Справа № 175/2125/23
Провадження № 1-кс/175/446/23
2023 рік
11 травня 2023 року смт Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: слідчої судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023046440000067 про арешт майна,
До суду надійшло клопотання про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що 03 травня 2023 року надійшло повідомлення про те, що 03 травня 2023 року, приблизно о 23 годині 12 хвилин, на блок-посту, розташованому за межами населеного пункту смт Обухівка Дніпровського району Дніпропетровської області, було зупинено автомобіль марки «Dacia» моделі «Logan», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який на законну вимогу поліцейських пред'явив посвідчення водія, яке згідно з інформаційними базами НПУ видане іншій особі.
Відомості про зазначене кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023046440000067, правова кваліфікація правопорушення - ч. 4 ст. 358 КК України.
В клопотанні дізнавач просить накласти арешт шляхом заборони користування та розпорядження на: посвідчення водія серії НОМЕР_2 видане 13 вересня 2008 року ВРЕВ м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області на ім'я ОСОБА_5 ..
В судове засідання дізнавач та прокурор не з'явилися, однак від дізнавача надійшла заява про розгляд клопотання за їх відсутності, на задоволенні клопотання наполягає.
В судове засідання особа, зазначена в клопотанні як володілець майна, не з'явився, з невідомої суду причини, про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, однак його неявка не перешкоджає розгляду клопотання по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України, в зв'язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що клопотання підлягає задоволенню за такими підставами.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання. Дізнавач уповноважений: 1) починати дізнання за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) проводити огляд місця події, обшук затриманої особи, опитувати осіб, вилучати знаряддя і засоби вчинення правопорушення, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку або виявлені під час затримання, а також проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, установлених цим Кодексом; 3) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, установлених цим Кодексом, відповідним оперативним підрозділам; 4) звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 5) повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру у вчиненні кримінального проступку; 6) за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 7) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею 284 цього Кодексу; 8) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Так, враховуючи наведені вище положення КПК України, вбачається, що, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідного клопотання слідчий суддя зобов'язаний: сумлінно і принципово здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, діяти у межах і відповідно до вимог закону; перевіряти наявність об'єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, з'ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається автор клопотання, без застосування цих заходів.
Як встановлено в ході судового розгляду клопотання, вилучене в ході проведення огляду місця події 04 травня 2023 року посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 13 вересня 2008 року ВРЕВ м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області на ім'я ОСОБА_5 , має ознаки підроблення, дійсно може бути об'єктом кримінального правопорушення.
Отже, наявні достатні підстави вважати, що вказане вище майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки таке вилучене майно може бути як об'єктом вчинення кримінального правопорушення, так і зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів, суд приходить до висновку про доцільність задоволення клопотання та накладення арешту на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 13 вересня 2008 року ВРЕВ м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області на ім'я ОСОБА_5 ..
Керуючись ст.ст. 40-1, 170 - 173, 175, 309 КПК України, суд
Клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції № 8 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12023046440000067 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на посвідчення водія серії НОМЕР_2 , видане 13 вересня 2008 року ВРЕВ м. Добропілля при УДАІ ГУМВС в Донецькій області на ім'я ОСОБА_5 , шляхом заборони його користування та розпорядження, до скасування арешту майна у встановленому КПК України порядку.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити слідчому, прокурору, а також присутній під час оголошення ухвали особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт майна. У разі відсутності таких осіб під час проголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Ухвала про арешт майна виконується негайно.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя: