Справа № 201/5323/23
Провадження № 2-н/201/193/2023
про відмову у видачі судового наказу
15 травня 2023р. суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська - Ткаченко Н.В., ознайомившись з матеріалами заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,
10.05.2023р. до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу щодо стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей (заява підписана представником заявниці - адвокатом Заруцьким Р.М.).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою у справі визначена суддя Ткаченко Н.В.
Ознайомившись із заявою про видачу судового наказу та доданими до неї документами, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу про стягнення аліментів з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України в заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідно до пункту 4 частини 3 цієї статті до заяви додаються інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Представник заявниці, посилаючись по тексту заяви на те, що малолітні доньки проживають разом із заявницею, не надає жодних доказів на підтвердження цього (довідки про реєстрацію, рішення суду про визначення місця проживання дитини, тощо).
Таким чином, вважаю необхідним відмовити заявниці у видачі судового наказу про стягнення аліментів, оскільки заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України.
Крім того, підставою для відмови у видачі судового наказу також є те, що заява не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України ( п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України), через те, що заявниця просить стягнути аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, в той час, як п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України визначено, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на двох дітей 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявниця у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161, 163, 165, 260, 353 ЦПК України, суддя,
ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітніх доньок - відмовити.
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявниця у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Ткаченко Н.В.