15 травня 2023 року
м. Київ
справа №560/8533/22
адміністративне провадження №К/990/15609/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Бучик А.Ю., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 560/8533/22 за позовом ОСОБА_1 до Нетішинської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, у якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Нетішинської міської ради від 27.05.2022 №23/1439 "Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)".
- зобов'язати Нетішинську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність орієнтовною площею 0,0500 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка розташована в АДРЕСА_1 .
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 03.01.2023, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду 06.03.2023, відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
01.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційної скаргою на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі №560/8533/22 за вищевказаним позовом, з підстав неправильного застосування ними норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає порушення норм процесуального права чи неправильне застосування процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
В обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник зазначає, що судами неправильно застосовані норми матеріального права у зв'язку з неврахуванням висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.01.2022 у справі №120/3257/19-а та від 31.08.2022 у справі №120/3254/19-а, однак не конкретизує яких висновків, викладених у згаданих постановах невраховано та яку норму права у подібних правовідносинах неправильно застосовано судами першої та апеляційної інстанцій.
В свою чергу, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) зазначення або зазначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
Водночас, колегія суддів зазначає, що положеннями КАС України визначені підстави касаційного оскарження, за умови наведення яких, Верховним Судом може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження у цій справі.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, зокрема, в частині правильного та (або) додаткового визначення підстав касаційного оскарження.
Отже, скаржнику необхідно усунути зазначені недоліки шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги приведеної у відповідність з переліченими вище вимогам КАС України, а саме слід зазначити підставу для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України та викласти підстави для касаційного оскарження з наданням обґрунтувань (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (залишення позовної заяви без руху).
Керуючись статтями 169, 328-332 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2023 у справі № 560/8533/22 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
........................
........................
........................
А.І. Рибачук
А.Ю. Бучик
Т.Г. Стрелець,
Судді Верховного Суду