Справа № 127/16260/22
Провадження № 1-кп/127/541/22
12 травня 2023 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілого ОСОБА_12 ,
представника потерпілого ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, відомості про які внесено 23 червня 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000343-
В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 187 КК України та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 за ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, про що подав письмові клопотання, які мотивовані актуальністю ризиків визначених ст. 177 КПК України.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_11 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Просив змінити його підзахисному тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із електронним засобом контролю. Крім цього, зазначив, ризик впливу на потерпілого відпав, оскільки він вже допитаний. Також наголосив, що ОСОБА_4 раніше несудимий.
ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Крім цього наголосив, що в установі не отримує лікування, яке йому потрібне.
ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив змінити тримання під вартою на домашній арешт за місце реєстрації.
Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_8 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора, просив змінити тримання під вартою на домашній арешт. Наголосив,що його підзахисний вже тривалий час перебуває під вартою, а прокурором не доведено те,що домашній арешт не запобігатиме ризикам у даному кримінальному провадженні.
Захисник ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 заперечив щодо задоволення клопотання, вказавши на порушенні строків та порядку вручення клопотання, наголосивши на тому, що він не отримував копії клопотання. Просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт за місцем реєстрації та проживання його підзахисного.
ОСОБА_7 підтримав свого захисника.
Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_10 зазначив, що процесуальні права його підзахисного порушені. Крім цього, вказав, що не доведена причетність ОСОБА_6 до вказаного кримінального правопорушення. Наголосив на недоцільності продовження його підзахисному запобіжного заходу, оскільки він не переховуватиметься від суду та не впливатиме на свідків. Просив змінити тримання під вартою на домашній арешт.
ОСОБА_6 підтримав свого захисника, наголосивши на тому, що він не є співучасником, а потерпілим в даному кримінальному провадженні, оскільки його попросили підвезти інших обвинувачених і він не знав про наміри останніх. Наголосив, що син, дружина та тесть хворіє, відтак потребують його підтримки, оскільки тільки він один має можливість заробляти кошти.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_13 підтримав думку прокурора, вказавши, що тримання під вартою забезпечить належну поведінку обвинувачених.
Потерпілий підтримав свого представника, вказавши на необхідності продовження варти обвинуваченим.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд керується вимогами ч. 3 ст. 331 КПК України, якими визначено обов'язок суду розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу.
Так, ч. 3 ст. 331 КПК України визначено, що за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
Прокурором таке клопотання суду подано в судовому засіданні, що зобов'язує суд його розглянути із прийняттям рішення по суті, тобто прийняти рішення щодо відмови чи задоволення клопотання.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.03.2023 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою зі строком дії до 26.05.2023 року.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Види ризиків у кримінальному проваджені визначені Законом та є незмінними для будь-якої стадії кримінального переслідування. Так, ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приймає до уваги наступне.
Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачене покарання від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Крім цього, ОСОБА_4 перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці, будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд відсутні. Вказане, переконує суд, що ОСОБА_4 не зможе виконувати процесуальний обов'язок явки до суду на першу вимогу.
Крім цього, актуальним залишається ризик впливу обвинуваченого на свідків, які ще не допитані. Про вказане, на переконання суду, безумовно свідчить насильницький характер кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_4 , а також думка потерпілого та представника потерпілого, які наголосили на ефективності тримання під вартою для запобігання раніше встановлених ризиків.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
При цьому суд наголошує, що ризики встановлені у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Щодо скарг ОСОБА_4 на відсутність належного лікування в установі суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина (п.1 ч.1 розділ Х наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України» від 14.06.2019 № 1769/5).
Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Таким чином, законодавством України гарантоване надання особам, які утримуються під вартою медичної допомоги в тому числі спеціалізованої та високоспеціалізованої. Вказане свідчить, що у випадку наявності в особи проблем із здоров'ям медичний працівник установи де утримується обвинувачений, зобов'язаний надати необхідну медичну допомогу або направити особу для надання спеціалізованої чи високоспеціалізованої допомоги.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчинений за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану за яке передбачається відповідальність у виді позбавлення волі від 8 до 15 років із конфіскацією майна. Вказане підтверджується суттю самого обвинувачення. Крім цього, у ОСОБА_7 відсутні будь-які правові та соціально-стримуючі фактори у місті де проводиться судовий розгляд, в тому числі відсутнє місце проживання на території м. Вінниці. Вказане, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про наявність ризику ухилення його від явки до суду.
Крім цього, згідно обвинувального ату ОСОБА_7 діяв з корисливою метою, офіційно не працює, іншого джерела доходу не має, раніше чотири рази судимий, що свідчить про ризик продовження ОСОБА_7 злочинної діяльності, оскільки він потребуватиме джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім цього, актуальним залишається ризик впливу обвинуваченого на свідків, які ще не допитані. Про вказане, на переконання суду, безумовно свідчить насильницький характер кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_7 , а також думка потерпілого та представника потерпілого, які наголосили на ефективності тримання під вартою для запобігання раніше встановлених ризиків.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання продовження тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , суд вважає, що прокурором доведено, що ризики визначені ст. 177 КПК України продовжують існувати.
Так, згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за яке передбачено відповідальність від 8 до 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна.. Згідно обвинувального акту, ОСОБА_5 діяв з корисливою метою, іншого джерела доходу він не має, раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, що в сукупності із обвинуваченням дійсно свідчить про факт того, ОСОБА_5 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім цього, прокурором доведено, що ризик ухилення ОСОБА_5 від суду, оскільки він перебував у Вінницькій області тимчасово, в нього відсутнє місце проживання на території м. Вінниці.
Крім цього, актуальним залишається ризик впливу обвинуваченого на свідків, які ще не допитані. Про вказане, на переконання суду, безумовно свідчить насильницький характер кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_5 , а також думка потерпілого та представника потерпілого, які наголосили на ефективності тримання під вартою для запобігання раніше встановлених ризиків.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу суд не вважає, що будь-який інший більш м'який запобіжний захід забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 суд приймає до уваги наступне.
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого кримінального правопорушення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років розбавлення волі із конфіскацією майна. Зі змісту обвинувачення вбачається, що ОСОБА_6 діяв з корисливою метою. ОСОБА_6 офіційно не працює, доходу не має, що підтверджує те, що ОСОБА_6 зможе продовжити злочинну діяльність, оскільки буде потребувати джерел до існування, а іншого виду отримання коштів він не має.
Крім цього, відсутність у ОСОБА_6 місця проживання на території м. Вінниці та будь-яких інших соціально-стримуючих факторів у місті де проводиться судовий розгляд, а також усвідомлення обвинуваченим факту того, що йому загрожує довготривале перебування у місцях позбавлення волі, свідчить про наявність ризику ухилення від явки до суду.
Крім цього, актуальним залишається ризик впливу обвинуваченого на свідків, які ще не допитані. Про вказане, на переконання суду, безумовно свідчить насильницький характер кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_6 , а також думка потерпілого та представника потерпілого, які наголосили на ефективності тримання під вартою для запобігання раніше встановлених ризиків.
Враховуючи вищенаведене, в тому числі думку потерпілого, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченого під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Розглядаючи можливість застосування ОСОБА_6 домашнього арешту, суд зазначає, що встановлені ризики у справі, а також відсутність у обвинуваченого житла за місцем розгляду справи, свідчать про недоцільність застосування йому домашнього арешту, оскільки вказаний запобіжний захід не забезпечить належну поведінку обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 12.05.2023 року до 10.07.2023 року, включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - продовжити на 60 діб, починаючи з 12.05.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - продовжити на 60 діб, починаючи з 12.05.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 , включно.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - продовжити на 60 діб, починаючи з 12.05.2023 року до 10.07.2023 року, включно.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: