15 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/1232/23 пров. № А/857/6244/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Глушко І.В.,
суддя Запотічний І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року про повернення позовної заяви (головуючий суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород) у справі № 260/1232/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
06.03.2023 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просив: визнати протиправними дії Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідок про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 - 01.01.2022 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 про визнання протиправним та скасування п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для здійснення обчислення та перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ; зобов'язати Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснити дії щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня 2021 року), у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), для проведення з 01.01.2021 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії повернуто позивачеві.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нову, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зокрема, апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо необхідності позивачу сплачувати судовий збір за подання цієї позовної заяви.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У відповідності до частини другої статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що на вимогу ухвали від 09.03.2023 року, позивачем недоліки усунуті не були, а саме не надано документу, підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 1073,60 грн.
Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції помилковими, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, чого позивачем зроблено не було.
За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169).
Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як вбачається з матеріалів справи, залишаючи позовну заяву без руху, судом першої інстанції визначено єдиний її недолік, а саме відсутність документу про сплату судового збору.
Так, суд першої інстанції зазначив, що до позовної заяви позивач надав посвідчення, що він є учасником бойових дій, а тому відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він наголошував, що звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.
За приписами п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Частиною другою статті 22 цього ж Закону встановлено, що ветерани війни та особи, яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розгляду цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій визначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Поміж них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Суд першої інстанції зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом з вимогами про визнання протиправними дій Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідок про розмір грошового забезпечення, та такі вимоги не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то на нього не поширюються положення статті 5 частини 1 пункту 13 Закону України № 3674-VI у даній справі.
При вирішенні питання застосування норм права, суд послався на висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року (справа № 9901/70/20).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VI.
Згідно із частиною першою статті Закону № 3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
За визначенням, наведеним у частині першій статті 2 Закону № 3674-VI, платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Проте, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом № 3551-XII.
За змістом статті 22 Закону №3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Враховуючи предмет та підстави позовної заяви, апеляційний суд не погоджується із посиланнями суду першої інстанції в обґрунтування своїх висновків на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року з таких підстав.
Велика Палата Верховного Суду в своїй ухвалі вказала, що позивач звернувся до суду з позовом з приводу оскарження ухвали Вищої ради правосуддя про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно судді, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій.
Натомість у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються визнання протиправними дій Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області довідок про розмір грошового забезпечення.
Тобто спір у цій справі стосується соціальних прав позивача, які пов'язані з його пенсійним забезпеченням.
Враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, колегія суддів дійшла висновку, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в судах усіх інстанцій на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI.
Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 200/866/21-а, від 18 січня 2023 року у справі № 560/2611/22.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивач не звільняться від слати судового збору за подачу позовної заяви по цій справі, безпідставно залишив позовну заяву без руху та дійшов передчасного висновку про повернення позовної заяви.
Одночасно суд апеляційної інстанції зважає на положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення необґрунтованої ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Керуючись ст.ст.308, 312, 320, 322, 328,329 КАС України, суд -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/1232/23 - скасувати та направити справу для продовження розгляду в суд першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. В. Глушко
І. І. Запотічний