Справа № 524/6483/22
Провадження №2/524/533/23
15.05.2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Топчій Т.С., Панченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Горішньоплавнівський міський ВДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -
встановив:
Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення неустойки (пені) з прострочення сплати аліментів. Просить стягнути з відповідача на свою користь неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 25396,04грн. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що на підставі виконавчого листа Автозаводського районного суду м. Кременчука від 03.06.2013 року по справі № 524/6590/13 відповідач сплачує аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Оскільки відповідач не виконує свій обов'язок щодо сплати коштів на утримання доньки утворилась заборгованість у сумі 77504,99грн., що підтверджується довідкою - розрахунком, наданою державним виконавцем Горішньоплавнівського відділу ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області, пеня з прострочення сплати аліментів складає 25396,04грн.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука відкрито провадження в справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Представник позивача просив позов задовольнити у повному обсязі та розглянути справу у його відсутність, про що надав письмову заяву.
Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу у його відсутність, про що надав письмову заяву.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до довідки розрахунку державного виконавця Горішньоплавнівського відділу ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області від 22.09.2022 року № 12009 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 77504,99грн.
Відповідно до довідки розрахунку державного виконавця Горішньоплавнівського відділу ДВС у Кременчуцькому районі Полтавської області від 02.02.2023 року № 2805 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 01.02.2023 року становить 88540,49грн.
Відповідно до встановленого ст.11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 196 СК Україниу разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.
Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов'язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).
Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.
На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.
Верховний Суд звертає увагу, що у СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов'язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.
Отже, для застосування зазначеної вище санкції до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.
У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду вважав за необхідне уточнити висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2018 року у справі №572/1689/16-ц (провадження №61-311св17), зазначивши, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи, а не у всіх випадках, крім несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками.
Аналогічний висновок зробив Верховний Суд і в постанові від 10.02.2021 року у справі №461/7406/18 (провадження №61-2128св20).
Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом визначається період з моменту розрахунку заборгованості з липня 2013 року до серпня 2022 року, в межах позову, та встановлено, що боржником здійснені виплати у неналежному розмірі.
Відповідно до ст. 196 Сімейного кодексу України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Така правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 03.04.2019 року у справі №333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).
Представником позивача надано розрахунок пені за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2013 року станом на 01.09.2022 року, який становить 25396,04грн. Іншого розрахунку заборгованості суд не надано.
З огляду на викладене, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 196 СК України, згідно якої пеня не може перевищувати 100% заборгованості зі сплати аліментів, а також в межах заявлених позивачем вимог та враховуючи розмір заборгованості за аліментами згідно розрахунку, проведеного позивачкою, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати аліментів за період з 01.07.2013 р. по 01.09.2022 р. у розмірі 25396,04грн.
Суд вважає за необхідне на підставі ст. 141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судові витрати у справі, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду з позовом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 196 СК України, ст.ст.10,11,12 ,81, 258, 263, 264, 265,273,280,354, ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Горішньоплавнівський міський ВДВС Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 25396,04грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - невідомий.
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя О.В. Гончаренко