Справа 362/1552/23
Провадження 3/362/962/23
11.05.2023 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Дорошенко В.М. розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого з адресою: АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , начальник електростанції відділення телекомунікаційного зв'язку військової частини НОМЕР_1 , старший солдат Збройних сил України
за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
встановив:
14.03.2023 після прибуття з Головного військового клінічного госпіталю міста Києва в розташування військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 його було виявлено з ознаками сп'яніння. З цих підстав ОСОБА_1 було направлено до КНП «Васильківської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» для проведення огляду на стан сп'яніння, де останній відмовився від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного сп'яніння, що зазначено у відповідному протоколі № 154 від 15.03.2023.
У судовому засіданні (05.04.2023) ОСОБА_1 свою вину у скоєному категорично заперечив. Пояснив, що 14.03.2023 поїхав до військового госпіталю до м. Києва, де мав пройти військово-лікарську комісію в зв'язку з погіршенням самопочуття. Цю комісію не пройшов і ввечері того дня повернувся у розташування військової частини. Там почали стверджувати, що він перебуває у збудженому стані. Він пояснював керівникам, що перехвилювався. Вранці його доставили до лікарні. Був упевнений, що там має проходити військово-лікарську комісію. Підтвердив, що відмовився проходити огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». Після цього повернулися у розташування частини.
У судове засідання, яке відбулося 11.05.2023, ОСОБА_1 не прибув, його захисник надала суду лікарняний лист згідно з яким ОСОБА_1 перебуває на лікарняному з загальним захворюванням.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ножовнік О.І. (діє на підставі ордеру серія АА № 0027510 від 23.03.2023) категорично заперечила факт вини свого клієнта. Серед іншого наголосила, що ОСОБА_1 був упевнений, що його доставляють до медичного закладу у м. Василькові для проходження військово-лікарської комісії. Вважає, що процедура проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 грубо порушена, оскільки відповідне направлення на такий огляд йому надано не було, не роз'яснено його права і наслідки відмови від проходження огляду, а всі докази є недопустимими, оскільки уповноважена на те особа не ініціювала проведення службового розслідування по факту начебто перебування ОСОБА_1 на території військової частини з ознаками сп'яніння.
ОСОБА_2 , командир батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини, пояснив суду, що оформляв цей протокол. Наголосив, що ОСОБА_1 є грубим порушником режиму, неодноразово переховувався на території військової частини, його розшукували. Вказав, що за ОСОБА_1 , як за військовослужбовцем, закріплена зброя, однак йому її не видають через наявність обґрунтованих побоювань.
ОСОБА_3 , заступник командира роти з морально-психологічного забезпечення військової частини, надав суду пояснення, що ОСОБА_1 є злісним порушником і підриває моральний дух усіх військовослужбовців. Того дня поступив сигнал, що ОСОБА_1 перебуває з ознаками сп'яніння. Він бігав по території частини, ховався за деревами тощо, тобто поводив себе неадекватно. Повезли його до лікарні, де він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Наголосив, що ОСОБА_1 чітко розумів від чого відмовляється, йому роз'яснили наслідки відмови. Протокол підписувати він також відмовився. Зауважив, що було оформлено відповідне направлення до медичного закладу, яке надали лікарю відповідно до процедури. Додав, що після цих подій на ОСОБА_1 знову складено протокол за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП за фактом перебування у стані наркотичного сп'яніння.
Також до суду із власної ініціативи прибули ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 , заступник командира бригади з морально психологічного забезпечення військової частини наголосив, що ОСОБА_1 є грубим порушником режиму та статуту. При цьому, його процесуальна поведінка призводить до витрачання часу начальників (командирів) та інших керівників військової частина на прибуття до суду замість виконання бойових завдань для захисту України під час воєнного стану.
ОСОБА_4 , заступник командира батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення з морально психологічного забезпечення військової частини, надав суду пояснення, що йому повідомили про перебування ОСОБА_1 на території військової частини з ознаками сп'яніння та в брудному вигляді. З цих підстав ОСОБА_1 доставили до КНП «Васильківської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування», де ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, що і було зазначено у протоколі медичного огляду. У медичному закладі ОСОБА_1 поводився зверхньо та посміхався. Пояснив, що не зафіксували на відеозапис відповідну поведінку ОСОБА_1 , оскільки така відеофіксація потребує спеціального дозволу командира військової частини. Було залучено двох свідків та оформлено відповідне направлення на проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 . Наголосив, що лікарі не проводять жодних оглядів без такого направлення та не видають висновок.
Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, заслухавши пояснення учасників, які брали участь у розгляді справи, суд встановив таке.
Згідно ст.ст. 9, 11, 13, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, на військовослужбовців покладений обов'язок свято та непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобіганню захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих звичок.
Розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, в умовах особливого періоду, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Отже, підставами відповідальності військовослужбовців за ч. 3 ст 172-20 КУпАП є : 1) вживання алкогольних напоїв; 2) поява військовослужбовців у стані сп'яніння або виконання ними обов'язків військової служби у такому стані; 3) відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Так, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"» в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який триває дотепер.
Порядок проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан сп'яніння регулюється ст. 266-1 КУпАП.
Частиною 1 вказаної статті визначено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною 3 цієї статті огляд проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів з застосуванням спеціальних технічних засобів відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди військовозобов'язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Отже, у разі виявлення у військовослужбовця на території військової частини ознак сп'яніння, останній зобов'язаний на вимогу командування військової частини пройти огляд на стан сп'яніння, навіть якщо він не погоджується з наявністю у себе таких ознак чи вважає себе таким, що не перебуває в стані сп'яніння. Зазначений обов'язок військовослужбовця направлений на недопущення перебування останнього на військовій службі в нетверезому стані та одночасно служить запобіжником від необґрунтованих звинувачень добросовісних військовослужбовців, які мають змогу за результатами медичного огляду спростувати висловлені претензії до їх стану.
Щодо оцінки аргументів сторін і досліджених судом доказів.
Судом досліджено письмові матеріали справи, які повністю узгоджуються з поясненнями осіб, отриманими у судовому засіданні, а саме:
-протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 154 від 15.03.2023, за результатами якого ОСОБА_1 від огляду та обстеження на стан сп'яніння (алкогольне, наркотичне) категорично відмовився, що засвідчено відповідними підписами медичних працівників та свідків події;
-письмові пояснення свідка ОСОБА_6 від 15.03.2023;
-письмові пояснення свідка ОСОБА_7 від 15.03.2023;
-письмові пояснення ОСОБА_3 від 15.03.2023. за якими ОСОБА_1 прибув до нього для проведення бесіди. ОСОБА_1 мав ознаки сп'яніння (сповільнена рухливість, почервоніння зіниць, розсіяна увага) З огляду на дані обставини його було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду. Також відмовився від дачі пояснень за вказаних подій.
На думку суду, зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом, та зафіксовані у належній процесуальній формі.
Твердження сторони захисту щодо порушення процедури проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 не знайшло підтвердження у ході судового розгляду, а процесуальну позицію сторони захисту суд розцінює як спосіб уникнення відповідальності за це правопорушення.
Також суд не бере до уваги долучені стороною захисту докази (скріншоти дзвінків), оскільки вони не стосуються предмета доказування по цій справі.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280, 283 KУпAП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_1 охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, так як він, як військовослужбовець, відмовився від проходження огляду на стан сп'янінняв умовах особливого періоду.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини і приходить до переконання про застосування до правопорушника адміністративного стягнення в у виді штрафу в межах санкції ч. 3 ст.172-20 КУпАП.
У силу ст.40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір.
Щодо вирішення питання про об'єднання справ.
02.05.2023 до даного складу суду надійшла справа № 362/2499/23 (провадження № 3/362/1394/23) про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, щодо ОСОБА_1 для вирішення питання щодо можливості її об'єднання з даною справою. Як уже зазначено вище, у судове засідання 11.05.2023 ОСОБА_1 не прибув, а тому суд був позбавлений можливості з'ясувати його позицію щодо об'єднання справ. У цьому ж судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Ножовнік О.І. пояснила, що висловить свою позицію щодо можливості об'єднання обох справ щодо ОСОБА_1 після того, як ознайомиться з матеріалами справи № 362/2499/23 (провадження № 3/362/1394/23) та узгодить позицію зі своїм клієнтом. Своїм правом на ознайомлення забажала скористатися після завершення судового засідання по даній справі.
Разом з тим, 11.05.2023 судовий розгляд по даній справі завершено, а тому підстави для об'єднання справ відсутні.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 130, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283-285, 289, 298, 299, 301, 304, 307 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 3 ст. 172-20 КпАП України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 536,80 гривень судового збору.
Штраф підлягає сплаті не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п'ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання становить три місяці із дня її винесення. При оскарженні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.
Відмовити в об'єднанні справ про адміністративне правопорушення та повернути справу про адміністративне правопорушення № 362/2499/23 (провадження № 3/362/1934/23) щодо ОСОБА_1 за частиною 3 статті 172-20 КУпАП судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Поповичу О.В.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя В.М. Дорошенко