15 травня 2023 року
м. Київ
справа № 380/7108/22
адміністративне провадження № К/990/14705/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Золочівської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 380/7108/22 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Золочівської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Золочівської міської ради Львівської області, в якому просили:
- визнати протиправним та скасувати рішення ХУ сесії УІІІ скликання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 1610 від 04 листопада 2021 року про відмову гр. ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі "Циплі" у селі Черемошня Золочівського району Львівської області, кадастровий номер 4621880400:02:006:0003;
- зобов'язати Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства за адресою ур. "Циплі" с. Черемошня Золочівського району Львівської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 4621880400:02:006:0003, розробник ФОП ОСОБА_3 для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення ХУ сесії УПІ скликання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 1611 від 04 листопада 2021 року про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі "Циплі" у селі Черемошня Золочівського району Львівської області, кадастровий номер 4621880400:02:006:0002;
- зобов'язати Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області затвердити Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою ур. "Циплі" с. Черемошня Золочівського району Львівської області, площею 2,0000га кадастровий номер 4621880400:02:006:0002, розробник ФОП ОСОБА_3 для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 .
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ХУ сесії УІІІ скликання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 1610 від 04 листопада 2021 року про відмову гр. ОСОБА_2 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі "Циплі" у селі Черемошня Золочівського району Львівської області, кадастровий номер 4621880400:02:006:0003.
Зобов'язано Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_2 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою ур. "Циплі" с. Черемошня Золочівського району Львівської області, площею 2,0000 га кадастровий номер 4621880400:02:006:0003, розробник ФОП ОСОБА_3 для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_2 та прийняти рішення з врахуванням наданої судом правової оцінки та вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".
Визнано протиправним та скасовано рішення ХУ сесії УПІ скликання Золочівської міської ради Золочівського району Львівської області № 1611 від 04 листопада 2021 року про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в урочищі "Циплі" у селі Черемошня Золочівського району Львівської області, кадастровий номер 4621880400:02:006:0002.
Зобов'язано Золочівську міську раду Золочівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (згідно з КВЦПЗ - А.01.03) за адресою ур. "Циплі" с. Черемошня Золочівського району Львівської області, площею 2,0000га кадастровий номер 4621880400:02:006:0002, розробник ФОП ОСОБА_3 для передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 та прийняти рішення з врахуванням наданої судом правової оцінки та вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану".
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями першої та апеляційної інстанції, відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 380/7108/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із системного аналізу наведених положень процесуального закону можна зробити висновок, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом першої та апеляційної інстанції ухвалено судові рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що у справах розглянутих у порядку спрощеного позовного провадження необхідно наводити та обґрунтовувати, як виключні підстави касаційного оскарження передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України так і загальні підстави передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року №460-IX, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу дотримання решти вимог, які визначені статтею 330 КАС України.
Керуючись статтями 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Золочівської міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року у справі № 380/7108/22 - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Г. Стрелець