16 травня 2023 року
м. Київ
справа № 160/8906/22
адміністративне провадження № К/990/15483/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі №160/8906/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання незаконними та скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив:
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13 червня 2022 року №562 к про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ;
скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16 червня 2022 року №632 о/с про звільнення зі служби в поліції, за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України), старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді оперуповноваженого сектору відділу кримінальної поліції №1 Дніпровського районного управління поліції;
стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу з 16 червня 2022 року по 2472,57 грн за кожен день вимушеного прогулу до дня проведення фактичного розрахунку.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року скасовано. Адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 13 червня 2022 року №562к про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16 червня 2022 року №632о/с про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України). Поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на службі в поліції на посаді оперуповноваженого сектору відділу кримінальної поліції №1 Дніпровського районного управління поліції з 17 червня 2022 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 17 червня 2022 року по 22 лютого 2023 року (включно) у загальному розмірі 113 175,00 грн. (без урахування обов'язкових платежів).
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області звернулося із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 20 квітня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування пунктів 1, 2 частини першої статті 18, частини першої та другої статті 19, пункту 6 частини шостої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; статтей 1, 11 - 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; абзаців 1, 2, 6 пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, викладені у постановах від 29 жовтня 2018 року у справі №826/17433/16, від 03 квітня 2019 року у справі №816/1218/16, від 20 березня 2020 року у справі 804/676/18, від 07 серпня 2019 року у справі №540/2057/18, від 16 серпня 2019 року у справі №804/2146/18, від 22 листопада 2019 року у справі №826/6107/18, від 22 січня 2020 року у справі №160/1750/19, від 25 червня 2020 року у справі №2240/2329/18, від 30 серпня 2022 року у справі №120/8381/20-а.
У цьому випадку скаржнику у касаційній скарзі необхідно чітко вказати:
норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
Однак скаржник не наводить висновок щодо застосування відповідної норми права зроблений постановах Верховного Суду, на які він посилається, у поєднанні із індивідуальними обставинами цієї справи, а лише формально вказує на неврахування судом апеляційної інстанції таких висновків та не обґрунтовує подібність правовідносин у цій справі та у зазначених скаржником справах.
Верховний Суд зауважує, що формальне посилання на те, що суд та/або суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, без належного обґрунтування такої невідповідності не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту1 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, заявником не обґрунтовано посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв'язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що заявник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі наведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2023 року у справі №160/8906/22 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська