Справа № 127/13791/23
Провадження № 2/127/1648/23
16 травня 2023 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про стягнення витрат на проведення ремонту,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , про стягнення витрат на проведення ремонту.
Ухвалою суду від 16.05.2023 провадження у цивільній справі № 127/13791/23 відкрито.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_4 в межах ціни позову 413 583,71 грн.
В обґрунтування своєї заяви позивач зазначає, що з 24.11.2006 ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. За життя ОСОБА_4 та ОСОБА_2 були зареєстровані за однією адресою і остання не заявила про відмову від прийняття спадщини у строк, встановлений статтею 1270 ЦК України, тому вона є спадкоємцем свого чоловіка ОСОБА_4 , оскільки прийняла спадщину відповідно до положень частини третьої статті 1268 ЦК України і може відповідати за зобов'язаннями останнього.
Позивачу відомо, що ОСОБА_4 має у власності нерухоме майно, зокрема, квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до укладено договору дарування квартири від 30.12.2021.
Зазначена квартира є особистою приватною власністю ОСОБА_5 , оскільки була йому подарована його сестрою ОСОБА_6 .
Враховуючи те, що строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , закінчився, спадкоємець (мці) можуть переоформити право власності, що може утруднити або зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Так судом встановлено, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.12.2021, ОСОБА_4 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .
У відповідності до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені Цивільно-процесуальним кодексом заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно до п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову- до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, в тому числі і без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що суд має пересвідчитися, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується шляхом, зокрема, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборони вчинення певних дій.
Відповідно до ч. ч. 5-7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи, суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову, підстави його обрання та вирішує питання про зустрічне забезпечення.
Відповідно до ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Статтею 1 Першого протоколу про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем не надано суду належних підтверджуючих відомостей на обґрунтування доцільності вжиття заходів забезпечення позову, а лише висловлене припущення про подальшу неможливість виконання рішення суду. При цьому, судом не встановлено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Крім того, згідно поданої заяви позивач не зазначає, які саме дії відповідача на час подання позову, свідчать про її наміри здійснити будь - які дії спрямовані на розпорядження квартирою.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Відповідно, заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.
Суд приймає до уваги вимоги та предмет позову та відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.
Отже, відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України за розглядом зави про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152,153 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.О. Жмудь