Справа №127/9885/23
Провадження № 2-а/127/83/23
11.05.2023 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Клапоущака С.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Ратушняк Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАС №6747776 від 29.03.2023 в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП,-
06 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Вінницькій області про скасування постанови серії ЕАС №6747776 від 29.03.2023 в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07 квітня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 була прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за даним позовом, підготовче засідання призначено на 21 квітня 2023 року.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 21 квітня 2023 року задоволено клопотання позивача ОСОБА_1 та замінено первісного неналежного відповідача - Управління патрульної поліції у Вінницькій області належним відповідачем - Департаментом патрульної поліції Національної поліції України, підготовче засідання відкладено на 03 травня 2023 року.
Згідно з ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03 травня 2023 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 10 травня 2023 року.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 29 березня 2023 року орієнтовно о 08.50 год. він рухався на власному автомобілі марки «Шкода Октавія», державний знак НОМЕР_1 , по вул. Соборній в м. Вінниці від площі Калічі (Гагаріна) і на цій же вулиці біля будинку №101 був зупинений поліцейським Управління патрульної поліції Мазуренком В.О., який повідомив, що він порушив правила дорожнього руху, а саме: не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР України, на що він йому сказав, що зазначене правопорушення він не вчиняв, а рухався відповідно до правил дорожнього руху разом з іншими учасниками руху, що рухались попереду нього. Отримавши від нього посвідчення водія та реєстраційний талон автомобіля, ОСОБА_2 , не відходячи від нього, склав, роздрукував та вручив йому примірник постанови серії ЕАС №6747776 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Однак, як зазначено в оскаржуваній постанові, її склала інспектор поліції Панченко Н.Ю., що не відповідає дійсності. На місці його зупинки поліцейський Панченко Н.Ю. до нього не підходила, з ним не розмовляла, протокол не писала та оскаржувану постанову не виносила, справу не розглядала. На момент його зупинки вона знаходилася в поліцейському службовому автомобілі, а згодом підійшла до іншого зупиненого автомобіля. Крім того, в оскаржуваній постанові, а саме в частині: час, місце, суть і обставини правопорушення зазначено: «29.03.2023 о 08:50:59 м. Вінниця, вул. Хлібна, 6 водій, керуючи транспортним засобом, не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, чим порушив п. 8.4. «ґ» ПДР - порушення вимог інформаційно - вказівних знаків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Отже, в зазначений у постанові час, день і рік він транспортним засобом в м. Вінниці по вул. Хлібній біля будинку №6, як зазначено в оскаржуваній постанові, автомобілем не керував. Отже, опис подій в постанові, яку він оскаржує, не відповідає дійсності, а саме: він зупинений на АДРЕСА_1 , а притягується до адміністративної відповідальності без доказів за порушення вимог знаку 5.16 по вул. Хлібній біля будинку №6, якого в близькості взагалі немає і рух транспортних засобів там заборонено і там його не було. Розгляд справи здійснював поліцейський Мазуренко В.О., підписав та вручив йому постанову, яка виявляється з незрозумілих причин оформлена від імені поліцейського Панченко Н.Ю., з якою він ніяких справ не мав. Жодних доказів, які свідчили б про те, що він вчинив адміністративне правопорушення, працівником поліції надано не було, однак, відразу на місці зупинки було складено оскаржувану постанову та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень. У відповідності до вимог ст. 71 КАС України відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності та довести факт вчинення ним порушення правил дорожнього руху відповідними доказами. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕАС №6747776 від 29.03.2023 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні 10 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позові.
Представник відповідача за довіреністю Липовська Н.Ю. в судовому засіданні 10 травня 2023 року заперечувала проти позову, надала суду відзив та пояснила, що 29 березня 2023 року о 08.50 год. нарядом патрульної поліції в складі поліцейських Мазуренка В.О. та ОСОБА_3 було зупинено автомобіль марки «Шкода Октавія», державний номерний знак НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 здійснив проїзд, не виконавши вимоги дорожнього знаку 5.16 напрямок руху по смугах та здійснив рух прямо зі смуги, що дозволяє рух лише праворуч, чим порушив п. 8.4 «ґ» ПДР України. Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись ст. 33, 284 КУпАП, інспектором поліції Мазуренком В.О. було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. При винесенні рішення інспектором Мазуренком В.О. було проведено розгляд справи, повідомлено позивачу причину зупинки, роз'яснено права позивачу по справі, однак, при друкуванні постанови через термо-принтер було автоматично зазначено прізвище іншого інспектора, оскільки саме працівник поліції ОСОБА_3 була зареєстрована у планшеті та проводила розгляд іншої справи за аналогічним правопорушенням. Що стосується місця вчинення правопорушення, зазначеного в постанові, тобто вул. Хлібна, 6, то слід зазначити, що планшет працює за допомогою інтернет зв'язку та при розгляді постанови місце підтягує автоматично, оскільки фізично не являлось можливим екіпажу перебувати на самому перехресті. Отже, такі помилки носять лише формальний характер та не спростовують доведеність вчинення позивачем адміністративного правопорушення і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
За п. 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9).
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
В судовому засіданні встановлено, що згідно з постановою серії ЕАС №6747776 від 29 березня 2023 року ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за те, що він 29 березня 2023 року о 08:50:59 год. в м. Вінниці по вул. Хлібній, 6, керуючи транспортним засобом марки «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, чим порушив п. 8.4 «ґ» ПДР - порушення вимог інформаційно-вказівних знаків та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказане адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 було накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Суд звертає увагу на те, що статтею 77 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач у справі зобов'язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, та, зокрема, довести факт вчинення позивачем правопорушення відповідними доказами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Позивач вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки винесена з грубим порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП. Так, опис подій в постанові, яку він оскаржує, не відповідає дійсності, а саме: він зупинений на АДРЕСА_1 , а притягується до адміністративної відповідальності без доказів за порушення вимог знаку 5.16 по АДРЕСА_2 . Розгляд справи, підписав та вручив йому оскаржувану постанову поліцейський Мазуренко В.О., однак в оскаржуваній постанові зазначено, що справа про адміністративне правопорушення відносно нього розглянута поліцейським Панченко Н.Ю., з якою він ніяких справ не мав.
Суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 1 статті 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 1 статті 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно положень ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами), доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №520/6006/21, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Як вбачається із оглянутого відеозапису події за участю позивача, останній здійснив проїзд, не виконавши вимоги дорожнього знаку 5.16 - напрямок руху по смугах та здійснив рух прямо зі смуги, що дозволяє рух лише праворуч. Дана подія мала місце по вул. Соборній. Однак, згідно з оскаржуваною постановою правопорушення, яке інкримінується позивачу, було вчинено по вул. Хлібній, 6 в м. Вінниці. Отже, працівником поліції неправильно встановлено місце вчинення правопорушення. Крім того, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснював поліцейський Мазуренко В.О., останній підписав та вручив позивачу оскаржувану постанову, однак в постанові зазначено, що склав її інспектор поліції Панченко Н.Ю., що не відповідає дійсності та є порушенням вимог ст. 283 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853.
Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 по справі №337/3389/16-а висловлена правова позиція, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності складена не на місці вчинення правопорушення не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях, неперевірених фактах та порушеннях норм КУпАП.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення складена відносно позивача ОСОБА_1 є такою, що не відповідає нормам КУпАП, а тому підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАС №6747776 від 29.03.2023 в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, складену відносно ОСОБА_1 і надіслати справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, оскільки з оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 порушив п. 8.4 «ґ» ПДР України, однак постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності винесена з порушенням процесуальних норм.
Крім того, суд звертає увагу на те, що частинами 1, 2 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), відповідно до ст. 1 якого судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В зв'язку з тим, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач був звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, оскільки він є учасником бойових дій, беручи до уваги, що його позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне компенсувати судовий збір за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 122, ст. 7, ст. 247, ст. 293 КУпАП, ст.ст. 72, 77, 118-119, 122, 243-244, 246, 286 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕАС №6747776 від 29.03.2023 в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, - задоволити частково.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС №6747776 від 29.03.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати та надіслати справу на новий розгляд до Управління патрульної поліції у Вінницькій області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: