавалися субпідрядником без виконавчої документації, передбаченої п. 4.8 ДБН А.3.1-5.2016, якими є: Загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, акти на закриття прихованих робіт, документи щодо якості, випробувань та лабораторного контролю матеріалів, виконавчі схеми відповідно до ДБН В. 1.3-2. З урахуванням обставин виявлення та встановлення в березні 2021 прихованих недоробок та дефектів, як свідчить вказаний вище лист, ТОВ «СМК №23» відмовилося приймати виконані роботи без виконавчої документації. В той же час, КП «Шляхрембуд» так і не надало ні офіційних пояснень щодо виявлених/прихованих дефектів та недоробок, не виконало висунутих генпідрядником вимог, тобто, роботи по об'єкту Шляхопровід через залізничні колії Харків-Купянск фактично е незавершеними.
Щодо обставин виявлення та встановлення прихованих недоліків відповідач зазначає, що в січні 2021 року під час виконання робіт з монтажу металевих конструкцій огорожі ТОВ «СМК № 23» виявлено невідповідність якості, обсягів виконаних робіт та належних технічних характеристик застосованих матеріалів КП «Шляхрембуд». Візуальним оглядом встановлено, що роботи містять дефекти, які значно знижують їх якість та скорочують гарантійні терміни експлуатації. ТОВ «СМК № 23» неодноразово зверталося до КП «Шляхрембуд» з вимогами щодо надання належного комплекту технічної документації, яка обов'язково має включати документи щодо якості, випробувань та лабораторного контролю матеріалів, акти на закриття прихованих робіт, виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2 тощо (листи № 15/02-1 від 15.02.2021, № 22/01-1 від 22.01.2021р.). Також зазначені листи містили вимоги щодо необхідності залучення експертних організацій. З метою отримання об'єктивної інформації щодо дефектів у виконаних КП «Шляхрембуд» роботах, які підпадають під гарантійні зобов'язання, ТОВ «СМК №23» на підставі договору про надання послуг № 230-21 від 15.03.2021 залучило до обстеження об'єкту фахівців ДП "ДерждорНДІ" для проведення дослідження та випробувань дорожньо-будівельних матеріалів на різні параметри згідно діючих національних стандартів на об'єктах, де КП «Шляхрембуд» виконувалися роботи з влаштування асфальтобетонного покриття по усім об'єктам виконання робіт, та у т.ч. капітальний ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові, а саме, Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янськ.
У відзиві на позов, у запереченні проти відповіді на відзив зазначалось, що відповідно до Протоколу №31/18 випробування матеріалів від 22.03.2021, складеного головним випробувальним центром ДГІ «ДерждорНДІ», досліджено зразки керни, відібрані на об'єкті - Шляхопровід через залізничні колії Харків- Куп'янськ, та встановлено невідповідність виконаних робіт договору та проектно-кошторисній документації. Зокрема, з витягу з проекту вбачається, що мінімальна допустима товщина захисного шару має становити не менш ніж 3,0 см, а мінімальна допустима товщина щебенево-мастикового асфальтобетону та дрібнозернистого пористого асфальтобетону має становити не менш ніж 5,0 см кожен. З акту виконаних робіт № 1/959 від 08.08.2018 за серпень 2018 року вбачається виконання робіт КП «Шляхрембуд» з улаштування покриття захисного шару за товщини 10 см (п.1 Акту); з акту виконаних робіт № 2/1247 від 04.09.2018 за серпень 2018 року вбачається виконання робіт КП «Шляхрембуд» з улаштування покриття нижнього шару за товщини 10 см (п.1 Акту); з акту виконаних робіт № 1769 від 01.06.2020 за червень 2020р. вбачається виконання робіт КП «Шляхрембуд» з улаштування покриття нижнього шару за товщини 10 см (п.1 Акту); з акту виконаних робіт № №2976 від 01.06.2020р. за червень 2020 р. Як вважає відповідач, вказані обставини вказують на невідповідність виконаних робіт договору та проектно-кошторисній документації, оскільки вказані товщини, зі значним завищенням понад у два рази, позивачем відповідно розраховано і вартість використаних сумішей асфальтобетону, вартість якого становить значну частку у загальній вартості розглядуваних актів виконаних робіт.
Відповідач зазначає, що на виконання п.107 Постанови N 668, 01.03.2021 ТОВ «СМК №23» направило на адресу КП «Шляхрембуд» лист запрошення повноважного представника для участі у відборі зразків-кернів шару захисного асфальтобетонного покриття. Однак, листом від 03.03.2021 за вих №301, КП «Шляхрембуд» категорично заперечило проти відбору зразків, вказуючи на те, що відбір зразків призведе до порушення цілісності покриття та призведе до передчасного руйнування. Вже після проведення випробувань згідно протоколу № 31/18 від 22.03.2021, 05.04.2021 ТОВ «СМК №23» листом за вих. № 05/04-1 направило на адресу субпідрядника протокол №31/18 випробування матеріалів від 22.03.2021 та повідомило про виявлені дефекти у виконаних роботах, та поставило до КП «Шляхрембуд» вимогу щодо їх негайного усунення. Однак, субпідрядник вказаний лист залишив без відповіді та задоволення, не повідомив жодного свого відношення до виявлених недоліків у роботах. Також відповідач стверджує, що листами від 19.04.2021 за вих. № 19/04-1 та від 13.05.2021 за вих.№ 13/05- 1 ТОВ «СМК №23» повторно заявив про виявлені дефекти згідно протоколу № 31/18 від 22.03.2021 та повторно вимагав їх негайного усунення, ставив вимогу про надання виконавчої документації за вищевказаним переліком. Вказані листи КП «Шляхрембуд» проігнорувало, не надало жодної відповіді чи будь-яких пояснень причин відсутності виконавчої документації та не усунуло виявлені у виконаних роботах недоробки та дефекти. Наведене, на думку відповідача свідчить про укриття прихованих дефектів та відмову і ухилення КП «Шляхрембуд» від усунення дефектів, допущених у виконаних роботах та неналежне виконання своїх функцій як виконавця робіт за договором; роблять неспроможним посилання позивача на первісні акти виконаних робіт, як належний доказ обґрунтування позовних вимог, оскільки питання щодо усунення фактично встановлених недоліків та недоробок позивачем жодним чином не доведено і не усунуто. Між тим, позивач не мав права приступати до виконання наступного етапу робіт, без схвалення генпідрядником етапу робіт, який в майбутньому буде прихованим.
За твердженням відповідача, договором не було передбачено приймання робіт на підставі результатів випробувань та відбору кернів-зразків, а відтак, такі методи перевірки не відносяться до звичайного приймання виконаних робіт відповідно до умов договору; підписуючи спірні акти виконаних робіт за 2018-2020 роки, керівник TOB “ Спеціалізована механізована колона №23” не знав про існування недоробок та дефектів, що були встановлені протоколом випробувань № 31/18 від 22.03.2021, тобто, в дійсності між сторонами мають місце обставини ч.3, ч.4 ст. 853 ЦК України. Отже, наведені обставини, у своїй сукупності вказують на об'єктивні причини необізнаності генпідрядника з обставинами допущення дефектів у виконаних роботах, та про наявність винних дій або бездіяльності Субпідрядника, що полягали у допущенні виконання робіт з дефектами, своєчасному не усуненню їх та приховуванню від генпідрядника, шляхом складання актів виконаних робіт, розрахунків до актів як на роботи, що виконані у відповідності до проекту.
За твердженням відповідача вказані обставини у своїй сукупності потребують спеціальних знань в галузі будівельно - технічної експертизи; заперечення проти апеляційної скарги узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10.12.2018 у справі №910/9883/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 910/3070/17. Посилання скаржника на правову позицію Східного апеляційного Господарського суду від 21.07.2021 у справі №922/474/21 вважає необґрунтованим з огляду на те, що судом апеляційної інстанції під час ухвалення рішення у справі №922/474/21 були враховані інші обставини, які є відмінними та не існують в матеріалах справи, що розглядається.
В судовому засіданні 10.05.2023 представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу на розгляд до суду першої інстанції. Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив відмовити у її задоволенні, оскаржувану ухвалу залишити без змін.
Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2022 (вх. №2528) Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд” звернулось до Господарського суду Харківської області позов до ТОВ “Спеціалізована механізована колона № 23”, в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача основну суму заборгованості за договором №21/05-5 від 21.05.2018 в розмірі 482 260,80 грн, пені у розмірі 87 771,47 грн, штрафу у розмірі 33 758,24 грн, 3% річних в розмірі 16 999,40 грн та суми інфляційного збільшення в розмірі 133 005,83 грн, а всього 753 795,74 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідно до п. 1.1. договору за завданням Генпідрядника (відповідача) Субпідрядник (позивач) зобов'язався виконати роботи з влаштування асфальтобетонного покриття при виконання робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Шляхопровід через залізничні колії Харків-Купянск (код за ДК 021:2015 - 45221000-2- Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів)» відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник прийняти ці роботи та оплатити їх. Відповідно до п. 3.1., ціна договору становить 1 131 190,54 грн (з ПДВ).
24.032020 сторонами укладено додаткову угоду №2, якою сторони внесли зміни до п. 5.1. договору та визначили строк завершення робіт - грудень 2020 року; продовжили строк дії договору до 31.12.2021 та встановили, що оплата за виконані протягом 2020 року роботи здійснюється Генпідрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (форми КБ-2в, КБ-3) в термін до 31.12.2021 (а.с. 23 т. 1).
Як зазначав позивач, на виконання умов договору, в строк, визначений п. 5.1. договору, Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд” виконано, а відповідачем прийнято без зауважень роботи, передбачені п. 1.1. договору. Водночас, відповідач не виконав своїх зобов'язань за вищевказаним договором (з урахуванням додаткових угод до нього) по оплаті за виконані позивачем роботи на підставі чотирьох підписаних обома сторонами без зауважень актів приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 482 260,80 грн: акт №1/959 за серпень 2018 року (акт підписано 08.08.2018), №2/1247 за серпень 2018 (акт підписано 04.09.2018), №1769 та №2976 за червень 2020 року (акти підписано 01.06.2020 року). Копії вказаних актів долучено до матеріалів справи (а.с.25, 34, 41, 51 т.1).
Під час розгляду справи, відповідач звернувся до місцевого господарського суду з клопотанням про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи, відповідач зазначав про наявність значних відхилень від проекту та невідповідностей відомостей, зазначених в актах виконаних робіт, на які позивач посилається як на підставу позову та основний доказ підтвердження боргу ТОВ “Спеціалізована механізована колона № 23” з виявленими дійсними обставинами справи (а.с. 29 т. 2).
Відповідач зазначав, що в січні 2021 року під час виконання робіт з монтажу металевих конструкцій огорожі ТОВ “Спеціалізована механізована колона №23” виявлено невідповідність якості, обсягів виконаних позивачем робіт та належних характеристик застосованих КП «Шляхрембуд» матеріалів. Зокрема, було встановлено , що роботи містять дефекти, які значно знижують їх якість та, на переконання відповідача, не відповідають проектно-кошторисній документації.
За твердженням відповідача, наявність недоліків та дефектів робить неспроможними посилання позивача на акти виконаних робіт, оскільки питання щодо усунення фактично встановлених недоліків позивачем жодним чином не доведено та не усунуто; акти прихованих робіт та іншу виконавчу документацію позивач не надавав відповідачу; відсутність відповідей та ігнорування КП «Шляхрембуд» листів відповідача від 05.04.2021, від 19.04.2021, 13.05.2021 з приводу виконавчої документації на виконані роботи, свідчить про відмову та ухилення позивача від усунення дефектів, допущених у виконаних роботах та неналежне виконання своїх функцій як виконавця робіт за договором. Відповідач зазначав, що дефекти, встановлені Генпідрядником вже є прихованими, оскільки протягом 2020-2021 років Субпідрядник вже здійснив влаштування верхнього шару дорожнього одягу щебенево-мастикового асфальтобетону по усім об'єктам, в тому числі й по об'єкту Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янськ. Посилаючись на протокол випробування №31/18 від 22.03.2021 відповідач зазначав, що згідно витягу з проекту мінімальна допустима товщина захисного шару має становити не менш ніж 3,0 см, а мінімальна допустима товщина щебнево-мастстикового асфальтобетону та дрібнозернистого пористого асфальтобетону має становити не менш ніж 5,0 см. В той же час з актів виконаних робіт за серпень 2018 та червень 2020 вбачається виконання робіт позивачем з улаштуванням покриття захисного та нижнього шару за товщини 10 см, що свідчить про невідповідність виконаних робіт за договором проектно-кошторисній документації. Наведене вважав таким, що робить неспроможним посилання позивача на первісні акти виконаних робіт як належний доказ обґрунтування позовних вимог, оскільки питання щодо усунення фактично встановлених недоліків та недоробок позивачем жодним чином не доведено та не усунуто.
Як зазначав відповідач, вищенаведені обставини у своїй сукупності зумовлюють та потребують спеціальних знань в галузі будівельно-технічної експертизи для встановлення питання щодо допущених позивачем недоробок і дефектів у виконаних роботах, є суттєвими обставинами справи, які мають істотне значення для правильного її вирішення справи та для їх з'ясування необхідний висновок експертизи.
Місцевий господарський суд ухвалою від 15.03.2023 в даній справі задовольнив клопотання відповідача та призначив у справі судову експертизу.
В апеляційній скарзі позивач не погоджується, насамперед, із необхідністю призначення судової експертизи, через проведення якої місцевий господарський суд зупинив провадження у справі.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.228 ГПК України, призначення судом експертизи є підставою для зупинення провадження у справі.
У даному випадку провадження у справі було зупинено господарським судом саме у зв'язку з призначенням судової експертизи, оскільки суд вважав, що в поясненнях сторін виникли розбіжності щодо якості та вартості виконаних позивачем робіт за договором №21/05-5 від 21.05.2018. Зокрема, за наявності актів виконаних робіт, якими позивач обґрунтовував позовні вимоги, наявні заперечення відповідача, який зазначав про виявлення ним значних відхилень від проекту з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по пр. Льва Ландау в м. Харкові, а саме, Шляхопровід через залізничні колії Харків-Куп'янськ та невідповідності зазначених в акті виконаних робіт, на які позивач посилається як на підставу позовних вимог та виникнення основного боргу. Тому, для оцінки зазначених вище доказів, необхідні спеціальні знання, стосовно визначення та перевірки обсягів та вартості виконаних різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території та ін.).
Колегія суддів зазначає, що за змістом вищенаведених процесуальних норм, зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 910/15151/17.
Водночас, Верховний Суд неодноразово вказував, що судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (постанови Верховного Суду від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18, від 18.04.2023 у справі № 904/7626/21, тощо).
Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність дійсної потреби у спеціальних знаннях для вирішення даного спору. Зокрема, як вже зазначалось, суд вважав, що за наявності розбіжностей в поясненнях сторін щодо якості та вартості виконаних позивачем за договором №21/05-5 від 21.05.2018 робіт, для оцінки наданих сторонами доказів, необхідні спеціальні знання, а саме, стосовно визначення та перевірки обсягів та вартості виконаних різного роду будівельних робіт (спорудження будівель, їх переобладнання, ремонт, благоустрій території тощо).
Водночас, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом не мотивовано, в чому саме полягає невідповідність та взаємна суперечливість наданих сторонами доказів. Також в оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд не навів обґрунтування, яким чином фактичні дані, що будуть встановлені за результатами експертизи, пов'язані з предметом доказування в даній справі.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 (в редакції, чинній на момент підписання сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт у серпні 2018 року та у червні 2020 року), моментом початку гарантійного строку вважається день підписання акту про приймання-передачу закінчених робіт, який за змістом п.4.1 договору №21/05-5 від 21.05.2018 та п.96 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві є підставою для проведення розрахунків.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що договором не було передбачено приймання робіт на підставі результатів випробувань та відбору кернів-зразків і такі методи перевірки не відносяться до звичайного приймання виконаних робіт відповідно до умов договору. Втім, відповідачем не мотивовано, яким чином на правовідносини сторін, пов'язані із прийняттям виконаних робіт, впливає Протокол випробування матеріалів, складений набагато пізніше, а саме, 22.03.2021, вже під час перебігу гарантійного строку.
Посилаючись на умови п. 6.3.3.2., п. 6.3.3.8., п. 6.3.3.9., п. 6.3.3.10 договору відповідач наголошує на тому, що проведення періодичної перевірки з випробуванням договором покладено саме на субпідрядника, який повинен вести всю виконавчу документацію, яка передбачена діючими нормами та правилами; гарантувати відповідність будівельних матеріалів, конструкцій і обладнання специфікаціям, державним стандартам, технічним умовам та наявність необхідних серитфікатів, технічних паспортів та інших документів, які підтверджують їх якість; періодично здійснювати перевірку та випробування якості робіт, матеріалів і конструкцій і в триденний строк повідомляти Генпідрядника про цю перевірку, результати якої оформляти відповідним актом (протоколом); усувати недоліки у роботі, матеріалах, устаткуванні, які виявлені замовником або іншими уповноваженими органами та інформувати про це Генпідрядника.
В той же час, відповідач не зазначає, що умовами п. 6.2.5.3. договору також передбачено право Генпідрядника здійснювати контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005, вимагати проведення додаткової перевірки якості прихованих робіт, що не прийняті ним з вини Субпідрядника, що спростовує доводи відповідача про необізнаність Генпідрядника з обставинами допущених дефектів у виконаних роботах та приховування їх від відповідача.
Зокрема, предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення коштів згідно з укладеним між сторонами договором, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт, які було підписано обома сторонами без зауважень у серпні 2018 року та у червні 2020 року. Тобто, предмет спору в даній справі не охоплює обставин щодо наслідків виявлення прихованих недоліків та відповідальності/обов'язків виконавця в період гарантійного строку. В той же час, заперечення відповідача проти позовних вимог в частині здійснення розрахунків зводяться до того, що підрядні роботи виконано позивачем із значними недоробками та дефектами та з неналежною якістю; позивач відмовився від усунення прихованих недоліків у виконаних роботах за спірними актами виконаних робіт 2018-2020 років, що унеможливлює подальшу експлуатацію об'єкта будівництва через виявлені відповідачем дефекти та недоробки; підписуючи спірні акти виконаних робіт відповідач не знав про існування недоробок та дефектів, що були встановлені протоколом №31/18 від 22.03.2021, отже, відповідач вважає, що в дійсності між сторонами мають місце обставини ч.3, 4 ст. 853 ЦК України.
В той же час, враховуючи наведені доводи відповідача, колегія суддів зазначає, що відповідно до вказаних норм, якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.
Тобто нормами Цивільного кодексу України, на які посилається відповідач в ході апеляційного провадження, врегульовано правовідносини сторін, що можуть виникнути вже після прийняття роботи (у разі виявлення замовником відступів від договору підряду або інших недоліків, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки).
Отже, на думку колегії суддів, в такому разі, вимоги, пов'язані із встановленням обставин щодо наявності прихованих недоліків, можуть бути предметом окремого позову, тоді як у даному провадженні з'ясування цих обставин не входить до предмету доказування, а позовні вимоги ґрунтуються на проведенні між сторонами розрахунків за виконані підрядні роботи.
У постанові від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16 (предметом позову в якій є вимога замовника про стягнення з підрядника суми попередньої оплати, штрафу та про зобов'язання підрядника повернути електродвигун у зв'язку з неякісним ремонтом останнього) Верховний Суд із посиланням на ч.3, 4 ст. 853 ЦК України взяв до уваги результати експертизи, якою встановлено неналежну якість виконаних підрядником робіт (у зв'язку з чим замовник відмовлявся підписувати акт виконаних робіт).
Натомість у даній справі за позовом підрядника до замовника щодо стягнення оплати за виконані роботи, згідно з підписаними обома сторонами актами приймання, експертиза, спрямована на встановлення (підтвердження або спростування) обставин щодо прихованих недоліків поза межами етапу прийняття виконаних робіт, жодним чином не пов'язана із визначеною ч.2 ст.98 та ч.1 ст.99 ГПК України необхідністю застосування спеціальних знань, оскільки спір стосується наявності чи відсутності обов'язку сплати вартості виконаних та прийнятих робіт за договором №21/05-5, що не потребує спеціальних знань. Тобто спір не виник з приводу недоліків виконаних робіт за договором між замовником та підрядником.
В той же час, зустрічного позову в даній справі або окремого позову з підстав неякісного виконання позивачем робіт за договором відповідачем не подано.
Посилання відповідача у відзиві на апеляційну на те, що підписуючи акти приймання виконаних будівельних робіт представник ТОВ “Спеціалізована механізована колона №23” не був обізнаний про існування прихованих дефектів та недоробок, не спростовують факту прийняття робіт замовником шляхом підписання актів виконаних робіт з позивачем, а допущення помилок при перевірці якості робіт при їх прийнятті належить до ризиків діяльності ТОВ “Спеціалізована механізована колона №23” як замовника за договором.
Відповідно, зупинення провадження у справі для проведення експертного дослідження, що безпосередньо не пов'язано з вимогами, які є предметом позову, а може лише становити доказ для ймовірних вимог ТОВ “Спеціалізована механізована колона №23” до Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд” поза межами цієї справи, є несумісним з принципом змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства (ст.13, 14 ГПК України) та порушує гарантії вирішення спору щодо розрахунків за виконані роботи впродовж розумного строку (ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року).
Твердження відповідача у відзиві на апеляційну скаргу про ненадання позивачем відповідачеві актів прихованих робіт, про тривале ухилення позивача від відбору зразків, про те, що приховані недоліки в подальшому можуть спричинити аварійні ситуації тощо, вищенаведених висновків не спростовують.
Отже, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою щодо визначення необхідності в застосуванні спеціальних знань для правильного вирішення спору. В той час як безпідставність задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи зумовлює й відсутність правомірної у розумінні п.2 ч.1 ст.228 ГПК України підстави для зупинення провадження у справі.
За таких обставин, враховуючи відсутність в оскаржуваній ухвалі переконливих доводів в обґрунтування необхідності призначення відповідної судової експертизи, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом не дотримано вищенаведених приписів ст. 13, 14, 99 ГПК України, а також не враховано, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, тоді як роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.06.2018 у справі №922/2716/17, у постановах Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №908/1500/17, від 14.07.2021 у справі №902/834/20.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувану ухвалу про призначення судової експертизи та про зупинення провадження у справі через призначення експертизи, слід скасувати як таку, що прийнята при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для справи (зокрема, щодо наявності підстав для проведення експертизи), та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у відповідності до приписів ч.3 ст.271 ГПК України, якою встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. 269, ч. 3 ст.271, п.2 ч.1 ст.275, п.1 ч.1 ст.280, ст.282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова “Шляхрембуд” на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2528/22 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.03.2023 у справі №922/2528/22 скасувати.
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “Спеціалізована механізована колона №23” у задоволенні клопотання про призначення у справі № 922/2528/22 судової будівельно-технічної експертизи.
Передати справу на розгляд до суду першої інстанції.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (08161, Київська область, Києво-Святошинський район, село Тарасівка (з), вул. Київська, буд. 1, офіс 4, код ЄДРПОУ 35329851) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 20, код ЄДРПОУ 03359182) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 684,00 грн.
Господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.05.2023
Головуючий суддя В.В. Лакіза
Суддя Л.І. Бородіна
Суддя Л.М. Здоровко