ф
16 травня 2023 року
м. Київ
справа №600/1733/22-а
адміністративне провадження № К/990/11727/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шевцової Н.В.,
суддів: Данилевич Н.А., Мацедонської В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №600/1733/22-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби в поліції, про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 8 березня 2022 року №55, у частині накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі його служби в поліції з посади інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Київській області від 09 березня 2022 року №45 о/с, у частині звільнення його зі служби в поліції з посади інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити його на посаді інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління НП в Київській області з 09 березня 2022 року;
- стягнути з відповідача на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 09 березня 2022 року до дня поновлення на посаді, з урахуванням податків і зборів, включаючи середню заробітну плату за один місяць, що підлягає негайному виконанню;
- стягнути з відповідача на його користь понесені витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді інспектора взводу №3 батальйону з охорони зони радіоактивного забруднення відділу поліції №1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 09 березня 2022 року та в частині стягнення з відповідача на його користь грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.
28 червня 2022 року рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
На вказані рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 03 квітня 2023 року.
11 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на обґрунтування вказаного клопотання.
02 травня 2023 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду від позивача надійшла заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_1 зазначає, що касаційна скарга подана повторно після її повернення, що не позбавляє права звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Крім того, скаржник вважає, що є безпідставним зазначення в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2023 року терміну пропуску строку «майже шість місяців», оскільки ухвалами Верховного Суду від 22 листопада 2022 року, 28 грудня 2022 року, 24 січня 2023 року, 07 березня 2023 року касаційні скарги були повернуті.
Враховуючи викладене, позивач вважає поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2023 року судом встановлено, що у касаційній скарзі позивач не зазначив обставин, які позбавляли можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховним Судом в ухвалах від 22 листопада 2022 року, 28 грудня 2022 року, 24 січня 2023 року, 07 березня 2023 року скаржнику було надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Суд наголошує, що подача касаційної скарги вп'яте та майже через 6 місяців після ухвалення оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції не може бути визнано Судом як своєчасне та належне виконання скаржником його процесуальних обов'язків.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що учасники справи, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Враховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Інші підстави для поновлення строку позивачем не зазначені.
Пунктом 4 частини першої статті 333 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не доведено поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, тому у відкритті касаційного провадження за цією скаргою необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №600/1733/22-а.
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №600/1733/22-а.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №600/1733/22-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби в поліції, про поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова
Судді Н.А. Данилевич
В.Е. Мацедонська