Дата документу 11.05.2023Справа № 643/251/21
Провадження № 2/554/983/2023
11 травня 2023 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави
у складі: головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря: Проскурня Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту; третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у Харківській області,-
Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у січні 2021 року звернувся до Московського районного суду м.Харкова із вказаним позовом, в якому просить звільнити з-під арешту однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , накладеного Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36896816, виданий 27.02.2013 року, зареєстрованого 02.04.2013 року 12:25:47 за №36725735 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
В обґрунтування вимог позивач вказав, що відповідно до умов кредитного договору №11095750000 від 14.12.2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 34270 доларів США. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений договір іпотеки від 14.12.2006 року, посвідчений 14.12.2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., зареєстрованого в реєстрі за №5002. Предметом Іпотечного договору є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Договору №2127/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.01.2020 року, посвідченим 14.01.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І.В., зареєстрованого в реєстрі за №9, право вимоги за кредитним договором №11095750000 від 14.12.2006 троку, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , первісний кредитор ПАТ «Дельта Банк» (право вимоги до якого перейшло від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого 08.12.2011 року приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. за №3749) відступив права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - новий кредитор, разом з усіма додатками до нього ( у тому числі графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід'ємними частинами.
Згідно Договору №2127/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.01.2020 року, ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - новий іпотекодержатель набуває право замість первісного іпотекодержателя одержати, переважно перед іншими кредиторами Іподекодавця, в порядку, визначеному Іпотечним договором та Законом України «Про іпотеку», задоволення всіх своїх вимог, які випливають з умов Кредитного договору та/або Іпотечного договору за рахунок майна, яке передано в іпотеку, а саме: однокімнатну квартиру АДРЕСА_2 .
25.05.2020 року у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору, згідно ст.37 Закону України «Про іпотеку» та умов Іпотечного договору ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернуло стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та зареєструвало за собою право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
16.12.2020 року позивачу стало відомо, що Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 36896816, виданий 27.02.2013 року, зареєстрованого 02.04.2013 року 12:25:47 за №36725735 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, накладено арешт, об'єктом обтяження є квартира АДРЕСА_2 , у межах суми звернення стягнення та забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 .
В даному випадку договір іпотеки був укладений 14.12.2006 року, а постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 27.02.2013 року винесена пізніше ніж було укладено Іпотечний договір.
Таким чином, порушується право ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», оскільки квартира, що була передана в іпотеку, забезпечує виконання зобов'язань в першу чергу за кредитним договором №11095750000 від 14.12.2006 троку, що укладений між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , а наявність арештів у подальшому буде перешкоджати ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у відповідності до ч.1 ст.319 ЦК України розпоряджатись на власний розсуд своїм майном.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 13.01.2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 28.07.2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті.
Відповідно до розпорядження Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», змінено територіальну підсудність Московського районного суду м.Харкова на Октябрський районний суд м.Полтави.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим по справі визначено суддю Чуванову А.М.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 26.12.2022 року прийнято до провадження позовну заяву та вирішено розгляд проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 01.03.2023 року за клопотанням позивача залучено до участі у справі в якості співвідповідача Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, в заяві просив про розгляд справи у відсутність представника.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника позивача, відповідно до ст.211 ЦПК України.
Відповідач ОСОБА_1 у призначені Октябрським районним судом м.Полтави судові засідання жодного разу не з'явився (22.12.2022 року, 01.02.2023 року, 01.03.2023 року, 13.04.2023 року, 11.05.2023 року), про місце та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав відзив.
Представник відповідача Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав відзив.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та представника відповідача, відповідно до вимог ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі даних і доказів.
Представник третьої особи Салтівського відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у Харківській області до суду не з'явився, в заяві просив про розгляд справи у його відсутність.
В зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідно до умов кредитного договору №11095750000 від 14.12.2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 34270 доларів США (а.с.6-9).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» був укладений договір іпотеки від 14.12.2006 року, посвідчений 14.12.2006 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харченко І.А., зареєстрованого в реєстрі за №5002. Предметом Іпотечного договору є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-16).
Згідно Договору №2127/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 14.01.2020 року, право вимоги за кредитним договором №11095750000 від 14.12.2006 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , первісний кредитор ПАТ «Дельта Банк» (право вимоги до якого перейшло від ПАТ «УкрСиббанк» до ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, укладеного 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк», посвідченого 08.12.2011 року приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. за №3749) відступив права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» - новий кредитор (а.с.17-19).
Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія та номер: 36896816, виданий 27.02.2013 року, зареєстрованого 02.04.2013 року 12:25:47 за №36725735 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, накладено арешт, об'єктом обтяження є квартира АДРЕСА_2 , у межах суми звернення стягнення та забороною здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить ОСОБА_1 (а.с.22-24).
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом статей 15 і 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Подібний правовий висновок виклала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження № 14-431цс19).
Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.
Статтями 575,577 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною шостою статті 3 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.
Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки щодо зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації (частина сьома статті 3 Закону України «Про іпотеку»).
Статтею 44 Закону України «Про виконавче провадження» встановлена черговість задоволення вимог стягувачів, згідно з якою у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення вартості заставленого майна.
Загальний порядок звернення стягнення на майно боржника визначено у главі 4Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».
Звертаючись до суду позивач посилався на те, що його право як іпотекодержателя порушено накладенням на спірне нерухоме майно арешту, що позбавляє його права на звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки.
Таким чином, оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.
Зі змісту наведених норм права випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв'язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов'язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов'язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі №910/4772/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №520/7842/16 (провадження № 61-20640св18), від 19 листопада 2019 року у справі №137/2080/18-ц (провадження № 61-13492св19),від 30 червня 2021 року у справі №337/800/19 (провадження № 61-4592св20), від 27 липня 2022 року у справі № 138/3277/15-ц (провадження № 61-3590св21).
Таким чином, оскільки на підставі іпотечного договору від 14.12.2006 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» є іпотекодержателем спірної квартири, проте постановою Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області від 27.02.2013 року накладено арешт на зазначену вище квартиру, що порушує права позивача, тому наявні правові підстави для зняття арешту із нерухомого майна, яке є предметом іпотеки, оскільки іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. На підставі викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд справи в суді позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2270 грн., який відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача з відповідача ОСОБА_1 , з майна якого підлягає зняттю арешт.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.319,391 ЦК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про звільнення майна з-під арешту; третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у Харківській області - задовольнити.
Звільнити з-під арешту однокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , накладеного Московським відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції у Харківській області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 36896816, виданий 27.02.2013 року, зареєстрованого 02.04.2013 року 12:25:47 за №36725735 в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Стягнути з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», місцезнаходження: 49089, м.Дніпро, вул..Автотранспортна, буд.2, оф.205, код ЄДРПОУ: 40696815, судовий збір в сумі 2270 гривень.
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», місцезнаходження: 49089, м.Дніпро, вул.Автотранспортна,2,оф.205, код ЄДРПОУ:40696815;
відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків: НОМЕР_1 ;
відповідач: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул..Щорса,36-Б, код ЄДРПОУ: 34047020;
третя особа: Салтівський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) у Харківській області, місцезнаходження: 61024, м.Харків, вул..Студенська,5/6, код ЄДРПОУ: 34952461.
Суддя А.М.Чуванова