Справа № 192/806/23
Провадження № 2-н/192/163/23
Ухвала
Іменем України
15 травня 2023 року
Суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Ковальчук Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини,
встановила:
ОСОБА_1 звернулось до суду із вказаною заявою, у якій просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на її користь на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі від заробітку (доходу) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку.
Перевіривши обґрунтованість заяви, дослідивши додані до неї докази, суддя дійшла таких висновків.
За змістом ст. 161 ЦПК України особа має право звернутися до суду з вимогою про стягнення аліментів в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Частиною 3 статті 19 ЦПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Суд звертає увагу, що за змістом частин 2, 5 ст. 95 ЦПК письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Тобто, зважаючи на вимоги ст. 95 ЦПК України, засвідчуючи копію документа, учасник справи повинен вказати особу, яка її засвідчує, для того, щоб суд міг перевірити, що ця копія документа засвідчена належною особою, підтвердити своїм підписом відповідність копії документа оригіналу документа, який знаходиться у нього, та вказати дату засвідчення копії документа.
Натомість, копії документів, доданих до заяви про видачу судового наказу, не засвідченні належним чином, оскільки, у них не вказано особу, яка їх засвідчувала, та не вказано дату засвідчення, а отже заява не відповідає п. 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України.
Окрім того, у заяві ОСОБА_1 стверджує, що спільний син проживає з нею та знаходиться на її утриманні. На підтвердження надає копію акта про проживання, датованого 27 квітня 2023 року, за змістом якого ОСОБА_1 , 1994 р.н., разом зі своїм сином ОСОБА_3 , 2019 р.н., із січня 2023 року по теперішній час мешкають без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з цим актом, його підписали: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 .
Суд не може прийняти у якості доказу фактичного проживання акт про проживання, який підписаний лише особами, з якими, згідно з цим актом проживає ОСОБА_1 .
Суд звертає увагу, що зазначений акт не підписаний повноважною особою, представником органу місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 не доведено, що малолітній син проживає разом з нею, а, отже, із поданої заяви не вбачається виникнення у неї права грошової вимоги.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу, а не з позовною заявою. У наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник, а не позивач та відповідач, як вказано у заяві.
Відповідно до п.п. 1, 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи викладене, суддя дійшла до висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів потрібно відмовити.
Керуючись ст.ст. 19, 161, 163, 165 ЦПК України,
постановила:
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів, з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Ковальчук