Справа № 1-135/2010 р.
26 серпня 2010 року
Іршавський районний суд
Закарпатської області
в складі:
головуючого - судді Золотар М. М.
при секретарі - Сак А.П., Король М.Ю.
з участю:
прокурора - Горзов Н.Ю., Ференц Р.Я.
потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Теперівка, Деражнянського району Хмельницької області та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, пенсіонера, одруженого, раніше не судимого
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України,
Підсудний ОСОБА_3 02 квітня 2009 року близько 07 години 45 хвилин, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі «Мукачево-Рогатин-Львів» грубо порушив вимоги п. п. 1.3, 1.4, 1.5, 1.10, 8.1, 8.2, 8.5, 8.5.1, 10.1, 11.1, 11.2, 11.3, 12.1, 12.3, 13.1, 13.3,. ПДР України, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу та у районі Т-образного перехрестя головної дороги (сполученням „Мукачево-Рогатин-Львів”) із другорядною автодорогою в с. Гребля, Іршавського району допустив зіткнення із задньою частиною двохколісного транспортного засобу марки „МАКС SY 150 Т-3 під керуванням ОСОБА_4, внаслідок чого останній від отриманих тілесних ушкоджень помер, а пішохід ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та показав, що 02 квітня 2009 року він їхав з смт. В.Березний у м. Тячів. При під'їзді у с. Гребля Іршавського району він побачив на відстані 800-1500 км. скутериста, що їхав з великою швидкістю. Заїхавши у с. Гребля він зменшив швидкість, почав здійснювати маневр повороту вліво і це не дало підсудному можливості вчасно зреагувати на дії водія скутера, внаслідок чого сталось зіткнення. Ні рукою, не стоп сигнал у нього не працював. Водієві скутера після зіткнення почали надавати допомогу. Після чого вибігла свідок ОСОБА_5 і почала кричати на нього, що він наробив. ОСОБА_3 в той час зателефонував за швидкою та міліцією. Відстань перед початком маневру скутериста була відстань 6-10 метрів. Скутерист їхав 40 см від правого краю проїжджої частини. Зіткнення відбулось на смузі руху автомобіля підсудного, а саме приблизно на відстані 58 см від середини роздільної смуги руху. Подряпини на асфальті знаходяться до цього часу. ОСОБА_3 їхав зі швидкістю 80-90 км/год. й не встиг загальмувати, оскільки не міг передбачити, що скутерист зробить маневр вліво на його сторону руху. Потім приїхала швидка та міліція. Ніяких свідчень він не давав, бо був у шоковому стані. У лікарні просив вибачення у потерпілої ОСОБА_1, якій дав 800 гривень, матері ОСОБА_2 - 400 гривень. Через декілька днів вони просили від нього кошти і він запропонував заплатити, однак вони не бажали дати розписку про факт отримання коштів.
З оголошених показів підсудного ОСОБА_3, даних ним на досудовому слідстві, вбачається:
Так, під час дачі пояснень 02 квітня 2009 року відмовився.
06 квітня 2009 року показав, що 02 квітня 2009 року він рухався на автомобілі марки „Шевроле Авео” між селами Вільхівка та Заріччя Іршавського району у напрямку с.Вільхівка зі швидкістю біля 85-90 км/год., його автомобіль був технічно справним. Пасажирів в автомобілі не було. Проїжджаючи дану ділянку дороги він бачив, що попереду нього рухався у попутному напрямку мопед, швидкість якого була близько 40 км/год. і вирішив його випередити, так як ширина смуги руху дозволяла йому здійснити маневр об'їзду. Коли він наблизився до мопеда, то водій мопеда на відстані 7-8 метрів без будь-яких сигналів почав здійснювати маневр повороту ліворуч. З метою уникнення зіткнення вжив заходів, але відстань між ними була малою і він не зміг уникнути зіткнення з мопедом. Зіткнення відбулося на їх смузі руху у напрямку с. Вільхівка лівою передньою частиною автомобіля із задньою частиною мопеда. Після зіткнення його автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, після чого зупинив його на правому краю проїзної частини дороги по якій їхав.
30 травня 2009 року показав інший механізм ДТП, при цьому уже заперечив, про свій маневр обгону двохколісного транспортного засобу і показав, що 02 квітня 2009 року він рухався на автомобілі НОМЕР_2. Рухався зі швидкістю приблизно 80-90 км/год., на технічно-справному автомобілі. Проїжджаючи дану ділянку він бачив, що попереду нього рухався у попутному напрямку двохколісний транспортний засіб, швидкість якого була приблизно меншою за автомобіль на 5-20 км/год. У його полі зору двохколісний транспортний засіб був на протязі 800-1500 метрів. Раптово для нього коли відстань між ними зменшувалася, як після ДТП зрозумів, що водій двохколісного транспортного засобу гальмував, але так як стоп сигнал не працював, то правильно дії водія зрозуміти не зміг. Наблизившись до двохколісного транспортного засобу 7-8 метрів, то водій останнього без будь-яких сигналів повороту почав здійснювати маневр повороту ліворуч. Вжити заходів, до екстреного гальмування не встиг, про що свідчить відсутність гальмівного шляху. Зіткнення відбулося на смузі руху у напрямку с. Вільхівка. Перший контакт автомобіля з двохколісним транспортним засобом майже серединою передньої частини автомобіля із заднім колесом двохколісного транспортного засобу, який знаходився під певним кутом до автомобіля. Після чого водій двохколісного транспортного засобу впав на ліву частину капоту автомобіля вдарившись головою об ліву стійку лобового скла. Після зіткнення автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху, потім зупинив його на правому краю проїзної частини дороги по якій їхав.
Покази, дані підсудним ОСОБА_3 суд оцінює критично як намагання уникнути кримінальної відповідальності.
Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні показала, що 01 квітня 2009 року її син ОСОБА_4 поїхав на двохколісному транспортному засобі який, належить його старшому братові Володимиру, в с. Олешник Виноградівського району до дядька ОСОБА_6. Наступного дня близько 9 години на її мобільний телефон зателефонувала невістка ОСОБА_5, яка працює санітаром у інфекційному відділенні Іршавської ЦРЛ та повідомила, що ОСОБА_4 знаходиться у реанімаційному відділенні Іршавської ЦРЛ. Після цього вона відразу ж приїхала в лікарню та зайшла реанімаційне відділення, де її повідомили, що ОСОБА_4 знаходиться у важкому стані. ІНФОРМАЦІЯ_2 її син ОСОБА_4, не приходячи до тями, від отриманих тілесних ушкоджень. Цивільний позов просить задовольнити в повному об'ємі.
Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що 02 квітня 2009 року близько 7 години 30 хвилин вийшла від себе додому і пішла вулицею с.Гребля в напрямку автобусної зупинки, яка знаходиться на центральній дорозі між селами Заріччя Вільхівка. Вона хотіла перейти дорогу на протилежну сторону, бо мала намір їхати в м.Хуст на навчання. Дійшоши до головної дороги потерпіла зупинилась, подивившись вліво та вправо на дорогу, й помітила, що в напрямку с.Заріччя не їдуть автомобілі, а з сторони с. Заріччя у напрямку с. Вільхівка рухались автомобілі, які саме не роздивилась. Момент зіткнення мопеду з автомобілем підсудного не бачила, а почувши удар, обернулась і побачила, що на неї на великій швидкості по асфальту сунеться мопед тому почала втікати, але він її наздогнав і вдарив колесами по ногам. Від удару ОСОБА_2 впала на асфальт та втратила свідомість.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що 02 квітня 2009 року близько 7 години 50 хвилин вона на автомобілі марки «Дейво-Сенс» приїхала до перехрестя при в'їзді в с.Гребля. Недоїхавши до перехрестя свідок розвернула автомобіль в напрямку села та припаркувала його на узбіччі. Вийшовши з автомобіля вона почала закривати двері і почула удар зі сторони с. Заріччя. Оглянувшись, вона побачила на обочині біля двох людей, які лежали у кюветі, серед яких впізнала ОСОБА_2.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що ранком 02 квітня 2009 року вона знаходилась в себе на подвір'ї й бачила як по вулиці їхав на скутері хлопець. Останній рухався дуже повільно посередині проїзної частини дороги, а саме прямо по суцільній лінії, яка розділяє транспортні потоки, на відстані приблизно 40 см до суцільної лінії по смузі руху у напрямку с.Вільхівка. Після чого вона пішла набрати у колодязь води й опустивши відро почула сильний удар. Вона обернулась на вулицю і побачила, що сталась аварія, після того одразу пішла на вулицю. 13 березня 2010 року до неї додому прийшов підсудний, який почав їй погрожувати.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні показав, що 02 квітня 2009 року ранком знаходився на повідвір'ї свого сусіда, коли почув, як по центральній дорозі їхав скутер, після чого був сильний удар і він зрозумів, що сталася дорожньо-транспортна пригода. Тому вийшов на вулицю й почав надавати медичну допомогу потерпілим.
Суд оголосив покази свідка ОСОБА_6, який на час розгляду помер, дані ним на досудовому слідстві, де він показав, що 01 квітня 2009 року до нього приїхав племінник ОСОБА_4 допомогти по домогосподарству, після чого залишився ночувати. 02 квітня 2009 року вранці близько 6-ої години 40-ка хвилин він на власному автомобілі поїхав на роботу. Після чого на його мобільний телефон зателефонувала бабуся ОСОБА_4 та сказала, щоб ОСОБА_4 їхав додому та допоміг по роботі вдома. Він відразу ж зателефонував Іванові та сказав йому, щоб він їхав додому, так як потрібно допомогти садити город. Близько 8-ї години йому на мобільний телефон зателефонували з приймального відділення та повідомили, що ОСОБА_4 знаходиться в реанімаційному відділені Іршавської ЦРЛ. Через декілька днів, а саме 8-го квітня його племінник ОСОБА_4 помер в лікарні.
В судовому засіданні оголошено і досліджено матеріали справи:
? протоколом огляду місця події від 02.04.2009 року, яким зафіксована слідова картина ДТП, зокрема сліди після контактування, які розташовані у районі розмітки лінії, про що свідчить траєкторія руху, а саме, що ОСОБА_4 рухався біля суцільної лінії;
( Т-1 а. с. 16-27)
? протоколом відтворення обстановки та обставин події від 03.09.2009 року із ОСОБА_3, під час якого останній не зміг показати конкретно місце зіткнення та траєкторію рухів транспортних засобу перед ним намагаючись у такий спосіб уникнути відповідальності;
( Т-2 а. с. 35-39)
? протоколом відтворення обстановки та обставин події від 22.09.2009 року із ОСОБА_5, під час якого остання вказала, показавши, що потерпілий ОСОБА_4 до зіткнення рухався біля роздільної лінії;
( Т-2 а. с. 59-65)
? висновком судово-медичної експертизи №44 від 08.06.2009 року, згідно якого ОСОБА_4 від отриманих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесні ушкодження помер;
( Т-1 а.с.119-120)
? висновком судово-медичної експертизи №43 від 25.06.2009 року, згідно якого ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості;
( Т-1 а. с. 125-126)
? висновком судово-автотехнічної експертизи №1643/238 від 17.08.2009 року, згідно якого автомобіль марки «Шевроле Авео», знаходився на момент ДТП у справному стані.
( Т-2 а. с. 4-11)
? висновком судово-автотехнічної експертизи №1642/239 від 17.08.2009 року, згідно якого двоколісний транспортний засіб, знаходився на момент ДТП у справному стані;
( Т-2 а. с. 15-21)
? висновком транспортно-трасологічної експертизи №1641/240 від 17.08.2009 року, зіткнення мало місце на смузі руху автомобіля;
( Т-2 а. с. 26-33)
? висновком судово-автотехнічної експертизи №2541/436 від 17.12.2009 року, згідно якого з технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія ОСОБА_3, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів своєчасного гальмування.
( Т-2 а. с. 86-92)
? висновком комплексної судово-медичної транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи №20 від 19.02.2010 року, згідно якого водiй автомобiля марки " Шевроле - Авео " д.н. НОМЕР_3 гр. ОСОБА_3, мав технiчну можливiсть зупинити керований ним автомобiль до мiсця зіткнення з двохколісним транспортним засобом пiд керуванням ОСОБА_9 шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху. Знаходження двохколісного транспортного засобу пiд керуванням гр. ОСОБА_9 на проїзній частинi дороги в попутному напрямку є ознакою виникнення небезпеки для руху водiю автомобiля марки «Шевроле-Авто» д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_3, а п.12.3 Правил дорожнього руху України з урахуванням визначення термiну «небезпека для руху» що є в загальних положеннях ПДРУ в п. 1.10 регламентує в таких ситуацiях застосовувати тiльки гальмування, а не маневрування. З технiчної точки зору причиною даної ДТП стали дiї водiя автомобiля марки «Шевроле - Авто» д. н. НОМЕР_4 гр. ОСОБА_3, який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходiв до своєчасного гальмування.
( Т-2 а. с. 148-158)
По місцю колишньої роботи підсудний ОСОБА_3 характеризується позитивно.( Т. 1 а. с. 94)
Аналізуючи докази, добуті в судовому засіданні у їх сукупності суд вважає, що винність підсудного ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого злочину повністю доведена, зокрема показами потерпілих, свідків та матеріалами справи, які досліджені в судовому засіданні.
Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 3 КК України за кваліфікуючими ознаками:
? порушення правил безпеки дорожнього руху транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.
Обираючи покарання підсудному суд враховує те, що обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання відсутні.
Суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу винного, його ставлення до наслідків, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а тому до нього слід обрати покарання пов'язане з позбавленням волі.
По справі потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про відшкодування підсудним на її користь 10810,10 гривень матеріальної та 100 000 гривень моральної шкоди.
Підсудний в судовому засіданні позов потерпілих не визнав.
В обґрунтування матеріальної шкоди потерпілою подано квитанції про придбання ліків на суму 3400,78 гривень, накладну про придбання труни та інших атрибутів на суму 2079 гривен, розрахунок вартості придбаних продуктів на проведення поминальних обідів на суму 5230,35 гривень, вартість бензину 99,97 гривень, а всього на суму 10810,10 гривень.
В судовому засіданні встановлено, що підсудним на придбання ліків було надано потерпілій 800 гривень, тому матеріальна шкода підлягає зменшенню на вказану суму.
Виходячи з встановлених по справі обставин та беручи до уваги глибину та ступінь моральних переживань потерпілої внаслідок втрати сина, а також характер вчиненого злочину підсудним, його ставлення до наслідків злочину, та беручи до уваги його майновий стан, реальну можливість стягнення розміру моральної шкоди, суд дійшов до висновку про необхідність повного задоволення вимог потерпілої щодо стягнення з підсудного моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 328 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 за ст. 286 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 - підписку про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту негайно в залі судових засідань.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1010 (десять тисяч десять) гривень 10 копійок матеріальної та 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.
Речові докази по справі: автомобіль «Шевроле-Авео» та моторолер «МАКС SY 150 Т-3» залишити власникам.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Закарпатської області, а засудженим у цей же строк з моменту вручення копії цього вироку.
Головуючий: підпис М.М.Золотар
З оригіналом вірно:
Суддя Іршавського
районного суду: М.М.Золотар