Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1269/23
Номер провадження: 1-кп/511/166/23
17.05.2023 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
за участі: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
представника центру пробації ОСОБА_6
розглянувши у відкритому підготовчому судому засіданні в залі суду м. Роздільна клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №62023150020000225 від 27.04.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, одруженого, утриманців не маючого, з середньою-спеціальною освітою - у 2001р. закінчив ВПУ № 17 м. Одеси за спеціальністю матрос моторист, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця 1 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) у військовому званні «солдат», раніше не судимого,-
який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України за обвинувальний актом по кримінальному провадженню, внесеному в ЄРДР № №62023150020000225 від 27.04.2023 року, -
В провадженні Роздільнянського районного суду Одеської області перебуває на розгляді кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 402 КК України по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №62023150020000225 від 27.04.2023 року.
Ухвалою суду від 09.05.2023 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання на 17.05.2023 року.
В судовому засіданні прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 заявила клопотання про необхідність обрання на період судового розгляду даного кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою терміном на 60 днів з можливістю внесення ним застави в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 53680 грн. Раніше обраний розмір застави в більшому розмірі обвинуваченим не внесений. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України на даний час не відпали, просила задовольнити клопотання з підстав викладених у ньому.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 проти клопотання прокурора не заперечували.
Заслухавши думку всіх учасників провадження, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора належить задовольнити з огляду на наступне.
Відповідно до статей 3, 4 та 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Підставою застосування запобіжного заходу є відповідно до ч.2 ст.177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1ст.177 КПК України.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа, міцність соціальних зв'язків, репутацію обвинуваченого, наявність судимостей, постійного місця роботи.
Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш-м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу
Згідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід врахувати практику Європейського суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного (обвинуваченого), але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів та потребує від суду більшої суворості в оцінці порушених цінностей суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції).
Відповідно до положень ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення. Обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті для яких вони встановлені.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так суд, вирішуючи доцільність обрання обвинуваченому такого виду запобіжного заходу, має встановити в першу чергу існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки цієї особи та можливість запобігти цим ризикам шляхом застосування менш суворого запобіжного заходу.
Метою обрання застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, тобто ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, існує реальний ризик переховування ОСОБА_4 від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість інкримінованого ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні. Крім цього, є реальна загроза того, що останній у разі незастосування запобіжного заходу буде переховуватися на території іншої країни.
Таким чином, є достатньо підстав вважати, що наявні ризики, передбачені п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. З метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, що вказує на існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
При розгляді можливості застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, врахувавши особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що наразі з метою запобігання встановленим ризикам буде недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою та застава.
Пункт 2 частини 5 статті 182 КПК України визначає, що розмір застави визначається у таких межах щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На виконання положень частини третьої статті 183 КПК України, з урахуванням клопотання прокурора, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та визначити заставу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2023 року), що становить 53680 гривень, та покласти на обвинуваченого у разі внесення застави обов'язки, визначені діючим процесуальним законодавством.
На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 314,315, 376 КПК України, суд
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину за ч.4 ст.402 КК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції на строк 60 (шістдесят) днів - по 15 липня 2023 року включно.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 , обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня 2023 року) в сумі 53680 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в термін дії ухвали.
Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , наступні обов'язки: не відлучатися без дозволу суду із місця проживання або військової частини; - повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, у якому він обвинувачується; прибувати за кожною вимогою суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню в частині обрання запобіжного заходу після її проголошення. Копію ухвали вручити обвинуваченому. Копію ухвали направити Державній установі "Одеський слідчий ізолятор" - для виконання.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 17.05.2023р.
Суддя ОСОБА_1