вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" квітня 2023 р. м. Київ Справа№ 911/2105/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Тищенко О.В.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 27.04.2023
від позивача: не з'явився
від відповідача: Потапова О.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги
Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"
на ріщення Господарського суду Київської області
від 21.12.2022 (повний текст складено 27.01.2023)
у справі № 911/2105/22 (суддя Л.Я. Мальована)
за позовом Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст"
до Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"
про стягнення 331 652 грн. 52 коп.
Короткий зміст позовних вимог Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст"
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 331 652 грн. 53 коп. заборгованості, з яких: 264 600грн. 00 коп. борг, 46 033 грн. 15 коп. пеня, 2 761 грн. 98 коп. 3 % річних, 18 257 грн. 40 коп. інфляційні втрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов'язання по договору поставки № 191/45/2021 від 24.09.2021 р. та додатку № 2 від 01.12.2021 р. до договору.
Короткий зміст заперечень Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" проти позову
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що:
- на сайті YouControl знайдено інформацію про зв'язок компанії позивача з країною-агресором, а відтак відповідач зазначає, що провести оплату на банківський рахунок позивача неможливо, оскільки постановою КМУ № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" встановлено мораторій на виконання, в тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов'язані з державою-агресором;
- згідно Указу Президента України № 726/2022 від 19.10.2022 р. та додатку № 1 від 19.10.2022 р. "Про застосування та внесення змін до персональних спеціалізованих економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)" до директора та кінцевого бенефіціарного власника позивача ОСОБА_1 застосовані санкції строком на 5 років.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22 позов Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" до Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" про стягнення 331 652 грн. 52 коп. - задоволено повністю, а саме: стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, код 05509659) на користь Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1, код 13620827) 264 600 (двісті шістдесят чотири) грн. 00 коп. боргу, 46 033 (сорок шість тисяч тридцять три) грн. 15 коп. пені, 2 761 (дві тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 98 коп. 3% річних, 18 257 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 4 974 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 79 коп. судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом розгляду справи є стягнення грошових коштів за поставлений товар, а не розгляд питання щодо надання інформації стосовно кінцевого бенефіциара власника ТПТК "Кераміст" громадянина ОСОБА_1 , тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача боргу в сумі 264 600 грн. 00 коп. є обґрунтованими, та підлягають судом задоволенню. Крім того, за прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором, присуджено до стягнення 46 033 (сорок шість тисяч тридцять три) грн. 15 коп. пені, 2 761 (дві тисячі сімсот шістдесят одну) грн. 98 коп. 3% річних, 18 257 (вісімнадцять тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 40 коп. інфляційних втрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Приватне акціонерне товариство "Київський картонно-паперовий комбінат" (13.02.2023 згідно відмітки поштового трекера на описі вкладеного в цінний лист, з яким була направлена апеляційна скарга) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано тих обставин, що провести оплату на банківський рахунок позивача неможливо, оскільки постановою КМУ № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" встановлено мораторій на виконання, в тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є особи, пов'язані з державою-агресором.
Короткий зміст заперечень Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" на апеляційну скаргу
03.04.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору та поданої апеляційної скарги, в яких позивач наголошував на правомірності ухваленого судом першої інстанції рішення, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін посилаючись на наступні обставини:
- позивач не є особою, на яку розповсюджується мораторій, встановлений постановою КМУ № 187 від 03.03.2022 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації";
- кінцевим бенефіціарним власником позивача є громадянин України ОСОБА_1 ;
- відомості на сайті YouControl - не є доказом, а інформація, яка відображена на вказаному сайті - не має правового значення;
- до позивача не застосовувалось будь-яких санкцій та обмежувальних заходів, адже відповідні санкції мають персональний характер;
- санкції у вигляді блокування активів не заперечують обов'язок боржників виконувати свої зобов'язання перед позивачем;
- відповідач не наділений повноваженнями щодо здійснення фінансового моніторингу;
Короткий зміст відповіді Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" на заперечення Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" на апеляційну скаргу
03.04.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на заперечення Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" на апеляційну скаргу, в якій відповідач вказував, що сайті YouControl є джерелом інформації, що містить відповідні дані, які правомірно використані відповідачем. Зокрема, також Указом Президента України № 726/2022 від 19.10.2022 до ОСОБА_1 (який є уповноваженою особою позивача та кінцевим бенефіціарним власником) застосовано персональні санкції строком на 5 років, зокрема: блокування активів,обмеження торгівельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань. В свою чергу, з огляду на приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник позивача здійснює прямий вплив на діяльність позивача, а застосовані до нього спеціальні санкції на підставі Закону України «Про санкції» та постанови КМУ № 187 від 03.03.2022 встановлюють обмеження щодо здійснення розрахунків, а відповідні правочини визнаються нікчемними силу закону.
Короткий зміст заперечень Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст"
03.04.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач наголошував, що відповідачем не наведено будь-яких доказів, які б вказували на пов'язаність кінцевого бенефіціара позивача або самого підприємства з країною-агресором.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 15.02.2023, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів:Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/2105/22. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22.
16.03.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 911/2105/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.03.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2105/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 27.04.2023.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 27.04.2023 з'явився представник відповідача (скаржника), який підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Позивач в судове засідання 27.04.2023 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином як засобами поштового зв'язку, так і засобами електронного зв'язку.
Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов'язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників позивача в судове засідання, - не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв'язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 24.09.2021 між Торгівельно-промисловою транснаціональною корпорацією "Кераміст" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Київський картонно-паперовий комбінат" (покупець) було укладено договір № 191/45/2021, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти його й оплатити на умовах даного договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна товару, що поставляється, і загальна сума договору вказуються в додатках до даного договору. Зміна ціни товару оформлюється додатковою угодою сторін.
Як вбачається із п. 4.2. Договору, датою виконання постачальником зобов'язань по поставці товару вважається дата здачі товару відповідно дата приймально-здавального акту або відмітки в товарно-транспортній накладній про видачу товару покупцеві.
Тара й упаковка товару повинна відповідати встановленим правилам, державним стандартам і технічним умовам, забезпечувати його схоронність під час транспортування до пункту кінцевого призначення й містити маркування із вказівкою найменування товару. В окремих випадках, поставка може провадитися в поворотній тарі, що є власністю підприємства-виготовлювача товару й надається в користування на час поставки покупцеві (п. 5.1., 5.2 договору).
Згідно п. 2 додатку № 2 до договору оплата здійснюється протягом двадцяти календарних днів після надходження товару на склад покупця.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу європіддон 1200х800 мм з термообробкою у кількості 700 шт. на загальну суму 264 600 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № 22 від 20.05.2022, податковою накладною № 2 від 20.05.2022 р. та квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, створених за даною операцією.
Оскільки відповідач за отриманий товар не розрахувався, 15.08.2022 позивач звернувся до нього з претензією за вих. № 17КА, у якій повідомив, що борг перед постачальником за поставлений товар складає 264 600 грн. 00 коп. та вимогою здійснити оплату за поставлений товар.
Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 264 600грн. 00 коп. боргу, а також за прострочення виконання вказаних зобов'язань , просив стягнути 46 033 грн. 15 коп. пені, 2 761 грн. 98 коп. 3 % річних, 18 257 грн. 40 коп. інфляційних втрат.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України, встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд апеляційної інстанції встановив, що за своєю правовою природою вказаний правочин є договором поставки.
Згідно з ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, матеріалами справи підтверджується, що кінцевим бенефіціарним власником позивача і його упоноваженою особою є громадянин України ОСОБА_1 , якому належить 98% статутного капіталу, і стосовно якого Указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (який є чинним, https://www.president.gov.ua/documents/7262022-44481) уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції). Наведена обставина учасниками справи не заперечувалась, а також підтверджується відомостями, які зазначені у Договорі, Статуті позивача, відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також загальнодоступних джерел інформації.
В свою чергу, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 23 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 573 від 12 серпня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 7 листопада № 757/2022, частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 р. строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого № 58/2023, від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
В свою чергу, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що активи, пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням, - всі активи, що прямо (а щодо права власності на корпоративні права - також опосередковано (через інших осіб) перебувають у власності, в тому числі у спільній власності, або передаються на користь осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (далі - перелік осіб), осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб, а також активи, отримані від таких активів (п. 3 ч. 1).
Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що кінцевий бенефіціарний власник - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив (контроль) на діяльність клієнта та/або фізичну особу, від імені якої проводиться фінансова операція. Кінцевим бенефіціарним власником є: для юридичних осіб - будь-яка фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи (в тому числі через ланцюг контролю/володіння). Ознакою здійснення прямого вирішального впливу на діяльність є безпосереднє володіння фізичною особою часткою у розмірі не менше 25 відсотків статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як зазначалось вище, Указом Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» (який є чинним, https://www.president.gov.ua/documents/7262022-44481) уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», згідно якого застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до фізичних осіб згідно з додатком 1, до якого включено ОСОБА_1 , громадянина України, та застосовано наступні санкції строком на 5 років: 1) блокування активів - тимчасове позбавлення права користуватися та розпоряджатися активами, що належать фізичній або юридичній особі, а також активами, щодо яких така особа може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними; 2) обмеження торговельних операцій (повне припинення); 3) обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); 4) запобігання виведенню капіталів за межі України; 5) зупинення виконання економічних та фінансових зобов'язань; 6) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності, зокрема, анулювання чи зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами; 7) заборона участі у приватизації, оренді державного майна резидентами іноземної держави та особами, які прямо чи опосередковано контролюються резидентами іноземної держави або діють в їх інтересах; 8) заборона або обмеження заходження іноземних невійськових суден та військових кораблів до територіального моря України, її внутрішніх вод, портів та повітряних суден до повітряного простору України або здійснення посадки на території України (повна заборона); 9) заборона видачі дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави; 10) припинення видачі дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видачі готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави; 11) заборона передання технологій, прав на об'єкти права інтелектуальної власності; 12) позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення.
Відповідно до норми статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Кабінет Міністрів України (Уряд України) є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (ст. 1 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Діюче правове регулювання ґрунтується на єдності державної системи та спрямоване на досягнення належної координації діяльності усіх органів державної влади та управління, зокрема на вирішення завдань, пов'язаних із захистом суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки.
Форми та способи відповідної участі органів державного управління можуть бути різноманітні.
Апеляційний господарський суд вважає, що в умовах збройної агресії російської федерації та введеного у зв'язку з цим воєнного стану на підставі Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (з наступними змінами від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2020 №259/2022 та від 17.05.2020 №341/2022), затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №2102-IX, запровадження певних обмежень у цивільному обороті, особливо щодо певних учасників такого обороту слід визнати в цілому допустимим.
Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження; акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (ст. 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України").
Згідно п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03 березня 2022 року за №187, для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установлено до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором) - юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в силу приписів Указу Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», ст. 1, п. 30 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03 березня 2022 року за №187, враховуючи встановлений мораторій, наявні правові підстави для обмеження права позивача на отримання коштів від відповідача, зокрема і за Договором в заявленому до стягнення розмірі 331 652 грн. 53 коп. заборгованості, з яких: 264 600грн. 00 коп. борг, 46 033 грн. 15 коп. пеня, 2 761 грн. 98 коп. 3 % річних, 18 257 грн. 40 коп. інфляційні втрати, у зв'язку з чим в позові слід відмовити за наведених підстав.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими посилання відповідача на те, що з огляду на приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник позивача здійснює прямий вплив на діяльність позивача, а застосовані до нього спеціальні санкції на підставі Закону України «Про санкції» та постанови КМУ № 187 від 03.03.2022 встановлюють обмеження щодо здійснення розрахунків, а відповідні правочини визнаються нікчемними силу закону.
Усі інші доводи та посилання учасників справи розглянуті судом апеляційної інстанції, проте є такими, що не спростовують і не впливають на вищенаведені висновки суду апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 331 652 грн. 53 коп. заборгованості, з яких: 264 600грн. 00 коп. борг, 46 033 грн. 15 коп. пеня, 2 761 грн. 98 коп. 3 % річних, 18 257 грн. 40 коп. інфляційні втрати - задоволенню не підлягають за наведених у дані постанові підстав, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволення позову повністю.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат"
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез'ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими обставини з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв'язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, за наведених у даній постанові підстав.
Розподіл судових витрат
Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином: судовий збір за подачу позову покладається на позивача, і з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 7 462,19 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги
Керуючись ст.ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" на рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22 - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 21.12.2022 у справі № 911/2105/22 - скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" до Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" про стягнення 331 652 грн. 52 коп. - відмовити повністю.
4. Стягнути з Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації "Кераміст" (69041, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1, код 13620827) на користь Приватного акціонерного товариства "Київський картонно-паперовий комбінат" (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 130, код 05509659) судовий збір в розмірі 7 462 (сім тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 19 коп. за подачу апеляційної скарги.
4. Судові витрати за подачу позову залишити за Торгівельно-промисловою транснаціональною корпорацією «Кераміст».
5. Матеріали справи № 911/2105/22 повернути Господарському суду Київської області, доручивши видати наказ.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених т.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання постанови: 16.05.2023.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді О.В. Тищенко
Є.Ю. Шаптала