Справа № 372/1179/23
Провадження № 3-435/23
іменем України
11 травня 2023 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участі секретаря Бойко В.Ю..
за участю прокурора Липка Д.О.,
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Стельниковича С.А..
розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , працюючої начальником управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків суду НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1441 від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі - начальник управління), будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та згідно з пп. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу про встановлення премії за високі досягнення у праці за липень 2022 року № 49-о від 25.07.2022, яким преміювала працівників управління та себе особисто, встановивши собі премію у розмірі 140 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1442 від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі - начальник управління), будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та згідно з пп. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала наказ про встановлення премії за високі досягнення у праці за липень 2022 року № 49-о від 25.07.2022, яким преміювала працівників управління та себе особисто, встановивши собі премію у розмірі 140 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1443 від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі - начальник управління), будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та згідно з пп. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила належним чином про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час підписання наказу про встановлення премії за високі досягнення у праці за серпень 2022 року № 55-о від 26.08.2022, яким преміювала працівників управління та себе особисто, встановивши собі премію у розмірі 140 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 1444 від 20 березня 2023 року ОСОБА_1 , обіймаючи посаду начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області (далі - начальник управління), будучи особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування та згідно з пп. «в» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом, відповідальним за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжила заходів щодо недопущення виникнення конфлікту інтересів та прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: підписала наказ про встановлення премії за високі досягнення у праці за серпень 2022 року № 55-о від 26.08.2022, яким преміювала працівників управління та себе особисто, встановивши собі премію у розмірі 140 %, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу начальника управління соціального захисту населення виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 01.07.2016 №43-0 «Про переведення на іншу посаду» переведена з посади заступника начальника управління, начальника відділу з питань соціального захисту осіб, які постраждали в наслідок аварії на ЧАЕС на посаду заступника начальника управління.
Відповідно до Розпорядження виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області від 31.03.2022 № 81-к «Про призначення ОСОБА_2 на посаду начальника управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області» по закінченню стажування ОСОБА_1 з 31.03.2022 призначено на посаду начальника управління, присвоївши їй 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування у межах п'ятої категорії та встановивши їй відповідні грошові виплати
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Згідно з розпорядженням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 18.01.2022 року №09-к «Про деякі питання преміювання начальника фінансового управління та начальника управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради» голова встановив начальнику фінансового управління та начальнику управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради премію на 2022 рік щомісячно у розмірі 250% в межах наявних коштів на оплату працівників кожного управління.
Відповідно до п. 1 Положення про УПСЗН ВК Обухівської міської ради, затвердженого Рішенням Обухівської міської ради №1574-68-VІІ від 27.08.2020 року встановлено, що УПСЗН ВК Обухівської міської ради утворюється рішення сесії Обухівської міської ради, входить до складу ВК Обухівської міської ради і в межах території Обухівської міської об'єднаної територіальної громади забезпечує виконання покладених на нього завдань; відповідно до п. 2 управління підпорядковане Обухівському міському голові, а також підзвітне і підконтрольне Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації; відповідно до п. З управління у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, розпорядженнями Обухівського міського голови, а також Положенням про управління; відповідно до п. 8 начальник Управління призначається на посаду та звільняється з посади Обухівським міським головою за погодженням з директором Департаменту соціального захисту населення Київської обласної державної адміністрації в установленому законодавством порядку; відповідно до пп10,12 п. 9 начальник Управління видає в межах повноважень накази, організовує контроль за їх виконанням, розпоряджається коштами у межах затвердженого рішенням сесії Обухівської міської ради кошторису Управління; відповідно до п.11 начальник Управління має заступників, які призначаються на посаду та звільняється з посади за погодженням з Обухівським міським головою відповідно до законодавства; відповідно до п. 12 граничну численність, фонд оплати праці працівників Управління визначає Обухівський міський голова у межах відповідних бюджетних призначень; п. 13 штатний розпис та кошторис Управління затверджується рішенням сесії Обухівської міської ради за пропозиціями начальника Управління відповідно до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228; відповідно до п. 14 Управління є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки.
Відповідно до п 4 Положення про умови та порядок преміювання Обухівського міського голови, секретаря Обухівської міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів Обухівської міської ради, керуючого справам, посадових осіб місцевого самоврядування та працівників відділів, управлінь апарату Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області та інших структурних підрозділів, затвердженого Розпорядженням Обухівського міського голови від 01.11.2021 року №521 Начальникам самостійних структурних підрозділів (управлінь, відділів) Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області премія нараховується за розпорядженням Обухівського міського голови щомісячно за фактично відпрацьований час і виплачується протягом звітного місяця в межах фонду оплати праці у відсотках до посадового окладу х урахуванням надбавки за ранг, вислугу років та надбавки за виконання особливо важкої роботи. Начальники самостійних структурних підрозділів (управління, відділів) Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області у межах своїх повноважень видають накази про преміювання спеціалістів та працівників підпорядкованих підрозділів відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи.
25.07.2022 року ОСОБА_1 , як начальник управління соціального захисту населення, видала та підписала наказ №49-о Про встановлення премії за високі досягнення у праці, яким встановила собі премію за липень 2022 року в розмірі 140%.
26.08.2022 року ОСОБА_1 , як начальник управління соціального захисту населення, видала та підписала наказ №55-о Про встановлення премії за високі досягнення у праці, яким встановила собі премію за серпень 2022 року в розмірі 140%.
Постановою суду від 11.04.2023 вказані матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.127-7 КУпАП та ч.2 ст.127-7 КУпАП об'єднанні в одне провадження.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 , яка працює начальником відділу, головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та господарського забезпечення Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради повідомила суду про те, що згідно з п.3.6 Положення про преміювання, яке затверджено начальником Управління соціального захисту населення Виконавчого комітету Обухівської міської ради виключно головний бухгалтер щомісячно розраховує розмір премії. Також, щомісячно Управління соціального захисту населення ВК Обухівської міської ради направляло на ім?я Обухівського міського голови, ОСОБА_5 письмове подання про надання дозволу на виплату премії начальнику Управління, ОСОБА_1 згідно положення про преміювання працівників управління в межах фонду оплати праці та з урахуванням розпорядженням Виконавчого комітету ОМР віж 18.01.2022 про встановлення начальнику управління соціального захисту населення премію на 2022 рік щомісячно у розмірі 250%.. Лише після підписання Обухівським міським головою розпорядження про преміювання, ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась премія.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , свою вину у вчинені адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст. 172-7 КУпАП та ч.2 ст.172-7 КУпАП не визнала та пояснила суду, що працює начальником управління соціального захисту населення ВК Обухівської міської ради Київської області. Вона дійсно підписала в тому числі і стосовно себе наказ про преміювання, оскільки це було передбачено розпорядженням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 18.01.2022 року №09-к, Положенням про УПСЗН ВК Обухівської міської ради, затвердженого Рішенням Обухівської міської ради №1574-68-VІІ від 27.08.2020 року, Положенням про умови та порядок преміювання Обухівського міського голови, секретаря Обухівської міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів Обухівської міської ради, керуючого справам, посадових осіб місцевого самоврядування та працівників відділів, управлінь апарату Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області та інших структурних підрозділів, затвердженого Розпорядженням Обухівського міського голови від 01.11.2021 року №521. За межі сум преміювання викладених у розпорядженні виконавчого комітету Обухівської міської ради від 18.01.2022 року №09-к підписаного головою Обухівської міської ради вона не виходила, а повідомила, що щомісячно Управління соціального захисту населення ВК Обухівської міської ради направляло на ім?я Обухівського міського голови, ОСОБА_5 письмове подання про надання дозволу на виплату премії начальнику Управління, ОСОБА_1 згідно положення про преміювання працівників управління в межах фонду оплати праці. Лише після підписання Обухівським міським головою відповідного розпорядження про преміювання, ОСОБА_1 їй нараховувалась та виплачувалась премія, а тому вона не приймала одноособові рішення щодо розрахунку, нарахування та виплати їй премії, а підписання наказів, а в силу посадових обов'язків, за якими керівник установи з усіх питань діяльності управління повинен видати відповідні наказ відноситься виключно до її компетенції.
Адвокат Стельникович С.А., який представляє інтереси ОСОБА_1 , в судовому засіданні подав письмове клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 , складу та події адміністративного правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП з урахуванням вимог п.3 ч.1 ст.284 КУпАП та посилався в тому числі на судову практику щодо вирішення даної категорії, а саме: Постанову Житомирського апеляційного суду від 28.09.2021 року у справі № 295/3654/21, якою закрито провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КупАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, Постанову Одеського апеляційного суду від 25.04.2023 року у справі № 522/14423/22, якою закрито провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КупАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, Постанову Дніпровського апеляційного суду від 11.01.2022 року у справі № 186/1369/21, якою закрито провадження у справі на підставі п.1 ст. 247 КупАП за відсутності складу адміністративного правопорушення, Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.09.2022 року у справі № 369/5537/22, якою справу про адміністративне правопорушення за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Одеського апеляційного суду від 14.12.2021 року у справі № 513/110/21, якою провадження у справі закрито на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.09.2022 року у справі № 369/5537/22, якою справу про адміністративне правопорушення за ч.1,2 ст. 172-7 КУпАП закрито у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Запорізького апеляційного суду від 29.04.2020 року у справі № 318/65/20, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2020 року у справі № 752/7328/20, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанову Апеляційного суду Львівської області від 03.09.2018 року у справі № 441/786/18, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Тернопільського апеляційного суду від 16.02.1021 року у справі № 607/18401/20, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Житомирського апеляційного суду від 26.02.2020 року у справі № 289/1545/19, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Полтавського апеляційного суду від 20.09.2022 року у справі № 538/883/21, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172- 7 КУпАП закрито на підставі п.1. ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, Постанову Закарпатського апеляційного суду від 10.02.2023 року у справі № 308/9965/22, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, Постанову Полтавського апеляційного суду від 23.06.2022 року у справі № 552/893/22, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172- 7 КУпАП закрито на підставі п.1.ч.І ст. 247 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення, Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 10.10.2022 року у справі № 135/826/22, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанову НовоВодолазького районного суду Харківської області від 17.04.2023 року у справі № 631/764/22, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст.172-7 КУпАП закрито на підставі п.1. ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 28.04.2023 року у справі № 363/1090/23, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрито у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Також, адвокат Стельникович С.А. посилався на висновок науково-правової експертизи щодо доктринального тлумачення та застосування окремих норм і положень законодавства України, а саме щодо наявності конфлікту інтересу під час розгляду справ за ч.ч.1,2 ст.172-7 КУпАП з урахуванням вимог ЗУ «Про науково-технічну експертизу» науково-правового експерта, ОСОБА_6 та просив закрити адміністративне провадження №372/1179/23 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підставі поданого клопотання.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 її захисника, адвоката Стельниковича С.А., свідка ОСОБА_4 , думку прокурора Липки Д.О, суд приходить висновку, що провадження у справі слід закрити у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, з наступних підстав.
Стаття 245 КУпАП регламентує, що завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
У відповідності до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідальність за ч.1 ст.172-7 КУпАП, настає за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Відповідальність за ч.2 ст.172-7 КУпАП настає за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Згідно примітки ст. 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 Закону України "Про запобігання корупції".
У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про запобіганні корупції» особи, зазначені у п.п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов'язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти непізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі-Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Метою корупційного правопорушення є одержання неправомірної вигоди.
Згідно з диспозицією ч.1, ч.2 ст.172-7 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів; вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.
За змістом ст. 172-7 КУпАП, особистий інтерес це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи, і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд приходить до переконання, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Таким чином, хоча ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» і передбачено обов'язок особи повідомляти про наявність у неї потенційного чи реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ч.1ст.172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Отже, чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.
Вищевказані обставини в судовому засіданні так і не були підтверджені, а прокурором не доведено факту наявності в діях ОСОБА_1 реального конфлікту інтересів, тобто суперечності між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 ЗУ «Про запобігання корупції», дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об'єктивний вираз, а також часовий взаємозв'язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому. Тобто, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що приватний інтерес наявний, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Відповідно до п.4 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2020 року № 23-рп/2010 конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст.ст.1,3, ч.2 ст.19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: ... юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України(частина перша статті 64).
У пункті 4.1 вказаного Рішення, Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Таким чином, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» і такі факти мають бути досить переконливими, щоб суд на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення правопорушення та враховуючи, що практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» і таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів (п.53 рішення Суду від 20.09.2012 р. у справі «Федорченко та Лозенко проти України»).
У свою чергу, уповноваженою особою Департаменту стратегічних розслідувань яка склала відповідні протоколи, не надано доказів, що ймовірний приватний інтерес суперечить службовим/представницьким повноваженням, що виливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зокрема не встановлено, що підписання зазначених в протоколах наказів було упередженим, таким, що мало за мету приватний інтерес, а також завдало шкоди інтересам служби.
Згідно з імперативними приписами статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі. Суд, в свою чергу, при розгляді справи повинен виконувати функції незалежного та неупередженого органу правосуддя, процесуальна функція якого відділена від функції «обвинувачення» та не вправі проявляти ініціативу і активність у зборі додаткових доказів, якими можуть бути підтверджені підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо орган, який склав протокол не ініціює це питання.
В судовому засіданні встановлено, що порядок виплати премії відносно начальника управління соціального захисту населення передбачено розпорядженням виконавчого комітету Обухівської міської ради від 18.01.2022 року №09-к, Положенням про УПСЗН ВК Обухівської міської ради, затвердженого Рішенням Обухівської міської ради №1574-68-VІІ від 27.08.2020 року, Положенням про умови та порядок преміювання Обухівського міського голови, секретаря Обухівської міської ради, заступників міського голови з питань діяльності виконавчих органів Обухівської міської ради, керуючого справам, посадових осіб місцевого самоврядування та працівників відділів, управлінь апарату Виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області та інших структурних підрозділів, затвердженого Розпорядженням Обухівського міського голови від 01.11.2021 року №521.
За межі сум преміювання викладених у розпорядженні виконавчого комітету Обухівської міської ради від 18.01.2022 року №09-к підписаного головою Обухівської міської ради, у розмірі 250% вона не виходила.
Крім того, щомісячно ОСОБА_1 направляла подання на ім'я міського голови подання на своє преміювання, тим самим фактично повідомляла про це своєму керівнику.
Міський голова, в свою чергу щомісячно видавав розпорядження про її преміювання.
Тобто, відсутність у вказаних розпорядженнях лише розміру премії, що не виходив за межі розміру премії визначених розпорядженням від 18.01.2022, не може свідчити про вплив ОСОБА_1 на можливість чи не можливість отримання нею премії, оскільки вона фактично лише фактично дублювала розпряження міського голови про преміювання, і своїми поданнями повідомляла про конфлікт інтересів свого керівника.
А тому в її діях відсутні склад адміністративних правопорушень передбачений ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.
Отже, з урахуванням обставин, встановлених під час судового розгляду справи, слід дійти висновку, що належних та допустимих докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1,2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Разом з тим, враховуючи те, що нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено рішення суду в разі недоведеності винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, суд доходить висновку про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених частинами 1,2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Керуючись ст.ст.2,7,9,172-7,221,245,247,251,252,278-280,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.Б. Тиханський