Справа № 523/10731/22
Провадження №2/523/1966/23
"10" травня 2023 р. м.Одеса
Суворовський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді - Аліна С.С.,
за участю секретаря судового засідання - Гарган С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання матері дитини,-
До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти:
- на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, у розмірі 20 000 грн. щомісячно, до досягнення дитиною повноліття (віку 18 років), тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно;
- на утримання позивачки у розмірі 13 000 грн. до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 30 000грн.
Обґрунтовує свої вимоги тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі, за час якого народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на утриманні позивачки. Позивачка просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки та на її утримання.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 09.09.2022 року відкрито загальне провадження та призначено підготовче судове засідання на 08.11.2022 року на 11год. 45хв.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.03.2023 року клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Іванової Ганни Степанівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та про стягнення аліментів на утримання дружини - залишено без задоволення.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 15.03.2023 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 10.05.2023 року на 12 год.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10.05.2023 року клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Іванової Ганни Степанівни про витребування доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та про стягнення аліментів на утримання дружини - залишено без задоволення.
У судове засіданні позивачка ОСОБА_1 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином.
У судове засідання з'явилася представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Тюхтій А.А., позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
У судове засідання з'явився відповідач ОСОБА_2 , позовні вимоги визнав частково, а саме не заперечував проти стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 1 500 грн., та аліменти на утримання дружини - у розмірі 1 000 грн.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши сторони по справі, суд вважає, про те, що позов є частково обґрунтованим, є частково доказаним, тому підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено про те, що 05.06.2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , яке видано Приморським районним у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану актовий запис №687 (арк.сп.20).
За час шлюбу у сторін народилася донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , яке видано Суворовським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1408 (арк.сп.21).
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум на дитину відповідного віку складає:
- для дітей віком до 6 років - 2272 грн;
- для дітей віком від 6 до 18 років - 2833 грн.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Доказів того, що у відповідача є інші утриманці та він надає матеріальне забезпечення згідно із законом іншим особам, також доказів того, що відповідач не може надавати дитині матеріальну допомогу, та про наявність інших істотних обставин, суду надано не було.
Судом встановлено, що останнім місцем роботи відповідача було ТОВ «АТБ-Маркет», та відповідач звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (арк.сп.57-58).
В обгрунтування своїх позовних вимог, позивачкою не надано жодного доказу про дохід відповідача ОСОБА_2 , також не надано до суду довідку про доходи відповідача ОСОБА_2 .
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст.13 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, ч.ч. 7, 8 ст.7СКУкраїни при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 27 Конвенції держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.1 ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
При таких обставинах, підлягають стягненню аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання дитини у розмірі 1 500 грн. щомісячно починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають частковому задоволенню у розмірі 1 500 грн.
Стосовно позовної вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом ст. 77 цього Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Виходячи з принципу змагальності цивільного судочинства, обов'язок доведеності обставин, на які посилається сторона, як на підставу пред'явлених позовних вимог, покладаються саме на цю сторону (ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України).
Суд, в свою чергу розглядає позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України). При цьому, при розгляді даної справи, позивач зобов'язаний довести обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих письмових доказів щодо стягнення з відповідача на її користь аліментів на її утримання у розмірі 13 000грн.
Також, суд вважає, що позивачка не довела суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
При таких обставинах, підлягають стягненню аліменти з відповідача на користь позивачки на утримання дружини у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з моменту звернення до суду і до досягнення дитиною віку трьох років.
При таких обставинах, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини підлягають частковому задоволенню.
Згідно зі ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином враховуючи вказану норму суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 2. ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2)пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3)пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається про те, що на підтвердження розміру судових витрат позивачкою надано лише Договір №17/08/2022 про надання правничої допомоги від 17.08.2022 року.
Однак, доказів на підтвердження суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 грн. позивачкою не надано.
Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При таких обставинах, суд вважає, що вимога позивачки про стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 30 000 грн. є не обгрунтованою, є не доказаною, тому не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст.4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 133, 141, 265, 280-281, 430 ЦПК України, ст.ст. 84, 180, 182 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та стягнення аліментів на утримання матері дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1 500 гривень, починаючи з 07.09.2022 року і до досягнення дитиною повноліття (віку 18 років), тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) у розмірі 1000 гривень, починаючи з 07.09.2022 року і до досягнення дитиною трьох років, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1073 гривень 60 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Копію рішення направити сторонам по справі.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 16.05.2023 року.
Суддя: Аліна С.С.