про відмову у видачі судового наказу
Справа № 534/632/23
Провадження № 2-н/534/108/23
16 травня 2023 року м. Горішні Плавні
Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Комарова Діана Юріївна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №1120168241 від 01.01.2019, що виникла з 01.04.2020 по 28.02.2023, у сумі 1 721 грн 29 коп.,
ТОВ «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» звернулось до суду із згаданою заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про постачання електричної енергії в сумі 1 721 грн 29 коп. та понесені судові витрати в сумі 268 грн 40 коп.
Дослідивши зміст поданої заяви про видачу судового наказу з доданими до неї документами, приходжу до такого висновку.
За приписами ч. 1 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, встановлених ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Водночас статтею 163 ЦПК України визначено обов'язкові вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України в заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються.
На виконання вимог ч.5 ст.165 ЦПК України було здійснено запит до сектору з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб житлового відділу департаменту економічного розвитку та ресурсів виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника.
Згідно відповіді Сектору з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб Горішньоплавнівської міської ради Кременчуцького району Полтавської області № 20-11/1667 від 01.05.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 29.04.2011 по теперішній час.
У заяві про видачу судового наказу заявник просить стягнути зі споживача ОСОБА_1 за договором № 1120168241 від 01.01.2019 заборгованість за постачання електричної енергії за адресою АДРЕСА_2 .
Заявник підкреслив, що Споживач, в розумінні п.1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою № 312 НКРЕКП від 14.03.2018, є індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність).
У заяві про видачу судового наказу зазначено, що ОСОБА_1 приєдналась до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 1120168241 від 01.01.2019 на умовах Комерційної пропозиції №8-УП відповідного чинного договору про користування електричною енергією №02/3020771 від 29.06.2011 шляхом фактичного споживання електричної енергії на об'єкті за адресою АДРЕСА_2 , проте на момент приєднання до умов договору, ОСОБА_1 була зареєстрована за іншою адресою та протягом 7 років її не змінювала.
Виходячи зі змісту долучених до заяви про видачу судового наказу документів, встановити, чи належить ОСОБА_1 квартира за адресою постачання електричної енергії та чи дійсно ОСОБА_1 споживала у період з 01.04.2020 по 28.02.2023 електричну енергію за адресоюАДРЕСА_2 неможливо. Таким чином відсутня обов'язкова умова видачі судового наказу - безспірність вимоги.
Згідно ч. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23.12.2023 наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги.
При цьому суд зазначає, що до заяви не додано належних доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу в разі, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Оскільки, заявником не додані документи, які вказують на безспірність суми боргу, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
На підставі викладеного та керуючись ст. 161, 165 -167 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛТАВАЕНЕРГОЗБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Роз'яснити заявнику, що згідно ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків .
На підставі ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Суддя Д.Ю. Комарова