Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/1348/23
Номер провадження: 1-кс/511/711/23
17.05.2023 року слідчий суддя Роздільнянського районного суду Одеської областіОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участі
підозрюваного - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4 ,
слідчої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Роздільна Одеської області скаргу захисника ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного позбавлення особи свободи в порядку ст. 206 КПК України
17 травня 2023 року адвокат ОСОБА_4 діючий в інтересах ОСОБА_3 звернувся до Роздільнянського районного суду згідно якого просив визнати незаконним затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відбулося 16 травня 2023 року в смт.Захарівка Роздільнянського району Одеської області у відділенні поліції №2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області .
В обґрунтування скарги посилається на те, що 16.05.2023 року приблизно о 10 год. 35 хв. на прохання працівників поліції ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, ОСОБА_3 разом зі своїм батьком під'їхали до службової будівлі органу поліції за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт Захарівка, вул. Першого Травня, 32. Приблизно о 10 год. 40 хв. ОСОБА_3 зайшов до будівлі в якій розміщується ВП № 2 Роздільнянського РВП і до 23 год. 00 хв. 16.05.2023 року не повернувся. Весь цей час його батько, ОСОБА_6 , очікував його та вимагав інформації про свого сина, однак безрезультатно. 16.05.2023 року ОСОБА_6 в інтересах свого сина ОСОБА_3 був укладений договір про надання правничої (правової) допомоги з адвокатом ОСОБА_4 . Не зважаючи на відсутність, будь-яких ухвал про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового арешту, тобто про наявність підстав тримати під вартою, ОСОБА_3 незаконно утримували у приміщені ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області за адресою: Одеська область, Роздільнянський район, смт Захарівка, вул. Першого Травня, 32. 16.05.2023 року захисником до ВП № 2 Роздільнянського РВП подано клопотання про вступ захисника у кримінальне провадження. На підставі викладеного просить визнати незаконним затримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке відбулося 16.05.2023 року в смт Захарівка Роздільнянського району Одеської області у відділенні поліції № 2 Роздільнянського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області. 2. та негайно звільнити останнього з-під варти .
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги скарги підтримав в повному обсязі, пояснення надав аналогічні тексту скарги, прохав таку задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засідання підтримав позицію захисника, прохав задовольнити вимоги, викладені у скарзі.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином .
Слідча ОСОБА_7 у задоволенні скарги прохала відмовити, посилаючись на наявність підстав для затримання, передбачених нормами КПК України.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив , що він 16.05.2023 року біля 10год.30 хв. -10 год.40 хв. приїхали у відділ поліції. Після вказаного часу його син ОСОБА_3 приміщення поліції не покидав.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, заяви учасників провадження, вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожному заарештованому чи затриманому має бути невідкладно повідомлено про мотиви арешту чи затримання. Кожний затриманий має право у будь-який час оскаржити в суді своє затримання.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно п. 4 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожний, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході якого суд без зволікань встановлює законність затримання і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є незаконним.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
Згідно п. 6 ч. 3 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений має право вимагати перевірки обґрунтованості затримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України; якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні злочину, передбаченого статтями 255, 255-1, 255-2 КК України.
Згідно ч. 4 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень статті 213 цього Кодексу, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
Частина 5 ст. 208 КПК України, передбачає, що про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол, в якому, крім відомостей, передбачених статтею 104 цього Кодексу, зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) затримання відповідно до положень статті 209 цього Кодексу; підстави затримання; результати особистого обшуку; клопотання, заяви чи скарги затриманого, якщо такі надходили; повний перелік процесуальних прав та обов'язків затриманого. Протокол про затримання підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу негайно під розпис вручається затриманому, а також надсилається прокурору.
При розгляді даної скарги та вивченні матеріалів кримінального провадження, які були надані для розгляду вказаної скарги, було встановлено, що відповідно до протоколу затримання особи, ОСОБА_3 було затримано 17.05.2023 року біля 00 год 30 хвилин після спілкування з останнім. Відомості про вчинене кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР. 15.05.2023 року .
Згідно з вимогами ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Протокол затримання ОСОБА_3 складений відповідно до вимог КПК України, містить посилання на передбачені законом підстави для затримання особи без ухвали слідчого судді відповідно до положень ст. 208 КПК України.
З протоколу про затримання ОСОБА_3 , вбачається, що підозрюваному повідомлено зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснено право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом, як передбачають вимоги ч. 4 ст. 208 КПК України.
Враховуючи зазначене, слідчий суддя приходить до висновку, що протокол затримання ОСОБА_3 за своїм змістом відповідає загальним вимогам ст.104, 208 КПК України.
Вимогами п. 1 ч. 5 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.
Аналіз наведеної норми, свідчить, що слідчий суддя повинен перевірити законність фактичних підстав затримання.
Слідчим суддею під час розгляду скарги не встановлено, а стороною захисту не доведено належними та достатніми доказами той факт, що ОСОБА_3 затримано чи позбавлено свободи за відсутності правових підстав.
Обставини, які були встановлені під час розгляду скарги дають підстави слідчому судді для висновку про законність затримання ОСОБА_3 .
Істотних порушень прав та свобод людини при складанні протоколу затримання, та при затриманні ОСОБА_3 слідчим суддею не встановлено та таких доказів не здобуто у судовому засіданні. Таким чином, у скарзі слід відмовити.
Судом встановлено , що фактично з 10 год 30 хв. ОСОБА_3 був позбавлений можливості вільно пересуватися за межами приміщення відділу поліції. Відповідно до журналу обліку відвідувачів та запрошених ОСОБА_3 в приміщення поліції заходив 4 рази , а саме о 12.00 год, ,15.00., 18-00 , 21-40 год. Термін затримання ОСОБА_3 прередбачений КПК України на сьогодні не сплив.
Інші порушення, які на думку захисника допустив слідчий, не можуть свідчити про незаконність затримання та не підлягають перевірці при розгляді скарги на незаконне затримання. Оцінка таких дій може бути надана слідчим суддею при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 206, 208, 306, 307, 309, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_4 , діючого в інтересах ОСОБА_3 щодо незаконного позбавлення особи свободи в порядк ст. 206 КПК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1