Справа №: 398/28/23
провадження №: 2/398/1073/23
Іменем України
"08" травня 2023 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого судді Подоляк Я.М.,
з участю секретаря судового засідання Борозни Л.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природній газ, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником природного газу фізичним та юридичним особам. Відповідачем в період з грудня 2018 року по жовтень 2022 року (включно) було спожито природний газ на загальну суму 3063,16 грн. Боржник не виконує належним чином покладені на нього обов'язки по сплаті комунальних послуг, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за оплату спожитого природного газу та понесені судові витрати.
Рух справи у суді
Позовна заява надійшла до суду 05.01.2023 року.
Ухвалою суду від 06.02.2023 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням(викликом) сторін.
Позиція учасників справи
Позивачем подано заяву про розгляд справи за без участі його представника, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судові засідання, призначені на 23.02.2023 року, 16.03.2023 року, 17.04.2023 року та 08.05.2023 року, не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином. Так, виклик відповідача в судове засідання, призначене на 23.02.2023 року було здійснено за телефоном, що підтверджується телефонограмою складено секретарем судового засідання, однак відповідач за викликом суду не з'явилась. Виклик відповідача наступні судові засідання було здійснено шляхом направлення на адресу місця її проживання, зареєстровану в установленому порядку, судових повісток, які повернулись на адресу суду з відміткою про невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. Відповідач причини неявки не повідомила, будь-яких заяв та клопотань не подала, відзив на позов від неї на адресу суду не надходив.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Отже, зважаючи на те, що судом вжито заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 8 статті 178 ЦПК України.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
08.05.2023 року на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Судом встановлено, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 03.08.2021 вбачається, що 13.11.2015 зареєстровано юридичну особу ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, вид економічної діяльності торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи (основний).
Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду 23.05.2022 року ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Із довідки про фінансовий стан споживача станом на жовтень 2022 року, виданої по рахунку НОМЕР_1 , відкритому на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що відповідачем за період з грудня 2018 року по жовтень 2022 року спожито обсяг природного газу 442 куб.м. Окрім того, у довідці, крім зазначеного обсягу спожитого газу, зазначено тарифи за використання газу.
Згідно з копією вимоги про сплату заборгованості за спожитий газ від 12.08.2022 року №119/4.3-11736-2022/ НОМЕР_1 , ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у м. Кропивницькому було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність сплати заборгованості за спожитий природний газ.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №326698226 від 23.03.2023 відомості про власника квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , відсутні.
Згідно з архівною довідкою №123 від 23.03.2023 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за архівними даними КП «ОМБТІ» належало ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08.04.1996 року, виданого виконавчим комітетом Олександрійської міської ради згідно розпорядження №9668 від 08.04.1996 року та зареєстровано в реєстрі КП «ОМБТІ» 11.04.1996 року за р№9637/73.
Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.
Відповідно до 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням.
Споживачем за цим Законом є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Частиною 3 статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено принцип безперебійного надання споживачу комунальних послуг.
За змістом ст.ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до ст. 629 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» - постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Частини 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачають, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема, послуги з постачання та розподілу природного газу (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» на споживача покладено обов'язок, серед іншого, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
При цьому, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За змістом ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» одиниця виміру обсягу спожитого споживачем природного газу визначається правилами постачання природного газу, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання та розподіл природного газу мають забезпечуватися безперервно, з гарантованим рівнем безпеки та якості. Параметри якості природного газу та величини його тиску повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Величина тиску газу не може бути меншою за мінімально допустиме значення, визначене нормативними та технічними документами на газові прилади і пристрої.
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 ст.526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Проаналізувавши у сукупності норми законодавства та матеріали справи, суд дійшов висновку, що наявність правовідносин між позивачем і відповідачем з кореспондуючими цим правовідносинам правами та обов'язками підтверджується діями сторін: позивач здійснював надання житлово-комунальних послуг до помешкання відповідача (газопостачання), а відповідач отримував і користувався даними послугами. Споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Вказані висновки узгоджуються з постановою Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості спожитого природного газу, за період з грудня 2018 року по жовтень 2022 року (включно), виникла заборгованість в розмірі 3063,16 грн, що складається заборгованість за спожитий природний газ.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 2481,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природний газ за об'єктом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в сумі 3063 (три тисячі шістдесят три) гривні 16 копійок (р/ НОМЕР_2 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одної) гривні 00 копійок (р/ НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення подається до апеляційного суду Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 08 травня 2023 року.
Учасники справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», код ЄДРПОУ 40121452, адреса місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Я.М.Подоляк