Справа № 375/798/21
Провадження № 1-кп/375/31/23
16 травня 2023 року смт Рокитне
Рокитнянський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12021111030001398, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2021 року, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Запруддя Білоцерківського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна середня, не депутата, розлученого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України,
Формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , порушуючи вимоги ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також порушуючи вимоги Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї матері, ОСОБА_6 , з якою він проживає в одному помешканні, в будинку АДРЕСА_2 , що призвело до психологічних страждань останньої. Тобто ОСОБА_4 неодноразово, без будь-якого приводу, вчиняв по відношенню до своєї матері дії, виражені у словесних образах нецензурною лайкою, погрозах, приниженні честі та гідності, залякуванні. Тим самим він спричинив ОСОБА_6 моральні (психологічні) страждання, тобто викликав у неї побоювання за свою безпеку, емоційні переживання образливості, емоційну невпевненість, нездатність захистити себе.
Зокрема 19.04.2021 близько 23 години ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вчинив сварку зі своєю матір'ю, ОСОБА_6 , в ході якої висловлювався в її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим останньою були викликані працівники поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 .
Не зупиняючись на цьому, 20.04.2021 близько 17 години ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, вчинив сварку зі своєю матір'ю, ОСОБА_6 , в ході якої висловлювався в її бік нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та нанесенням тілесних ушкоджень, в зв'язку з чим останньою були викликані працівники поліції, які припинили протиправні дії ОСОБА_4 .
За вищевказані протиправні дії вчиненні щодо своєї матері ОСОБА_6 , які мали місце 20.04.2021 та 26.04.2021, ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді громадських робіт на строк 30 годин.
Не зупиняючись на вчиненому, 19.06.2021 близько 18 години ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання в будинку АДРЕСА_2 , маючи умисел спрямований на вчинення домашнього насильства, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, повторно вчинив сварку зі своєю матір'ю ОСОБА_6 , ході якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, вимагав гроші на придбання алкогольних напоїв та цигарок, розмахував кулаками рук перед обличчям погрожуючи нанесенням тілесних ушкоджень. Від протиправних дій ОСОБА_4 , його матері ОСОБА_6 стало зле, потемніло в очах від емоційних переживань та підвищився артеріальний тиск.
Наступного дня, коли стан самопочуття ОСОБА_6 поліпшився, не в змозі більше терпіти психологічне насильство та психічні страждання від вищевказаних систематичних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_6 звернулась до працівників поліції із письмовою заявою у формі приватного обвинувачення, щодо притягнення її сина до кримінальної відповідальності за ст. 126-1 КК України.
Згідно з висновком судово-психологічної експертизи № 425 від 23.06.2021 для ОСОБА_6 ситуація, яка досліджується в кримінальному провадженні є психотравмувальною та такою що призвела до певної проблематизації її життя і наповнила його стресогенними факторами у життєвозначущих сферах життєдіяльності та душевними переживаннями у вигляді тривоги, страхів, емоційного напруження. Емоційний стан ОСОБА_6 в даний період характеризується зниженням настроєм, відчуттям психологічної втоми, потребою в захисті від обставин, які її виснажують та негативно впливають на здоров'я, потребою в моральній підтримці. Нестабільний емоційний стан ОСОБА_6 знаходиться у причинно-наслідковому зв'язку із вчиненим щодо неї насильством з боку ОСОБА_4 , в наслідок чого їй завдані моральні страждання.
Вказаними систематичними насильницькими діями, ОСОБА_4 заподіяв своїй матері ОСОБА_6 систематичні психологічні страждання, що погіршили якість життя потерпілої.
Такі дії ОСОБА_4 кваліфікуються як вчинення домашнього насильства, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої особи, тобто вчинення кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України.
Процесуальні рішення у справі
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 05 липня 2021 року проведення підготовчого засідання у кримінальному провадженні № 12021111030001398, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України призначено на 15 годину 30 хвилин 22 липня 2021 року.
У подальшому кримінальне провадження було знято з розгляду та призначено до розгляду на 08 квітня 2022 року.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 08 квітня 2022 року підготовче провадження у кримінальному провадженні № 12021111030001398, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 червня 2021 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України закінчено та у зв'язку з неявкою потерпілої у судові засідання, кримінальне провадження призначене до судового розгляду в загальному порядку на 11 годину 13 квітня 2022 року.
У подальшому судовий розгляд кримінального провадження було відкладено на 10 годину 00 хвилин 08 червня 2022 року.
У зв'язку із заявленим клопотанням захисника обвинуваченого у судовому засіданні було оголошено перерву до 13 години 15 липня 2022 року.
У судовому засіданні, призначеному на 15 липня 2022 року захисником обвинуваченого заявлено клопотання про призначення судово-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки є підстави сумніватися у тому, що вчиняючи інкримінованого йому діяння він не усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 15 липня 2022 року зазначене клопотання захисника задоволено та у кримінальному провадженні призначено судово-психіатричну експертизу.
На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.
Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 09 березня 2023 року провадження у справі відновлено та судове засідання призначено на 15 годину 23 березня 2023 року.
У зв'язку із неявкою у судове засідання обвинуваченого, розгляд справи відкладено до 14 години 16 травня 2023 року.
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
Після оголошення прокурором обвинувального акту ОСОБА_4 пояснив суду, що обвинувачення йому зрозуміле, викладені у ньому обставини відповідають фактичним обставинам справи, він визнає себе винним і бажає давати показання.
Судом запропоновано учасникам справи визначити обсяг доказів, що підлягають дослідженню та порядок їх дослідження.
Прокурор ОСОБА_3 зазначив, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення - злочину повністю доведена зібраними під час досудового розслідування доказами, обвинувачений визнав свою вину та не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, підстави для сумніву щодо добровільності його позиції відсутні, а тому вважає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. З огляду на викладене просить суд обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію прокурора та просив суд обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження вважають недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також з'ясовано що вони усвідомлюють неможливість у подальшому оспорити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, роз'яснивши учасникам процесу положення частини 3 статті 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи.
За таких обставин, суд, відповідно до вимог частини 3 статті 349 КПК України, постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Пунктом 6 розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету Міністрів Ради Європи "Стосовно спрощення кримінального правосуддя" визначено, що оскільки при процедурі "заява підсудного про визнання вини" від обвинуваченого вимагається явка до суду на ранній стадії провадження, щоб заявити в суді публічно чи приймає він чи спростовує обвинувачення проти себе, то суд в таких випадках має вирішувати, обійтися без всього процесу розслідування або його частини чи негайно перейти до розгляду особи правопорушника, ухвалення вироку та, по можливості, вирішення питання щодо компенсації.
Суд враховує, що відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 27.02.1980 року (скарга № 6903/75) "Девеер проти Бельгії" (Deweerv. Belgium) держава та її судові органи зобов'язані забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних справ шляхом спрощеного та скороченого розгляду, і суд має перевірити, чи не був такий вибір зумовлений виключно бажанням завершити справу швидко, без участі повної судової процедури та не привертаючи уваги громадськості та засобів масової інформації, чи бажанням бути обвинуваченим у вчиненні менш тяжких злочинів, заручившись підтримкою прокурора щодо отримання менш суворого покарання або взагалі звільнення від покарання за окремими епізодами справи.
Суд пересвідчився, що позиція обвинуваченого ОСОБА_4 щодо розгляду справи у порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 КПК України, є добровільною і не пов'язана з вищевказаними чинниками.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України, визнав повністю і надав пояснення, ідентичні викладеним в обвинувальному акті. У вчиненому він щиро розкаюється і просить суворо його не карати.
Покази обвинуваченого ОСОБА_4 у судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають у суду сумнівів щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах частини 3 статті 349 КПК України, керуючись законом, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого статтею 126-1 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за статтею 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисному систематичному вчиненні психологічного насильства щодо іншої особи, з якою він перебуває у сімейних відносинах, що призвело до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_6 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України.
Позиції учасників провадження щодо призначення покарання
Прокурор у судовому засіданні просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не пов'язане з позбавленням волі, а саме у виді громадських робіт тривалістю 200 годин.
Обвинувачений ОСОБА_4 просив суворо його не карати. У вчиненому розкаюється та зробив для себе відповідні висновки.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 просив суд при призначенні покарання врахувати особу його підзахисного та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Вважає, що покарання запропоноване прокурором є достатнім для виправлення його підзахисного.
Мотиви призначення покарання
При призначенні покарання суд дотримується вимог кримінального закону, зокрема статті 65 КК України, та принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до яких слід враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Водночас, згідно з частиною 2 статті 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
У рішенні "Бемер проти Німеччини" від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , відповідно до статті 67 КК України, судом не встановлено.
Згідно із досудовою доповіддю відносно обвинуваченого у кримінальному провадженні, складеною Білоцерківським районним відділом №2 філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київській області від 12.04.2022, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення та рівень ризику його небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк. Застосування соціально-виховних заходів, які необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.
Санкцією статті 126-1 КК України передбачено покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до двох років.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі статтею 12 КК України є нетяжким злочином; обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 якими є щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину; відсутність обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 ; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості та каятті у вчиненому; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він має місце реєстрації та постійне місце проживання, відповідно до досудової доповіді, наданої представником ДУ "Центр пробації", ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 оцінюється як середній, офіційно не працевлаштований.
Суд також враховує, що відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №17 від 11 січня 2023 року, обвинувачений ОСОБА_4 під час вчинення інкримінованих йому дій страждав на легку розумову відсталість, але міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час ОСОБА_4 страждає на легку розумову відсталість, однак може усвідомлювати свої двї та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.
Крім того, при призначенні покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 на психіатричному обліку не перебуває та на обліку у лікаря нарколога перебуває з 01.07.2008, а також особливості й обставини вчинення правопорушення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті 126-1 КК України, у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
При цьому, суд переконаний, що відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України, дана міра покарання є справедливою і достатньою для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
В ході досудового розслідування ОСОБА_4 не затримувався, під вартою не утримувався, запобіжний захід відносно нього не застосовувався.
Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не заявлявся.
Процесуальні витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 66-67, ст. 126-1 КК України, ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 374 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого статтею 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 200 (двісті) годин.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Судові витрати відсутні.
Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини не допускається.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок проголошено 16 травня 2023 року негайно після виходу суду із нарадчої кімнати.
Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА