Справа №2-813/2010 року
09 вересня 2010 року Чорноморський районний суд
Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді - Бондаренко А.А.
при секретарі - Кулікової В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Чорноморське Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК про зобов'язання нарахувати, виплатити недоплачену та начисляти щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни»,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК про зобов'язання нарахувати, виплатити недоплачену та начисляти щомісячну соціальну допомогу «Дітям війни». Свої вимоги мотивуючи тим, що вона підпадає під категорію „дитина війни” в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни” і має право на пільги, передбачені цим Законом.
На підставі ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячний довічний грошовий зміст або державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак позивачці сплачується лише 10 % від мінімальної пенсії за віком.
Позивач просить суд зобов'язати управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК здійснити нарахування та виплату йому надбавки, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 01.01.2007 року до 01.05.2008 року та з 01.04.2009 року до 01.08.2010 року у розмірі 3887 грн. 30 коп., відновити пропущений строк, зобов'язати відповідача виконувати начислення допомоги та забезпечити її виплату у подальшому та стягнути на свою користь судові витрати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача - Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК у судове засідання не з'явився позов не визнав, надав заперечення та просив суд розглянути справ за відсутністю представника, про що надав заяву.
Відповідно до ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК на підставі наявних у справі документів.
Дослідивши надані докази, заслухавши позивача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. ст. 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Зміст та обсяг прав і свобод людини при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений.
Правовий статус дітей війни та основи їх соціального захисту встановлені Законом України „Про соціальний захист дітей війни” , прийнятого Верховною Радою України 18 листопада 2004 року.
Відповідно до ст. 1 вищезазначеного Закону „дитина війни” - особа, яка є громадянином України, та якій на час закінчення Другої світової війни (02 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. На час закінчення Другої світової війни їй було менш 18 років. Таким чином він є особою, яка віднесена до категорії осіб, визнаних дітьми війни.
Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, було визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення , що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно із ч.2 ст.17 Закону країни «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду як джерело права.
Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до конвенції кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на мовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При розгляді справи «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок (виплат) з державного бюджету, вносячи відповідні зміни в законодавство.
Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у зазначеному рішенні та положення ч. 1 ст. 58 Конституції України про незворотність дії в часі законів та інших нормативно - правових актів, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність, слід мати на увазі, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Тобто, посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх обов'язків, не повинні прийматися до уваги.
Тому доводи відповідача про відсутність фінансових можливостей держави для виплати спірної надбавки до пенсії суд не приймає до уваги. Оскільки правові положення, які передбачають виплату дітям війни надбавки у розмірі 30 % від мінімальної пенсії є чинними, і позивач який має статус дитини війни, має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати ці виплати.
Згідно зі ст. 22 ч.3 Конституції України - не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийняття нових або внесенні змін до чинних законів.
З урахуванням положень статті 19 Конституції України, єдиним органом, якому надано виключне право (у випадку регулювання правовідносин Законом України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни») виплачувати підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, являється територіальне управління Пенсійного фонду України.
Отже суд не являється органом, який нараховує та виплачує спірну суму, а виконуючи властиві йому повноваження, в даному випадку зобов'язує відповідача нарахувати дану суму та виплатити, і ні в якому разі - не стягнути, оскільки стягнення не передбачене жодним із названих законів.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення державної соціальної допомоги за період часу з січня 2007 року до 17 серпня 2007 року, суд вважає за необхідне відмовити у цей частині позову та бере до уваги доводи представника відповідача Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК щодо застосування норм ст. 257 ЦК України, оскільки загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Строк звернення до суду про нарахування невиплаченої державної соціальної допомоги з січня 2007 року по 17 серпня 2007 року позивачем був пропущений, оскільки він звернувся до суду лише 17 серпня 2010 року.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Таким чином є підстави для зобов'язання Пенсійного Фонду України в Чорноморському районі АР Крим нарахувати і виплатити ОСОБА_1 недоотриманого підвищення до пенсії як дитині війни на підставі ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період часу з 17 серпня 2007 року по квітень 2008 року та з березня 2009 року по липень 2010 року в межах позовної давності за рахунок коштів Державного бюджету України.
Що стосується позовних вимог в частині виконувати начислення щомісячної соціальної допомоги та забезпечити її виплату у 2010 році суд в цієї частини вимог відмовляє, тому що діючим законодавством не передбачено забезпечення виплат у подальшому, тобто ці вимоги передчасні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно з п.7 ст.4 Декрету КМ України від 21.01.1993 року «Про державне мито» органи соціального забезпечення звільнені від сплати державного мита за позовами про стягнення неправильно виплачених допомоги та пенсій, тому судові витрати по судовому збору та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід віднести за рахунок держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10,60,88,169,209,212-215,218 ЦПК України; ст.ст. 257,267 ЦК України, ст. 6 закону України „Про соціальний захист дітей війни”, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 надбавки передбаченої ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни” у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, за період часу з 17 серпня 2007 року по квітень 2008 року та з березня 2009 року по липень 2010 року за рахунок державного бюджету України.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Чорноморському районі АРК за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ Чорноморського районного суду АР Крим в розмірі 120 грн., та судовий збір у розмірі 51 грн.
В іншої частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня його проголошення.
Суддя: Бондаренко А.А.