Справа № 120/9829/22
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дончик Віталій Володимирович
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
16 травня 2023 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фермерського господарства "БОДНЮК" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "БОДНЮК" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. В листопаді 2022 року Фермерське господарство "БОДНЮК" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на протиправність постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн від 23.08.2022 за №337329.
3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що постанова винесена з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, оскільки у головного спеціаліста відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Цимбалюка К.А. не було направлення на проведення рейдової перевірки, а також щотижневого графіку на підставі якого має бути виписане таке направлення.
ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.07.2022 року на автомобільній дорозі М-05 452 км +811 м посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області проведено перевірку транспортного засобу марки MAN TGX18 440, номерний знак НОМЕР_1 та причіпу марки GRAS GS, номерний знак НОМЕР_2 , за наслідками якої складено акт №329946 від 18.07.2022 року, в якому зафіксовано порушення наказу МТУ №385 від 24.06.2010 року, статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт".
7. 23.08.2022 року Відділом державного контролю (нагляду) у Вінницькій області винесено постанову №337329, якою на позивача накладено адміністративно - господарський штраф у сумі 17000 грн., за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".
8. На переконання позивача, постанова винесена з порушенням вимог закону та підлягає скасуванню, оскільки у головного спеціаліста відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Цимбалюка К.А. не було направлення на проведення рейдової перевірки, а також щотижневого графіку на підставі якого має бути виписане таке направлення, у зв'язку із чим, він звернувся з цим позовом до суду.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
9. Правова позиція апелянта викладена в пунктах 4-5 цієї постанови.
10. Відповідач вказує, що під час здійснення державного контролю транспортного засобу, документи, що передбачені ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у водія були відсутні, а тому посадовими особами Укртрансбезпеки обґрунтовано складено акт №329946 від 18.07.2022 року та, як наслідок, притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
12. Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).
13. Згідно п. 4 цього Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, серед іншого, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському, електричному, залізничному, морському та річковому транспорті.
14. Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).
15. Згідно з ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
16. Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
17. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.
18. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
19. Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
20. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:
- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;
- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
21. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
22. Таким чином, законодавство зобов'язує автомобільного перевізника та водія під час здійснення своїх функцій мати при собі документи, на підставі яких здійснюється перевезення.
V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
23. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з необґрунтованості позовних вимог, а відтак відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.
24. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
25. Серед основних доводів позовної заяви та апеляційної скарги позивач вказує на відсутність повноважень на проведення рейдової перевірки у головного спеціаліста відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Цимбалюка К.А.
26. Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.
27. Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) можуть проводитися із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, органу місцевого самоврядування та/або місцевої держадміністрації, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Укртрансбезпеки, та власників (балансоутримувачів) пунктів габаритно-вагового контролю (за погодженням з їх керівниками).
28. Пунктами 12, 13 вказаного Порядку визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
29. Відповідно до пункту 16 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.
30. З матеріалів справи встановлено, що на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області у період з 18.07.2022 року по 24.07.2022 року, видано направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) №020/в від 18.07.2022 року для проведення рейдової перевірки транспортних засобів, крім інших, головному спеціалісту відділу державного контролю на автомобільному транспорті Департаменту державного контролю на транспорті Цимбалюку К.А.
31. Із вказаного направлення №020/в від 18.07.2022 року та графіка №020/в/2022 від 18.07.2022 року вбачається, що рейдова перевірка здійснювалась з 18.07.2022 року по 24.07.2022 року в Одеській області, зокрема на автомобільній дорозі М-05 452 км +811 м .
32. Як вбачається із посадової інструкції, яка міститься в матеріалах справи, до посадових обов'язків ОСОБА_1 , крім іншого, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському, електричному, залізничному транспорті та звітує перед керівництвом відділу.
33. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рейдова перевірка проводилась особою, яка за своїм правовим статусом відноситься до "посадових осіб Укртрансбезпеки", на підставі графіка та направлення, відповідач діяв в межах наданих повноважень, відповідно до вимог Закону №2344-ІІІ, Порядку №1567 та Положення №103.
34. Окрім того, апелянт вказує, що розгляд справи проведений в порушення статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
35. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
36. Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.
37. Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.
38. Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
39. Як зазначено у п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
40. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2021 № 1579-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті" прийнято рішення про утворення територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті як структурних підрозділів апарату Служби, реорганізувавши шляхом поділу відповідні міжрегіональні територіальні органи зазначеної Служби за переліком згідно з додатком. Додатком до цього розпорядження передбачено, що Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області утворюється шляхом поділу Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
41. Вищевказане свідчить про те, що Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області є територіальним органом Державної служби з безпеки на транспорті.
42. Статею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.
43. Пунктами 25-27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
44. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.
45. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
46. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстрованим місцезнаходженням ФГ "Боднюк" є вул. Польова, 7, с. Гранів, Гайсинський район, Вінницька область.
47. Як вбачається з оскаржуваної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №337329 від 23.08.2022 року, остання прийнята начальником Відділу державного контролю (нагляду) у Вінницькій області.
48. Оскільки, справа про порушення законодавства про автомобільний транспорт розглянута відповідно до приписів порядку №1567, а саме за місцезнаходженням автомобільного перевізника, відсутні підстави вважати про порушення відповідачем порядку розгляду справи.
49. Щодо наявності описок у акті проведення перевірки №329946 щодо дати проведення перевірки та дати направлення на рейдову перевірки (18 липня/18 листопада), а також належного найменування органу - Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, суд зазначає наступне.
50. Верховний Суд у постанові від 22.05.2020 року у справі №825/2328/16 зазначає, що порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
51. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
52. Отже, саме по собі порушення процедури складання акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
53. Виходячи із міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
54. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
55. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
56. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
57. Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
58. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справа №813/1790/18.
59. Колегія суддів зазначає, що порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт виявлено та зафіксовано в акті перевірки №329946 від 18.07.2022 року, з яким позивач ознайомився та проставив особистий підпис. Жодних заперечень щодо вказаних у акті обставинах матеріали справи не містять.
60. За вказаних обставин суд зазначає, що з огляду на встановлені в ході перевірки порушення та зазначені вище норми чинного законодавства України, відповідач правомірно виніс оскаржувану постанову, а тому остання скасуванню не підлягає.
61. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
62. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
63. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
64. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
66. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Фермерського господарства "БОДНЮК" слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фермерського господарства "БОДНЮК" залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.