ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ1
15 травня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Русєва А.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, -
встановив:
ОСОБА_1 30.03.2023 року о 18 год. 15 хв. в Херсонській області, Білозерському районі, с. Чорнобаївка, вул. Чорнбаївська, буд. 77, керував транспортним засобом «Honda Lead»без державних номерних знаків, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager» з результатом 1,28 % проміле, тест № 262, чим порушив вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Подія фіксувалась на бодікамеру № 471360, НОМЕР_1 . Водія відсторонено від керування транспортним засобом.
Судовий розгляд проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку.
Так, з метою повідомлення особи про час і місце розгляду справи, а також дотримання строків розгляду справи, ОСОБА_1 було повідомлено шляхом смс-повідомлення, яке, відповідно до звіту про доставку, доставлено на телефонний номер останнього та на офіційному сайті Судової влади України за посиланням https://pm.od.court.gov.ua/sud1522/gromadyanam/csz/ були розміщені відомості про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 справи, дати, час та місце його проведення.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку ОСОБА_1 , як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа щодо якої розглядається справа виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду поважних причин своєї неявки.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, дослідив наявні у справі докази, надавши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до даних результатів тестування за допомогою приладу «Alcotest Drager» від 30.03.2023 року та Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, виявлено 1,28 % проміле алкоголю.
Вказані обставини справи також підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення, згідно з якими ОСОБА_1 керував автомобілем, у стані алкогольного сп'яніння, згідно результатам тестування за допомогою приладу «Alcotest Drager», Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з місця події.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.
Таким чином, аналіз сукупності усіх досліджених доказів дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та про доведеність вини ОСОБА_1 в його вчиненні.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Як було вище наведено, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 30.03.2023 року о 18 год. 15 хв. в Херсонській області, Білозерському районі, с. Чорнобаївка, вул. Чорнбаївська, буд. 77, керував транспортним засобом «Honda Lead»без державних номерних знаків, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу «Alcotest Drager» з результатом 1,28 % проміле, тест № 262.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги порушивши вимоги п./п. «а» п. 2.9 ПДР, який передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Таким чином з викладеного слідує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Судом враховується характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Суд враховує те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер якого вказує на те, що воно є грубим адміністративним правопорушенням.
Обставин, які відповідно до ст.ст. 34, 35 КУпАП пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Водночас суд зазначає, що відповідно до довідки за підписом інспектора II категорії відділу адміністративної практики УПП в Херсонській області Трикоз Я., згідно облікових даних АІС МВС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не отримував (не має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Отже суд керується п.21 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Однак призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.
Враховуючи зазначені обставини справи, беручи до увагу особу ОСОБА_1 , а також безальтернативну санкцію ч.1ст.130 КУпАП, суд дійшов висновку, що з метою його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень на нього необхідно накласти адміністративне стягнення, передбачене санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у зв'язку з ухваленням судом постанови про накладання на правопорушника адміністративного стягнення з ОСОБА_1 підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 536 гривень 80 копійок.
Керуючись ст.ст.283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення за ч.1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 536 гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси А.С. Русєва
Єдиний унікальний номер справи: №522/7265/23
Номер провадження №3/522/5765/23
Головуючий суддя - Русєва А.С.