Справа № 127/26994/22
Провадження № 2/127/3493/22
17.05.2023 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Волошина С.В.,
за участі:
секретаря судового засідання Невмиваки Я.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача Деркача В.Г. ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача Казеко О.І. ,
представника третьої особи Остапець Н.М.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, в якому просить визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Позов мотивований тим, що 18.09.2015 позивач зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3 . У цьому шлюбі у них народилася дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивачка разом із своєю дитиною та відповідачем, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України були змушенні виїхати з м. Харкова до м. Вінниці, де були взяті на облік, як внутрішньо переміщенні особи і тимчасово зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Між позивачем та відповідачем почали виникати постійні сварки та непорозуміння, відповідач почав чинити психологічний тиск на позивача та малолітню дитину. Позивач змушена була звернутися до суду із позовом про розірвання шлюбу, оскільки вважає, що така поведінка відповідача шкодить психічному та фізичному здоров'ю дитини. Також позивач у позові зазначила, що вона підшукує інше житло для окремого проживання від відповідача, у зв'язку з чим у них виник спір щодо визначення місця проживання дитини. Вихованням дитини повністю займається позивач, вона як мати піклується про малолітнього сина, дбає про його здоров'я. Визначення місця проживання дитини з матір'ю відповідатиме найкращим інтересам дитини. Викладене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 05.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі, витребувано від Служби у справах дітей Вінницької міської ради письмовий висновок щодо доцільності/недоцільності визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Відповідач ОСОБА_3 13.01.2023 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відхилити викладенні у позовній заяві доводи позивача. Вказує на те, що він дійсно перебував із позивачкою у зареєстрованому шлюбі з 18.09.2015, який на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2022 по справі №127/22995/22 було розірвано. Однак, незважаючи на розірвання шлюбу сторони разом із своєю спільною малолітньою дитиною продовжують проживати разом за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, враховуючи цю обставину відповідач вважає, що у даній справі відсутній предмет спору щодо визначення місця проживання дитини, і з цієї підстави позов не підлягає задоволенню. Крім того, відповідач зазначає, що він є батьком дитини і у повній мірі виконує свої батьківські обов'язки, дбає про моральний та фізичний розвиток дитини, і в жодному разі не вчиняє психологічного тиску на матір дитини, а тим більше на дитину. Вказує, що між ним та позивачкою дійсно виникають суперечки з приводу харчування дитини та використання позивачкою спільних коштів на дитину. З приводу цього відповідачем на адресу Служби у справах дітей Вінницької міської ради надіслано заяву, за результатами розгляду якої, з позивачкою було проведено роз'яснювально-профілактична бесіда, про що свідчить відповідь служби у справах дітей Вінницької міської ради від 28.10.2022 за №6/31/133196/34-01-9 та повідомлено про те, що батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Просить суд відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог позивача.
17.01.2022 представником позивача ОСОБА_6 подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що викладені заперечення відповідача проти заявлених позовних вимог не ґрунтуються на вимогах закону, є безпідставними. Підтвердив той факт, що між позивачем та відповідачем 08.12.2022 дійсно було розірвано шлюб і у зв'язку з неможливістю спільного проживання позивачка підшукує собі та своїй дитині інше житло. Як позивач так і відповідач не мають постійного місця проживання в м. Вінниці, оскільки вони є внутрішньо - переміщеними особами з м. Харкова до м. Вінниці в наслідок російської військової агресії проти України та тимчасово зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того зазначає, що позивачка протягом кількох років потерпає від психологічного насильства зі сторони ОСОБА_3 та з приводу цього, вона як особа яка постраждала від домашнього насильства зверталася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про видачу обмежувального припису щодо тимчасового обмеження права відповідача у вигляді заборони перебувати в місці спільного проживання за вищевказаною адресою. Не зважаючи на вищезазначені обставини, позивачкою створені найкращі умови для належного розвитку, навчання та відпочинку дитини, яка увесь час проживає разом із нею, прив'язана до неї, а відповідач фактично самоусунувся від виховання дитини. Отже, представник позивачки вважає, що проживання дитини із матір'ю відповідатиме інтересам дитини, а тому просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги та визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю ОСОБА_1
23.01.2023 відповідачем ОСОБА_3 до суду подано заперечення на відповідь на відзив, в якому він вказує на те, що позивачем фактично продубльовано позовні вимоги та зазначено обставини, які не відповідають дійсності. Зазначає, що сама та обставина, що між сторонами розірвано шлюб, не може тягнути за собою звуження прав та обов'язків батьків стосовно своєї дитини. Вважає, що позивач зловживаючи своїм правом, безпідставно заявляє, що вона виключно самостійно забезпечує сина усім необхідним та дбає про належний рівень його виховання і матеріальне забезпечення. Позивачка на даний час отримує матеріальну допомогу для внутрішньо переміщений осіб на трьох членів сім'ї. Відповідач заперечуючи зазначені стороною позивача обставини зазначає, що ніякого психологічного тиску до позивачки він не вчиняв. Щодо звернення позивачкою до суду з заявою про видачу обмежувального припису відносно нього, то судом у задоволенні заяви було відмовлено. Дитина проживає не тільки з позивачкою, а проживає разом із матір'ю та батьком, і до батька дитина прив'язана настільки ж, наскільки і до матері. Відповідач повністю виконує такі ж батьківські обов'язки, як і позивач. Відповідач вважає безпідставним те, що позивачка зазначає про його самоусунення від вихованні дитини, оскільки жодним доказом ця обставина не підтверджена. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
03.03.2023 року до суду надійшов висновок Служби у справах дітей Вінницької міської ради про доцільність визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю - позивачем по справі ОСОБА_1 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснила, що жодних перешкод в спілкуванні дитини з батьком вона не чинить. З 09.02.2023 вона разом з малолітнім сином ОСОБА_5 проживає по АДРЕСА_2 окремо від відповідача. Вказану квартиру вона орендує за 7000 грн. На запитання суду повідомила, що на даний час вона працює в Вінницькому обласному центрі культури «Щедрик» режисером з щомісячним розміром заробітку в 6000 грн. Окрім того вона викладає «Стретчинг» три рази на тиждень (понеділок, середа, п'ятниця) від чого має дохід ще 5000 грн. на місяць. Також вона проводить онлайн заняття зі « Стретчингу » з жителями Харкова, які залишились там проживати, від чого має додатковий дохід близько 2200 - 2500 грн. на тиждень (в залежності від того скільки людей виходить на зв'язок). Спільна дитина сторін по справі відвідує ДНЗ №26, що по АДРЕСА_3 , куди дитину відводить та забирає позивач. Батько дитину матеріально не забезпечує, він має заборгованість по аліментам. Відповідач ніде не працює. Заробляє на життя перепродажем старих радянських годинників. Відповідач дитину одягом не забезпечує, в натуральній формі дитині продуктами не допомагає, інколи купує іграшки. Вважає, що оскільки дитиною переважно опікується вона, та враховуючи велику прив'язаність дитини саме до матері, а також те, що вона має офіційний та стабільний дохід, місце проживання спільної дитини сторін по справі має бути визначене саме з матір'ю.
Представник позивача адвокат Деркач В.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі. Пояснив, що дитина сторін ОСОБА_5 постійно проживає з матір'ю, мати його виховує, забезпечує, займається його розвитком, має з дитиною тісний емоційний зв'язок, що також підтверджується висновком Служби у справах дітей Вінницької міської ради.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 зі своєю позицією з приводу визнання/невизнання позовних вимог так і не визначився. Переважно зазначав, що позов визнає, інколи стверджував, що позов не визнає. Зазначив, що проживає він на даний час по АДРЕСА_4 , він є внутрішньо переміщеною особою. Зазначив, що зазначену квартиру він орендує за 5000 грн. На запитання суду зазначив, що офіційно він ніде не працює та перебуває на обліку в Центрі зайнятості як особа, яка здійснює пошук роботи. На запитання суду які у нього є джерела доходів повідомив, що на життя він заробляє перепродажем старих радянських (зламаних) годинників. Вважає, що він приймає належну участь у вихованні спільного з позивачем сина, зокрема купує сину ОСОБА_5 іграшки. На запитання суду з приводу наявності заборгованості по сплаті аліментів повідомив, що заборгованість він погашає по мірі надходження до нього коштів. Розмір заборгованості, який дійсно має місце на його переконання становить 2000 - 3000 грн., оскільки нарахування за інший період не мали проводитись, так як у той період він проживав разом з дитиною. На повторне запитання суду чи визнає він позов повідомив, що визнає, однак нехай позивач йому не чинить перешкод у спілкуванні з сином.
Представник відповідача - адвокат Казеко О.І. в судовому засіданні повідомила, що оскільки її довіритель позов визнав, то з приводу вирішення позовних вимог вона покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Вінницької міської ради Остапець Н.М. в судовому засіданні підтримала висновок Служби про доцільність визначення місця проживання дитини з матір'ю, пояснила, що дитина більш прихильна до матері, проживання з нею відповідає інтересам дитини.
Вислухавши пояснення позивача та її представника, відповідача та його представника, представника третьої особи, дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.11).
Як встановлено судом та вбачається з копій довідок від 24.03.2022 № 529-5000466647, № 529-5000466884, позивачка ОСОБА_1 та її малолітня дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяті на облік внутрішньо переміщених осіб та їх місце проживання/перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 109, 110).
Як встановлено судом з копії довідки від 25.05.2022 № 529-5001645505, відповідач ОСОБА_3 взятий на облік як внутрішньо переміщена особа, його місце проживання/перебування зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 44).
З наведених доказів вбачається, що позивач з дитиною проживають роздільно від відповідача. Обставина проживання позивача з дитиною окремо від відповідача з 09.02.2023 по теперішній час сторонами по справі визнається, а тому в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України ця обставина не підлягає доказуванню.
Як встановлено судом з копії рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.12.2022 у справі № 127/22995/22 шлюб між сторонами по справі розірвано. Рішення суду набуло законної сили 13.01.2023. (а.с.102)
Відповідач по справі ОСОБА_3 періодично спілкується з сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спір між сторонами з приводу визначення місця проживання дитини виник у сторін в листопаді 2022 року. (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).
Службою у справах дітей Виконавчого комітету Вінницької міської ради на виконання вимог ухвали суду про відкриття провадження у справі, був наданий висновок №01/00/011/12299 від 03.03.2023, згідно якого Служба вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_1 . (а.с.96-97).
Відповідно до положень ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно із ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Відповідно до ст. 9 цієї Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини; таке розлучення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини; держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.
Статтею 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1959 року, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
При вирішенні спору про місце проживання дитини суд звертає особливу увагу на вік дитини. Вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо, про те, з ким із них дитина залишається, суд, виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей, повинен ухвалити рішення, яке відповідало б якнайкращим інтересам дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).
Згідно із частиною восьмою статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Із висновку Служби у справах дітей Виконавчого комітету Вінницької міської ради судом встановлено, що ОСОБА_1 після розірвання шлюбу з відповідачем, орендувала 1-кімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , куди разом із дитиною переїхала проживати окремо від відповідача, де створила усі належні умови для проживання та розвитку дитини. Бажання позивача визначити місце проживання дитини з нею, співпадає з бажанням малолітнього сина, з яким вона постійно проживає, та відповідає інтересам дитини.
Позивач по справі ОСОБА_1 з 17.02.2023 працює в Вінницькому обласному центрі культури «Щедрик» на посаді режисера театралізованих заходів та свят у відділі концертних та фестивальних програм на повну ставку та згідно зі штатним розписом, а отже отримує стабільний та постійний дохід, який дозволяє їй матеріально утримувати спільного з відповідачем сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 108).
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомив, що він офіційно не працює. Доказів щодо постійного стабільного/періодичного (та загалом будь - якого) його доходу суду не представив.
При цьому суд зауважує, що відповідач ОСОБА_3 не обмежений у можливості реалізації належного йому права на спілкування із сином.
Ухвалюючи рішення про визначення місця проживання дитини з матір'ю суд зважає на наступне.
Предмет спору, який перебуває в провадженні суду, стосується надзвичайно чутливої сфери правовідносин, в яких батьки не дійшли спільної згоди з приводу визначення місця проживання дитини. При вирішенні спору суд надає першочергове значення саме найкращим інтересам дитини, яким, на переконання суду, з огляду також на те, що лише сьогодні (в день ухвалення рішення) дитина досягла 5 - річного віку, її інтересам відповідатиме визначення місця її проживання саме з матір'ю, оскільки саме матір більшою мірою опікується побутом дитини, її матеріальним забезпеченням, розвитком та навчанням. (а.с. 108, 111 - 113).
Мати (позивач) офіційно працевлаштована, має стабільний та регулярний дохід, за рахунок якого опікується дитиною та її матеріально забезпечує. Батько ж дитини, як встановлено судом (та визнається самим відповідачем) офіційно не працевлаштований, та доказів про будь - який свій рівень доходу суду не представив.
Поряд з цим, визначення місця проживання спільної дитини сторін разом з матір'ю, не впливатиме на взаємовідносини батька із сином, оскільки таке визначення місця проживання дитини, не позбавляє батька батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов'язків.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зав'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (пункт 100 рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13).
Аналіз практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.
Наведене узгоджується з правовим висновком викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.
Суд зазначає, що вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі чи будинку), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.
На підставі наведених норм права та встановлених обставин справи, виходячи з необхідності забезпечення якнайкращих інтересів дитини, приймаючи до уваги те, що якнайкращим інтересам дитини буде відповідати її проживання з матір'ю, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визначення місця проживання дитини з позивачкою.
Розподіл судових витрат суд здійснює відповідно до положеньст.141 ЦПК України.
Оскільки суд задовольняє позов у повному обсязі з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення: судовий збір в сумі 992,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 150, 155, 157, 160, 161 СК України, ст.ст. 13, 49, 81, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Служби у справах дітей Вінницької міської ради, про визначення місця проживання дитини- задовольнити.
Визначити місце проживання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем проживання останньої.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 992,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;,
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Вінницької міської ради, місцезнаходження: м. Вінниця, вул. Соборна, 50.
Повний текст рішення суду складено 17.05.2023 року.
Суддя: