2a-265/08
09 грудня 2008 року м. Донецьк
Київський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді: Павленко Л.М. при секретарі: Гриневському В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Київського районного суду м. Донецька цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових виплат
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради про визнання відмови в виплаті разової допомоги неправомірною та стягнення недоотриманих грошових виплат у сумі 9760 гр. В обгрунтування позову ОСОБА_1 посилається на наступні підстави: що він є пенсіонером, має статус інваліда BOB 1 -й групи. Відповідно до частини 5 ( ст. 13) Закону № 3551-XII, щорічно, до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога в розмірі: «...інвалідам війни 1 групи -10 мінімальних пенсій за віком...», розмір якої з 01.04.2007 м складає; 410грн х 10 - 4100 грн; у 2006 р. - 359 х 10 = 3590 грн, у 2005 м-332грнх 10 = 3320 грн.
На цій підставі Управління праці і соціального захисту Київської районної Ради (далі УПСЗН) відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону № 3551 -XII зобов'язано виплатити йому разову грошову допомогу в наступному розмірі: за 3 роки: в 2007 p.- 410 гр. х 10 = 4100 гр. -450гр. = 3650гр.; в 2006р. - 359 гр. х 10 - 3590 гр. - 400 гр. =3190гр.; в 2005р. - 332 гр. х 10 = 3320 гр. - 400 гр. =2920гр., разом: 11010 - 1250 = 9760 грн. Борг за 3 роки склав -9760 гр. Однак, Законом « Про державний бюджет України на 2007 рік дія ст. 13 вищезгаданого Закону « у частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги на 2007 рік припинене». ст. 29 Закону «Про Державний бюджет України на 2007рік» установлений до виплати фіксований розмір даної допомоги « інвалідам війни 2 групи -360 гр; 1-й групи - 450гр; 3 групи - 300 гр; Зазначена сума до 5 травня 2007 року була виплачена.
Конституційний Суд України своїм рішенням від 09.07.2007 м № 6-рп2007м визнав ст. ст. № 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007рік» неконституційної. Рішення Конституційного Суду України опубліковано 12.07.2007 р і з цього дня ст. 29 Закону «Про Державний бюджет України на 2007рік» призупинила свою дію. На підставі цього він звернувся в Київське районне УТСЗН із проханням виплатити йому щорічну разову допомогу в розмірах, установлених Законом № 3551- XI 1, але одержав відмовлення, у якому відповідач неправомірно посилається на норми Закону «Про Державний бюджет України на 2007рік»
Згідно ст. 3 Конституції України, твердження і забезпечення прав і воль людини є головним обов'язком держави. А тому просить визнати неправомірним з боку УТСЗН Київського району м. Донецька відмовлення в виплаті разової грошової допомоги в розмірі, установленому Законом № 3551-ХІ1 ( ст. 13). та стягнути на його користь з УТСЗН недоотримані суми разової грошової допомоги за2005 м - 2920гр., за2006 р. -3190гр., за2007р.-3650гр.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необгрунтованість, до суду не заявився, та в надісланих до суду запереченнях, зазначив, що ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» від 22.10.1993 р. № 3551-XII ОСОБА_5 має статус інваліда війни 1 групи. У зв'язку з цим йому була виплачена щорічна разова допомога до 5 травня відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірах:
• - за 2005 р. - 400 грн. (відповідно до розділу 3 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та ст. 34 Закону України «Про державний бюджет України на 2005 р.» від 23.12.2004 р. № 2285-ІУ);
• - за 2006 р. -400 грн. (відповідно до розділу 3 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та ст. 30 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 р.» від 30.12.2005 р. № 3235-ІУ);
• - за 2007 р. - 450 грн. (відповідно до розділу 3 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» та ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» від 19.12.2006 р. № 489-V).
Що стосується виплати щорічної грошової допомоги до 5 травня позивачу, як інваліду війни 1 групи за 2005-2007 роки у розмірі 10 мінімальних пенсій, то фінансування витрат, пов"язаних з реалізацією Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту» здійснюється за рахунок державного бюджету. В частині 2 ст. 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Бюджетним кодексом України передбачено, що Законом про Державний бюджет України визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам Державного бюджету України.
Розпорядники коштів отримують бюджетні асигнування, які.є підставою для затвердження кошторисів видатків.
Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями, а також приймають бюджетні зобов'язання та здійснюють видатки лише в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом видатків.
Крім того ст. 77 п.18 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» і ст. 71 п.13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цими законами, зупиняється дія частини п'ятої статей 12, 13, 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту».
Що стосується посилань позивача на рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007. яким були визнані неконституційними та такими що втрачають чинність положення ст. 29, пп. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», то у зв'язку з тим, що виплата цієї допомоги була перерахована позивачу у квітні 2007 року, а рішення Конституційного суду України прийнято 09.07.2007 p.. оприлюднено 12.07.2007 р., то воно не може застосовуватися до правовідносин, які виникли до його прийняття згідно ст. 58 Конституції України. Тобто на момент здійснення виплати цієї допомоги ст. 71 п.13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» діяла. Також витрати, пов'язані з задоволенням судами позовних заяв одержувачів пільг, компенсацій та гарантій, які виникли внаслідок цього рішення, не враховані в Законі України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, взяття зобов'язань щодо проведення соціальних виплат, надання пільг та компенсацій згідно цього рішення можливо лише у разі внесення відповідних змін до Закону України про Державний бюджет України, які мають передбачити збільшення видаткової частини з одночасним визначенням джерел надходжень до бюджету, за рахунок яких здійснюватимуться ці видатки. Також слід зазначити, що в умовах підвищення в 2008 році державних соціальних гарантій і допомог, забезпечити виконання зазначеного рішення Конституційного Суду України без врахування реальних можливостей доходної частини Державного бюджету на 2008 рік, немає можливості, оскільки це призведе до бюджетних зобов'язань, які не забезпечені фінансовими ресурсами держави.
Просить відмовити у задоволені позовних вимог.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_5 визнаний інвалідом війни 1 групи. Відповідно до вимог, які містяться у ст. 7 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 р. № 458/95 - ВР з наступними змінами та доповненнями до нього, ОСОБА_5 має статус інваліда війни 1 групи і йому видано відповідне посвідчення.Перелік пільг інвалідам війни міститься у ст. 13 названого Закону.
ч.5 ст. 13 Закону регламентована виплата разової грошової допомоги інвалідам війни 1 групи у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком до 05 травня щорічно. А ст. 17 названого Закону, зобов'язання по виплаті такої разової грошової допомоги покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та Законами України. Виходячи з загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даної справи, підлягає застосуванню ч.5 ст. 13, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням мінімальної пенсії за віком на момент виплати.
Крім того, п.1, 6 ст. 92, 22 Конституції України передбачено, що обсяг прав та гарантій громадянина встановлються законами України. Звуження змісту та обсягу прав та громадян шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається.
Правовою гарантією забезпечення державою прав громадян, у тому числі і на отримання передбачених законами України пільг та гарантій, є виконання Державою прийнятних на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як ст. 8 Конституції України так і ст. 8 КАС України.
Рішенням Конституційного Суду України № 6 рп/2007 від 09.07.2007 р. визнані такими, що не відповідають Конституції України такі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» статті 29 пп. 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що відмова Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради в виплаті разової допомоги у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком ОСОБА_5 за 2007р. є неправомірною.
Згідно з ч.3 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» з відповідними змінами до нього від 15.03.2007 p. № 749-V прожитковий мінімум з 01.04.2007 р. становить 406 грн.
Так як. в основі розрахунку мінімальної пенсії за віком покладено прожитковий мінімум, який зазначається для певної категорії осіб у ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 р.» зі змінами до нього /406гр./, а також приймаючи до уваги, що право позивача на одержання грошової допомоги у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком порушено у квітні 2007 р., то для обчислення одноразової допомоги слід взяти до розрахунку саме 406 грн.
Приймаючи до уваги, що відповідач в особі Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради, виплатив за 2007 р. - 450 грн. в рахунок разової грошової допомоги, то до сплати належить 3610 грн., виходячи із розрахунку (406 грн. х 10= 4060 грн., - 450 грн.(фактично сплачена сума) = 3610 грн., яку і слід стягнути з відповідача на користь ОСОБА_5 Доводи відповідача - представника Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради суд вважає неспроможними саме з тих міркувань, що Конституція України не допускає звуження змісту та обсягу існуючих прав людини.
Щодо зобов'язання управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради провести перерахунок- щорічної одноразової допомоги- до 5 травня за 2005 рік, то ці вимоги-задоволенню не підлягають, оскільки ОСОБА_5 звернувся до адміністративного суду з порушенням строку, встановленого п. 2 ст. 99 КАС України.
Згідно статті 77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію частини п*ятої ст. 12, 13, 14 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального звахисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни на 2006 рік зупинено, тому суд в частині позову ОСОБА_5 про стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни за 2006 рік, у розмірі, що передбачений розділом 3 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального звахисту", відмовляє.
Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст.. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 8, 11.17, 158-163 КАС України, на підставі ч.2 ст. 19, 22, 46, п.п.1, 6 ст. 92 Конституції України, ст. 7, 13, 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 23 листопада 1995 р. № 458/95 - ВР з наступними змінами і доповненнями до нього, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 р, № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян № 1-29/2007), суд
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Київської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 3610 /три тисячі шістьсот десять/ гр. В решті позовних вимог відмовити.
Заява на апеляційне оскарження постанови може бути подано у 10 денний строк. Апеляційна скарга може бути подана у 20 денний строк після подачі заяви.