Справа № 357/11962/22
1-кс/357/1079/23
09 травня 2023 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшої слідчої відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022112030000318 відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2022 року про про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піщана Білоцерківського району Київської області, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
До Білоцерківського міськрайонного суду надійшло клопотання старшої слідчої відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022112030000318 відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2022 року про про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні прокурором підтримано клопотання про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 30 діб, з покладенням обов'язків:
- не залишати місце прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному провадженні за першою вимогою;
- не залишати цілодобово місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання.
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального - правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу, а також на наявність наступних обставин, які враховуються при його винесенні, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України, у вигляді позбавлення волі;
- вік та стан здоров'я обвинуваченого;
- майновий стан обвинуваченого, який ніде офіційно не працює.
Прокурором вказувалось про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні та розумності строків проведення судового розгляду кримінального провадження, в зв'язку з тяжкістю вчиненого злочину.
Прокурором вказувалось про те, що враховуючи вищезазначений ризик і наявність обґрунтованого обвинувачення, застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є найбільш прийнятним, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти настанню ризику, передбаченого ст. 177 КПК України.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 проти клопотання прокурора заперечував та прохав змінити запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який було застосовано відносно ОСОБА_4 , для працевлаштування, тому прохала змінити на домашній арешт у нійни час доби з 20 год. 00 хв. 06 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_1 .
Захисником вказувалось про те, що з моменту обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , останній жодного разу не порушив його умов та виконував покладені на нього обов'язки.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту не підлягає до задоволення, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 щодо зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на більш м'який у вигляді домашнього арешту у нічний час, стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає до задоволення за насутпних обставин.
У відповідності до ч.7 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені ч.5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Згідно ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2023 року, відносно обвинуваченого ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді цілобового домашнього арешту з застосуванням електроннних засобів контролю, зі строком до 08.04.2023 року.
У відповідності до ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2023 року, на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, суду по даному кримінальному провадженні за першою вимогою;
2) не залишати цілодобово місце проживання та реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання;
4) утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобі контролю є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з застосуванням електронних засобі контролю , суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу даного виду запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлений раніше ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наразі зменшився, але продовжує існувати.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч.5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається, з ч.5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а аткож виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться прокурором, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.
Твердження сторони захисту щодо належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків свідчить про правильність обрання відносно останнього виду заходу забезпечення даного кримінального провадження, та вказує про наявність існуючих, підтверджених та об'єктивних обставин щодо зміни обраного заходу забезпечення кримінального провадження.
Поряз цим, під час розгляду клопотання не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про існування перешкод для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби та не можливістю виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків в межах строку застосування такого запобіжного заходу.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні не доведено, що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Твердження захисника щодо можливості зміни обраного запобіжного заходу ОСОБА_4 на більш м'який задля вишукування обвинуваченим можливості для матеріального забезпечення своєї сім'ї, є спроможними і такими, що не порушують баланс між сторонами кримінального провадження, а також не суперечать засадам та завданням кримінальному процесу в цілому.
За таких обставин, суд приходить до висновку про не обгрунтованість клопотання прокурора та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що в свою чергу підтверджують твердження сторони захисту щодо доцільності зміни даного запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 331, 616 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання старшої слідчої відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров'я особи СВ Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42022112030000318 відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 листопада 2022 року про про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з обмеженням в часі з 20 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., строком на 30 діб , тобто до 08 червня 2023 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 додаткові обов'язки, передбаченіч.5 ст.194 КПК України та зобов'язати його:
- не залишати житлове приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , під арештом в якому він перебуває з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступної доби, за винятком прибуття до суду, прокурора та слідчого за викликом;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
Контроль за виконанням ухвали про обрання запобіжного заходу в виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покласти на Білоцерківське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі якщо він будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього даною ухвалою обов'язки, до нього може бути застосований більш суворіший запобіжний захід.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу в виді домашнього арешту вручити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддяОСОБА_1