Справа №568/1301/22
Провадження №2/568/45/23
16 травня 2023 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
суддя Сільман А.О.
секретар судового засідання Саган В.В.
представник позивача ОСОБА_1
розглянувши у загальному позовному провадженні цивільну справу
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Демидівська окрема територіальна громада в особі Демидівської селищної ради
про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що їх мати - ОСОБА_4 , отримала державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,71 га на території Пляшівської сільської ради для ведення сільськогосподарського виробництва.?
16.01.2008 р. мати померла, після чого відкрилася спадщина на спадкове майно. Вони ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) - сини померлої ОСОБА_4 є спадкоємцями 1 черги за законом і своєчасно заявили про свої права на спадщину.
09.11.2011 р. державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори Яруш В.В. та ОСОБА_3 , як спадкоємцям померлої ОСОБА_4 , видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади та 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 1/2 частини кожному. Свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку вони не отримували через відсутність державної реєстрації.
Посилаючись на те, що він з 2008 р. по 2022 р. самостійно використовує спадкову земельну ділянку, відповідач участі в її використанні та утриманні не приймає, згоди між ними щодо розподілу не досягнуто, просить визнати за ним право власності в порядку спадкування на цілу земельну ділянку, якою він одноособово користується всі роки.
Ухвалою від 27.12.2022 р. позовну заяву прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Ухвалами від 17.01.2022 р., 31.01.2023 р. відкладено підготовче засідання.
Ухвалою від 21.02.2023 р. закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Ухвалами від 07.03.2023 р., 04.04.2023 р. відкладено розгляд справи.
Ухвалою від 02.05.2023 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи Демидівську окрему територіальну громаду в особі Демидівської селищної ради та відкладено розгляд справи.
В судове засідання відповідач та третя особа не з'явились, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення та довідкою про доставку смс-повідомлення.
Від відповідача надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги визнає.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив визнати за ОСОБА_2 право власності на цілу земельну ділянку в порядку спадкування, після смерті матері ОСОБА_4 .. Пояснив, що з метою отримання свідоцтва на право на спадщину за законом на земельну ділянку, ОСОБА_2 звернувся до Першої рівненської державної нотаріальної контори, проте отримав роз'яснення, що вказана земельна ділянка не зареєстрована в Державному реєстрі, а тому неможливо видати свідоцтво на це майно.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серія І-РВ № 030603 на підставі рішення Пляшевської сільської ради № 4 від 21.12.2001 р., площею 2,71 га на території Пляшевської сільської ради з контурним визначенням зовнішніх меж на місцевості для ведення сільськогосподарського виробництва (а.с. 7).
Вказаний державний акт зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю № 220.?
16.01.2008 р. ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.01.2008 р. (а.с. 74).
Спадкоємцем першої черги за законом є її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .?
За заявою спадкоємця ОСОБА_3 , після смерті ОСОБА_4 , державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 136. Крім того, з заявою про прийняття спадщини звернувся син померлої ОСОБА_2 .?
З матеріалів справи вбачається, свідоцтво про право на спадщину за законом від 09.11.2011 р. на грошові вклади в банківській установі отримали ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в розмірі по 1/2 частки кожному.
27.03.2012 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали свідоцтво про право на спадщину за законом на належну ОСОБА_4 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , в розмірі 1/2 частки кожному.
Звертаючись в суд з даним позовом, позивач зазначає, що земельна ділянка площею 2,71 га на території Пляшевської сільської ради не увійшла до складу спадщини при отриманні ним свідоцтва про право на спадщину у нотаріальній конторі, у зв'язку з відсутністю державної реєстрації земельної ділянки, що є підставою для звернення до суду та наявний спір з відповідачем щодо прав на неї.
Згідно ст. 6 ЗК України (чинний станом на 28.12.2001 р.), громадяни України мають право на одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства.
Відповідно до ст. 22 ЗК України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.?
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст. 23 ЗК України).?
Постановою Верховної Ради України від 13 березня 1992 року затверджено форми державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею. Вказані державні акти не містили кадастрового номеру земельної ділянки.
До 01 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передавалися у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснювалась з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснювалась у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договором оренди землі.
Державні акти, що посвідчують право приватної власності на землю, реєструються в книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю.?
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державний земельний кадастр", який набув чинності 01.01.2013 року - земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
При цьому, пунктом 10 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Державний земельний кадастр” визначено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набуття чинності цим Законом (що відбулося 01.01.2013 року), є дійсними.
Проте державні акти старого зразка є чинними і так само є підтвердженням права власності на земельну ділянку.?
Під поняттям “державний акт про право власності на землю старого зразка” Держгеокадастр має на увазі державний акт, виданий з 1992 до 2013 року.
З матеріалів справи вбачається, що державний акт на право власності на земельну ділянку серії І-РВ № 030603 від 28.12.2001 р. виданий на підставі рішення Пляшевської сільської ради № 4 від 21.12.2001 р., містить всі необхідні реквізити та план зовнішніх меж земельної ділянки на місцевості, акт зареєстрований в книзі реєстрації державних актів на право приватної власності, а відтак відповідає вимогам чинного законодавства на час його видачі та посвідчують право приватної власності ОСОБА_4 на вказану землю.
Отже, земельна ділянка площею 2,71 га на території Пляшевської сільської ради, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії І-РВ № 030603 від 28.12.2001 р. увійшла до складу спадщини.
Крім того, підставою звернення до суду з даним позовом позивач також вказує на неможливість оформлення ним прав в нотаріальній конторі на всю земельну ділянку площею 2,71 га, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , оскільки земельна ділянка з часу відкриття спадщини перебуває у його одноособовому користуванні і відповідач нею не опікується.
Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
В силу ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно ч.1 ст.?1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.?1269 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2020 року у справі № 456/2628/17 (провадження № 61-5524св19) зроблено висновок, що «аналіз статті 1268 та книги 6 ЦК України свідчить, що спадковому праву характерний принцип універсальності спадкового правонаступництва, який проявляється у тому, що на стадії прийняття спадщини вона розглядається як єдине ціле, незалежно від підстави спадкування. Тобто особа реалізує свої права як спадкоємця, приймаючи спадщину, незалежно від підстави спадкування (за законом чи за заповітом). За своєю сутністю прийняття спадщини - це односторонній правочин, який спрямований на набуття спадкового майна (спадщини)».
Згідно з пунктом "г" частини першої статті 81 Земельного Кодексу України (чинний на час відкриття спадщини) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.?
Пунктом "а" частини третьої статті 152 Земельного Кодексу України передбачено, що захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом визнання права.?
Враховуючи те, що померлій ОСОБА_4 за життя на праві власності належала земельна ділянка, площею 2,71 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Плящевської сільської ради, що підтверджується належними правовстановлючими документами, тому є підстави для визнання права власності на земельну ділянку за спадкоємцями.
Відповідно до матеріалів спадкової справи заведеної державним нотаріусом Першої рівненської державної нотаріальної контори, після смерті ОСОБА_4 , спадщину прийняли її сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом на право на спадщину за законом.?
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є сином ОСОБА_4 , у встановленому законом порядку прийняв 1/2 частину спадкового майна померлої матері (грошові вклади та 1/3 квартири), а тому отримав право на 1/2 частину спадкового майна, яке є предметом спору у даній справі.?
Оцінюючи обставини справи та той факт, що після смерті ОСОБА_4 спадщину відповідно до ст.ст. 1261, 1268 ЦК України прийняли позивач та відповідач в розмірі 1/2 частки кожний, суд дійшов висновку, що позивач має право лише на 1/2 частину спадкового майна на яке не видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме: на земельну ділянку, яка належала померлій ОСОБА_4 на підставі державного акту серії І-РВ № 030603 від 28.12.2001 р.
Враховуючи вимоги п. 3.14 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, яким передбачено, що спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись та враховуючи факт прийняття відповідачем спадщини після смерті ОСОБА_4 , суд критично оцінює заяву відповідача про визнання позову та визнання за ОСОБА_2 права власності на цілу земельну ділянку в порядку спадкування.
А відтак, позовні вимоги слід задовольнити частково та визнати за позивачем в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину земельної ділянки від загальної площі 2,71 га на території Пляшевської сільської ради для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія І-РВ № 030603.
Відповідно до ст. 141 ЦК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.?
Керуючись ст.ст. 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задоволити частково.
Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину земельної ділянки від загальної площі 2,71 га на території Пляшевської сільської ради для ведення сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серія І-РВ №030603 від 28.12.2001 р.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 496,2 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Третя особа: Демидівська окрема територіальна громада в особі Демидівської селищної ради (вулиця Миру, 19, Демидівка, Рівненська область, 35200)
Повний текст рішення виготовлений 16.05.2023 р.
Суддя А.О. Сільман