Справа № 541/1303/23
Номер провадження 2/541/477/2023
іменем України
16 травня 2023 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Шатілової Л.Г.,
за участю секретаря судового засідання- Гуриної В.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миргородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
19 квітня 2023 року адвокат Жага Е.Г., представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Миргородської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що в с.Довгалівка Миргородського району Полтавської області ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, а саме квартира АДРЕСА_1 . Спадкоємцями ОСОБА_3 є її діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 11.04.2023 року вони звернулися до приватного нотаріуса Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазинича Руслана Вікторовича з заявою про прийняття спадщини, але нотаріус їм своєю постановою відмовив у зв'язку з пропущенням строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивачі вважають, що пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори з поважної причини, у зв'язку з юридичною невизначеністю, що виникла внаслідок неузгодженості нормативно-правових актів, прийнятих після введення воєнного стану в Україні, а тому вважають за можливе просити суд про визнання цієї причини поважною та визначення їм додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини терміном в три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою суду від 27 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.
В судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, до суду подали заяву в якій розгляд справи просили провести у їх відсутність, закрити підготовче провадження та призначити до судового розгляду. При наявності правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 200 ЦПК України, просили винести рішення про задоволення позову в підготовчому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву, в якій проти задоволення заяви не заперечував.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 6 ст. 263 ЦПК України передбачено, що якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Так як відповідач визнав позов, суд прийшов до переконання розглянути справу у підготовчому судовому засіданні відповідно до вимог ст.ст. 200, 206, 263 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Полтава померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , смерть якої було зареєстровано 11.10.2022 року Шевченківським ВДРАЦС у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), актовий запис 1956 (а.с.18).
Внаслідок її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема, право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала їй на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.1992 року (а.с.19).
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.11, 12, 17).
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). У частинах першої та другої статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України). Відповідно до ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно зі ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом. Таким чином, внаслідок відкриття спадщини у спадкоємців за законом або за заповітом виникає право спадкування. Спадкове майно переходить до спадкоємців лише за умови, що вони виявили згоду щодо прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Згідно з ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
11 квітня 2023 року приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Полтавської області Пазинич Р.В. своєю постановою відмовив ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в подачі заяв про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 матері - ОСОБА_3 (а.с.20).
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 234/859/16-ц).
Вказана позиція підтверджується також роз'ясненнями, наданими в листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».
При цьому суд враховує запровадження з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні, положення пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 164, відповідно до якої установлено, що перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
А також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22) з цього приводу, де зазначено, що «правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню».
У справі «Новік проти України» (заява № 48068/06, п. 19) ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.
Згідно з ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
З позовної заяви та досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивачі пропустили строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері всього на 2 дні , у зв'язку з юридичною невизначеністю, що виникла внаслідок неузгодженості нормативно-правових актів, прийнятих після введення воєнного стану в Україні.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому чинним законодавством, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наведені позивачами причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними, а також враховуючи той факт, що спадщина ніким не прийнята, у відповідача відсутні заперечення з приводу заявлених позивачами позовних вимог, суд вважає за можливе визначити позивачам додатковий строк тривалістю в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 23, 27, 175, 176, 183, 200, 263 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Миргородської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити додатковий строк ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном три місяці, який починається з часу набрання законної сили рішенням суду.
Визначити додатковий строк ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , терміном три місяці, який починається з часу набрання законної сили рішенням суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована АДРЕСА_2 .
Відповідач: Миргородська міська рада, код ЄДРПОУ 21051131, юридична адреса м.Миргород, Полтавська область, вул.Незалежності, 17.
Суддя: Л. Г. Шатілова