Справа №760/3960/19
2-п/760/33/22
21 листопада 2022 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Усатової І.А.
за участю секретаря Омелько Г.Т.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.09.2019 в цивільній справі №760/3960/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00 грн. щомісячно, починаючи з 08.02.2019 і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття.
В іншій частині відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
22.07.2021 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд зазначеного вище заочного рішення суду.
Вимоги заяви мотивовано тим, що у період з 14.07.2019 по 20.12.2019 відповідач перебував за межами України, а саме в Польщі, а тому не міг скористатися своїми процесуальними правами, передбаченими ст.43 ЦПК України та подати до суду відзив на позовну заяву та докази у порядку ст.178 ЦПК України. Відповідач вказує, що його мати ОСОБА_4 подала до суду заяву щодо його відсутності в Україні, однак даний факт не був взятий судом до уваги. Крім того сторона відповідача зазначає, що заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення щомісячно аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн. є надмірно великими та необґрунтованими. Так, зазначає, що має ще одного неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що довідка про доходи відповідача за 2019-2020 буде надана суду додатково. Просить суд звернути увагу, що протягом певного часу відповідач допомагав своєму синові, що підтверджується чеками, а також подарував частину квартири, що підтверджується договором дарування від 16.04.2018 №813, що у свою чергу свідчить про сумлінний підхід відповідача до виконання своїх батьківських обов'язків та готовність брати участь в утриманні свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 в межах своїх можливостей.
Враховуючи вищенаведене, просить суд скасувати заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2019 року у справі №760/3960/19 та призначити її до розгляду за правилам спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав вимоги заяви.
Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Повідомлення про виклик до суду було направлено їй на мобільний номер телефону, підтвердження отримання міститься в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
За таких обставин суд вважає за можливе розглядати справу за її відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення заяви, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як вбачається з матеріалів справи №760/3960/19, відповідач отримав копію заочного рішення суду 30.06.2021 та звернувся до суду із заявою про його перегляд через засоби поштового зв'язку 20.07.2021.
За таких обставин відповідачу слід поновити строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, оскільки заява про перегляд заочного рішення суду подана стороною відповідача в межах двадцятиденного терміну з дня вручення повного заочного рішення суду.
Встановлено, що заочне рішення в справі було ухвалене судом 12 вересня 2019 року за відсутності відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 12 лютого 2019 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.
Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, що була направлена відповідачу, повернулась до суду без вручення з відміткою поштового відділення «за закінчення встановленого строку зберігання».
Ухвалою суду від 03.05.2019 справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомлення сторін.
Судова повістка на 12.09.2019, що направлялась відповідачу за вказаною у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 , яка є місцем реєстрації відповідача, що підтверджується відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом'янської РДА від 21.02.2019, повернулась до суду без вручення з відміткою поштового відділення «за закінчення встановленого строку зберігання».
Разом з тим, 11.09.2019 до суду надійшло клопотання ОСОБА_4 про відкладення судового розгляду. Як зазначається в клопотанні, ОСОБА_4 , подала до суду клопотання за проханням свого сина - відповідача у справі ОСОБА_1 , враховуючи його відсутність та неспроможність зробити це особисто. У клопотанні вказала, що ОСОБА_1 тимчасово знаходиться за межами території України до 22.12.2019, а тому просила відкласти розгляд справи на іншу дату, оскільки відповідач фізично не зможе взяти участі в судовому засіданні.
Рішення суду від 12.09.2019 у вищевказаній справі ухвалене заочне з тих підстав, що відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, при тому, що позивач проти заочного вирішення справи не заперечував.
Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, відповідач вказує, що за його проханням його матір'ю ОСОБА_4 було подано до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв'язку з його перебуванням за кордоном. У свою чергу, перебування за кордоном перешкоджало в реалізації його процесуальних прав, зокрема, права подати відзив.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом, що відповідач не з'явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, не повідомив про причини неявки та не подав відзив з поважних причин; докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, лише сукупність зазначених обставин є підставою для скасування заочного рішення в порядку ст. 288 ЦПК України.
Враховуючи обставини, зазначені ОСОБА_1 в заяві про перегляд заочного рішення, вбачається, що відповідач був обізнаний про подання відносно нього позовної заяви та триваючий судовий розгляд, на день ухвалення рішення відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не подав, в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини неявки.
При цьому, суд враховує, що відповідач перебував за межами території України у період з 14.07.2019 по 20.12.2019.
Тому, посилання відповідача на неможливість подачі відзиву у визначений законом та встановлений ухвалою суду про відкриття провадження від 12.02.2019, строк, з огляду на його перебування за кордоном, є безпідставними.
Окрім того, з'ясування поважності причин неявки відповідача в судове засідання та (або) не повідомлення ним про причини неявки, а також не подання відзиву на позовну заяву з поважних причин не може бути безумовною підставою для скасування заочного рішення.
Для цього відповідач має вказати докази, які мають значення для справи та можуть привести до ухвалення рішення, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни. Тобто, якщо б ці докази були відомі суду при розгляді справи, то у справі було б ухвалено інше рішення.
Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.
Предметом спору є стягнення аліментів на утримання дитини.
Відповідач в заяві про перегляд заочного рішення посилається на відсутність правових підстав для задоволення позову.
Зокрема, посилається на розмір доходу за 2019-2020 роки, однак, доказів на підтвердження даної обставини не надає.
Також посилається на надання допомоги своєму сину ОСОБА_3 в добровільному порядку, на що суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені в частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Суд також зважає на те, і цієї точки зору притримується Верховний Суд у своїй практиці в цій категорії справ, батьки зобов'язані утримувати малолітню дитину незалежно від надання їй добровільно матеріальної допомоги.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків / рішення від 7 грудня 2006 року у справі «HUNT v. UKRAINE», № 31111/04, § 54).
При ухваленні заочного рішення, судом було враховано відсутність між сторонами, як батьками малолітньої дитини, згоди щодо способу утримання дитини відповідачем, як батьком, проживання дитини з матір'ю.
Однак, з огляду на вищенаведене, вказані заявником обставини, зокрема, добровільне надання ним матеріальної допомоги дитині, не може бути підставою для перегляду заочного рішення.
Таким чином, жодних доказів в підтвердження поданої заяви про перегляд заочного рішення, а саме доказів, які слугують на користь відповідача та мають істотне значення для правильного вирішення справи, та які не було подано на час розгляду справи по суті, зокрема на спростування висновків суду, заявником не наведено.
Окрім того, надаючи оцінку доводам щодо необґрунтованості розміру аліментів через необхідність утримання іншої дитини - ОСОБА_5 , на що також посилається відповідач як на підставу перегляду заочного рішення, суд зазначає, що визначена заочним рішенням сума аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 2500,00 грн., не є надмірною для відповідача та відповідає потребам дитини.
Суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд.
Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов'язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст.ст. 280, 284-288 ЦПК України, суд-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 12.09.2019 в цивільній справі №760/3960/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.А.Усатова