Справа № 2-5840/08
9 вересня 2008 року Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - Дрішлюка А.І.,
при секретарі судового засідання - Шер - Алієвой В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності, -
В Малиновський районний суд м. Одеси з позовною заявою про визначення часток у спільній сумісній власності звернулася ОСОБА_1. В обгрунтуванні заявлених вимог вона зазначила, що є спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_2, але через те що у Свідоцтві про право власності на житло № 8 - 1591 від 17 вересня 1993 року, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів не зазначені частки, які належать кожному з співвласників їй відмовлено в оформленні свідоцтва про право на спадщину за законом.
Позивачка подала заяву відповідно до положень ст. 158 ЦПК України про проведення попереднього судового засідання у її відсутність. Представник відповідача УЖКГ виконкому Одеської міської ради у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій вказав, що в 1993 року на підставі заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 та довідки про склад сім'ї наймача, технічного паспорту було прийняте розпорядження УЖКГ виконкому Одеської міської ради № 20250 від 17.09.1993 року та видане свідоцтво про право власності на майно за № 8-5191 від 17.09.1993 року на ім'я ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно до якого в спільну сумісну власність надана АДРЕСА_1 (колишній пр-т Патріса Лумумби) в м. Одесі.
Суд, розглянувши й дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні згідно зі Свідоцтвом про право власності на житло № 8-1591 від 17 вересня 1993 року, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві спільної власності без визначення часток належить АДРЕСА_1 (колишній пр-т Патріса Лумумби) в м. Одесі. (а.с. 6)
9 квітня 2008 року ОСОБА_2 помер, про що Першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції м. Одеси зроблено відповідний актовий запис за № 3272. Після його смерті відкрилася спадщина, що складається з !/2 частини АДРЕСА_1. (а.с. 12)
Позивачка після смерті ОСОБА_2 звернулася до Сьомої Одеської державної нотаріальної контори м. Одеси з заявою про прийняття спадщини та про видачу свідоцтва про право власності на майно, яке належало ОСОБА_2, але їй було відмовлено на підставі того, що квартира АДРЕСА_2 (колишній пр-т Патріса Лумумби) в м. Одесі належить співвласникам на праві спільної сумісної власності та частка померлого чоловіка ОСОБА_2 у праві власності на вищевказану квартиру не визначена, що стало на заваді видачі свідоцтва, що підтверджується відповіддю за № 3283 від 23.06.2008 року Сьомої Одеської державної нотаріальної контори. (а.с. 13)
Визначаючи обсяг спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2, суд виходе з наступного. Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними. Крім того, відповідно до ст. 368 ЦК України спільною власністю вважається спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності. Відповідно до ч. 2 ст. 370, ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі виділу (поділу) майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Таким чином, за Свідоцтвом про право власності на житло № 8-1591 від 17 вересня 1993 року, виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів, ОСОБА_1, ОСОБА_2 належало по 1/2 частки квартири за вказаною адресою.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.
Таким чином, суд вважає, що зібрані по справі докази та встановлені судом фактичні обставини справи, дозволяють задовольнити позов ОСОБА_1 в повному обсязі.
Згідно зі ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні
Керуючись ст. ст. 16, 368, 370, 372 ЦК України, п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.95 р. „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", ст. ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212, 213-215, 217, 224-226 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності -задовольнити.
Визначити частки у спільній сумісній власності на квартиру, розташовану за адресою: м. Одеса, пр-т. Адміральський, 16-а, кв. 8, між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частки кожному.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.