Справа № 357/11011/22
Провадження № 2-др/357/20/23
16 травня 2023 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі - головуючий суддя Цуранов А. Ю., при секретарі Олексієнко Ю.В.,
розглянувши в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 357/11011/22 за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: 1) Білоцерківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки; 2) ОСОБА_3 ; 3) ОСОБА_4 ; 4) ОСОБА_1 , про встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, в якій просить про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.
В обґрунтування заяви вказано, що у зв'язку з розглядом вказаної справи ОСОБА_1 понесла витрати на професійну правничу допомогу. З посиланням на ч. 5 ст. 142 ЦПК України просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь вказані витрати в розмірі 6 500 грн.
Листом від 22.02.2023 судом роз'яснено учасникам справи порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
03.03.2023 на адресу суду від ОСОБА_2 надійшло письмове заперечення щодо стягнення витрат на правничу допомогу. В обґрунтування заперечень зазначено, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат сторона має довести, а суд має встановити, які саме дії заявника при зверненні до суду чи під час розгляду справи є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення заявника, чи були його дії умисними та чим це підтверджується. Оскільки ОСОБА_1 не доведено, які саме дії заявниці є необґрунтованими та в чому вони виражені, у задоволенні заяви слід відмовити.
28.03.2023 супровідним листом суду копія вказаних заперечень надіслана на адресу учасників справи.
Жодних інших заяв на адресу суду не находило.
При вирішенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд виходить з наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
07.02.2023 ОСОБА_1 у відзиві на заяву за вх. № 5226 заявила про попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат по даній цивільній справі на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З матеріалів справи вбачається, що 29.11.2022 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла заява ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу.
05.12.2022 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку окремого провадження, витребувано від Другої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області витяг зі Спадкового реєстру щодо наявності спадкової справи після смерті ОСОБА_5 .
16.01.2023 ухвалою суду залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_1 .
07.02.2023 на адресу суду від заінтересованої особи ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому вона вказувала, що є матір'ю померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та заперечує щодо факту постійного проживання ОСОБА_2 з її сином однією сім'єю без реєстрації шлюбу протягом п'яти років до його смерті. Також заявлено про попередній (орієнтовний) розрахунок сум судових витрат по даній цивільній справі на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
14.02.2023 представником заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокатом Потапенко С.А., подано через канцелярію суду заяву, в якій останній просить залишити без розгляду заяву ОСОБА_2 у зв'язку з наявністю спору про право, вказано також про подання протягом п'яти днів доказів про понесені витрати.
14.02.2023 ухвалою суду залишено без розгляду заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, на підставі п. ч. 6 ст. 294 ЦПК України, та роз'яснено заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Вказаною ухвалою встановлено, що із заявлених заявником вимог та наданих письмових пояснень заінтересованої особи ОСОБА_1 , судом вбачається спір про право, при цьому суд враховує як заперечення заінтересованої особи, так і фактичні обставини даної справи.
Заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат подана до суду 16.02.2023, тобто протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
На підтвердження понесення ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, надано до суду наступні документи:
1) договір № 40/12-2022 про надання правової (правничої) допомоги від 22.12.2022, укладений між АБ «Потапенко С.А.» та ОСОБА_1 ;
2) додаток до договору № 40/12-2022 про надання правової (правничої) допомоги від 22.12.2022, складений 22.12.2022;
3) детальний опис послуг по справі № 357/11011/22 на суму 6 500 грн., складений 15.02.2023;
4) акт здачі- прийняття робіт (наданих послуг) № 31 від 15.02.2023, на виконання договору № 40/12-2022 від 22.12.2022;
5) копія адвокатського запиту № 02-10/61 від 06.02.2023;
В матеріалах справи міститься копія ордеру серії АІ № 1331390 від 10.01.2023 на надання правничої допомоги АБ «Потапенка С.А.» клієнту ОСОБА_1 .
З відкритих джерел судом також встановлено, що свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю адвоката Потапенка С.А. № 9922/10 від 15.04.2021 є дійсним.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 2,3 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Частиною 9 ст. 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Тобто, залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення і, у разі залишення позову без розгляду, відповідач (заінтересована особа) має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача (заявника), при цьому матеріалами справи має бути підтверджено, що дії позивача (заявника) при поданні позову (заяви) були необґрунтованими.
Системний аналіз частин п'ятої, шостої статті 142, частини дев'ятої статі 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що необґрунтовані дії позивача (заявника) як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, відповідно до частини п'ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача (заявника), які свідчать про зловживання процесуальними правами (висновок Верховного Суду у постанові від 31.01.2022 у справі № 462/1026/19).
Під зловживанням процесуальними правами законом у ст. 44 ЦПК України визначено наступне. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. В залежності від конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
В свою чергу процесуальним законом не визначено поняття необґрунтованих дій сторони.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про встановлення факту проживання з померлим, оскільки вважала, що справа має бути розглянута в порядку окремого провадження.
Залишення без розгляду вказаної заяви здійснено судом внаслідок наявності спору про право.
В заяві про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, ОСОБА_1 не наводить конкретних дій заявниці щодо зловживання нею процесуальними правами, а вказує лише, що залишення заяви без розгляду є підставою для компенсації їй вказаних витрат, що на думку суду в межах розгляду справи окремого провадження є помилковим.
Для стягнення компенсації здійснених заінтересованою особою витрат, пов'язаних з розглядом справи, ОСОБА_1 , згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні (ухвалі), які саме необґрунтовані дії заявника були нею здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяла заявниця недобросовісно та пред'явила необґрунтовану заяву; чи систематично протидіяла правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісна заявниця мала на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів заінтересованої особи; чи були дії заявниці умисні та який ступінь її вини й чим це підтверджується.
Вказаних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 року по справі № 543/408/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що залишення заяви без розгляду з наведених в ухвалі суду мотивів не свідчить про безпідставність і необґрунтованість заяви, при цьому судом не приймались рішення про визнання дій заявниці такими, що містять ознаки зловживання процесуальними правами, отже відсутні підстави для визнання дій заявника необґрунтованими.
За таких обставин відсутні правові підстави для компенсації за рахунок заявника понесених заінтересованою особою витрат, пов'язаних з розглядом справи на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України, у зв'язку із чим в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 2, 4, 13, 81, 133, 141, 142, 260, 270, 353, 354 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (підписання).
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення (підписання), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А. Ю. Цуранов