Справа № 571/780/23
Провадження № 1-кс/571/219/2023
15 травня 2023 року смт. Рокитне
Рокитнівський районний суд Рівненської області у складі: слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , розглянувши клопотання дізнавача СД відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023186190000084 від 13.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,
До Рокитнівського районного суду Рівненської області надійшло клопотання дізнавача СД відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 (далі - дізнавач) про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023186190000084, погоджене прокурором Рокитнівського відділу Сарненської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про накладення арешту на транспортний засіб, а саме: міні-трактор марки «Скаут - ХТ-244», заборонивши користуватися та розпоряджатися даним транспортним засобом, встановивши місцем його зберігання територію відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області, що по вул. Незалежності, 28 в смт Рокитне, Рівненської області до проведення всіх необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
В обґрунтування клопотання дізнавач посилається на те, що 12 травня 2023 року о 23 год. 50 хв. зі служби «102» до відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_6 , жителя АДРЕСА_1 про те, що 12.05.2023 він перерахував на банківську картку № НОМЕР_1 грошові кошти в загальній сумі 115 000 грн. за купівлю трактора марки «Скаут - ХТ-244». Продавець трактор доставив, проте стверджує, що грошові кошти були перераховані не на його банківську картку.
13.05.2023 відомості про кримінальне правопорушення за даним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023186190000084 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 190 КК України та розпочато досудове розслідування.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 06.05.2023, знайшов оголошення в соціальній мережі «Фейсбук» про продаж трактора марки «скаут -ХТ-244» та вирішив його придбати.
12.05.2023 приблизно о 22 год. 00 хв. трактор доставили до місця проживання ОСОБА_6 , який, оглянувши технічний стан трактора, здійснив переказ грошових коштів за товар на картковий рахунок № НОМЕР_1 в загальній сумі 110 000 грн. Після цього водій, який доставив трактор зателефонував до безпосереднього продавця, щоб переконатись, що грошові кошти надійшли на рахунок. Грошові кошти за трактор продавцеві не надійшли, а їх було перераховано на картковий рахунок невідомої особи, яка на зв'язок після події не виходить.
В ході проведеного огляду предмета 13.05.2023 було оглянуто та вилучено міні-трактор «Скаут - ХТ-244» та встановлено місцем зберігання транспортного засобу територію відділення поліції № 2 Сарненського РВП ГУ НП в Рівненській області, що знаходиться за адресою: 34200, Рівненська область, Рокитнівський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 28.
Вилучене майно визнано речовим доказом у провадженні № 12023186190000084.
Посилаючись на норми статтей 131-132, 170-171 КПК України, дізнавач просить накласти арешт на трактор.
У судове засідання дізнавач подав клопотання про вирішення питання про арешт майна без його участі, у зв'язку з необхідністю проведення слідчих дій у інших кримінальних провадженнях.
Представник власника майна адвокат ОСОБА_3 щодо арешту вилученого майна заперечував. Свої заперечення мотивував тим, що ТОВ "Спец-НАФТОСЕМ", яке він представляє в даному провадженні, зобов'язалось продати місцевому жителю - ОСОБА_6 міні - трактор, який той самостійно обрав та замовив. Згідно усних домовленностей міні-трактор мав бути доставлений за місцем його проживання, і після повної оплати - переданий останньому. На виконання усної домовленості, водій, від імені фірми, доставив транспортний засіб замовнику. Однак, як переконався, замовник кошти за транспортнийзасіб не перерахував. У зв'язку з цим, водій трактора відмовився передати трактор, бо той неоплачений. Через це виник конфлікт із замовником. З метою захисту майна, водій та власник майна звернулися до поліції, а згодом надійшло ще одне повідомлення про вчинення шахрайських дій від ОСОБА_6 .
Вважає, у даному випадку, у кримінальному провадженні внесено відомості про шахрайські дії з грошовими коштами, а тому транспортний засіб не є предметом кримінального правопорушення, відповідальність за що передбачає ст. 190 КК України, осікльки він не є предметом шахрайських дій, а був доставлений за місцем проживання покупця на виконання усної угоди між його клієнтом та ОСОБА_6 . Крім того, просив звернути увагу на те, що процесуальне рішення слідчого про визнання міні- тактора речовим доказом матеріали клопотання не містять. З цих підстав просив відмовити у клопотанні.
Згідно ч 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Статтею 171 КПК України встановлено, що у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Як вбачається зі змісту клопотання, дізнавач, вилучений транспортний засіб - міні-трактор марки «Скаут - ХТ-244» визнав речовим доказом у даному кримінальному провадженні та визначив місце його зберігання. Однак на підтвердження такому, копії постанови про визнання речових доказів матеріали клопотання не містять.
Відтак визнання та приєднання речових доказів до кримінального провадження не містить під собою правового підґрунтя, оскільки дане твердження належним чином необґрунтовано та невмотивовано, а є тільки звичайним посиланням на відповідну норму кримінального процесуального закону.
Окрім, матеріали клопотання не містять посилання на документи, які підтверджують право власності ОСОБА_6 на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.
Суд окремо звертає увагу на те, що докази на підтвердження тієї обставини, що ОСОБА_6 взагалі здійснював оплату свого замовлення матеріали клопотання також не містять, з огляду на що, у суду відсутні правові підстави вважати, що таке майно ним набувалось.
Натомість у судовому засіданні, адвокат ОСОБА_3 повідомив, що всі документи, які містять матеріали кримінального провадження щодо транспортного засобу та комплектуючі до трактора, які знаходилися у кабіні були надані саме водієм його довірителя. Крім того, у підтвердження законності володіння транспортним засобом надав підтверджуючі документи: форму МД-2 про придбання ТОВ "Спец-нафтосем" колісного транспортного засобу - трактора для сільськогосподарських робіт, зокрема, міні трактора Скаута ХТ-244 у кількості 23 шт. у розібраному стані. Як вбачається із форми МД-6 у переліку зазначено у якості товара за позначенням SL22120515, яким є той же транспортний засіб, який доставлявся ТОВ "Спец-Нафтосем" для покупця. Кошти згідно домовленності із ОСОБА_6 мали надійти на рахунок за зазначеними банківськими реквізитами.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, якими є запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до пп.2 п.2.6. Узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК України) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Із клопотання вбачається, що в якості потерпілої особи дізнавачем допитано ОСОБА_7 , який надав дозвіл оглянути та вилучити транспортний засіб працівниками поліції, і не має статусу підозрюванго чи обвинуваченого. Разом з тим, судом не встановлено наявність у нього правомочностей власника. Доказів про те, що взагалі мав місце розрахунок за міні -трактор та мало місце будь-яке перерахування коштів до клопотання не долучено.
Відтак, у суду відсутні формально - визначені підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України і є доказом у межах кримінального провадження, відомості про яке внесено за фактом шахрайства, тобто за ст. 190 КК України, через те, що у даному випадку, у межах вказаного кримінального проавдження мова йде про незаконне заволодіння шляхом шахрайства грошовими коштами, а не транспортним засобом.
За встановлених обставин у сукупності слідчий суддя приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні клопотання дізнавача СД відділення поліції № 2 Сарненського районного відділу поліції ГУ НП в Рівненській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12023186190000084 від 13.05.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом 5 днів з дня оголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду .
Слідчий суддя :