Україна
Справа №2-2908/2010р.
06 вересня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Сегал Л.Б.
при секретарі Акульчик Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом Прокурора м. Первомайська в інтересах ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про покладення обов»язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії як «дитині війни», -
Прокурор м.Первомайська звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з даним позовом, посилаючись на те, що від повідно до ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» однією з функцій органів прокуратури є представництво інтересів громадянина в суді, яке полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (Закон України №2195-1У від 18.11.2004р. зі змінами, внесеними Законом України №107-1У), до дітей війни відносяться особи, яким на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) другої світової війни було менше 18 років.
Позивач народився 10 грудня 1943 року, 18 років йому виповнилося тільки 10.12.1951 р. і тому він у відповідності до вимог згаданого закону належить до соціальної групи «Дітей війни».
Належність позивача до цієї групи підтверджується наявністю довідки НОМЕР_1 виданої ОСОБА_1 04.10.2005 р. Управлінням праці та соціального захисту населення в м. Первомайську.
Позивач отримує пенсію за віком .
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсій за віком.
Вказана норма вступила в дію з 01.01.2006р., але на теперішній час ОСОБА_1 не отримує підвищення до пенсії, як це передбачено ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що є явним порушенням вимог згаданого закону і прав позивача, не відповідає тому розміру, який він повинен отримувати щомісячно та свідчить про бездіяльність управління ПФУ в м. Первомайську.
Статтею 2 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни встановлюються з метою … «надання дітям війни соціальної допомоги».
Згідно ст. 2 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. Статтею 17 зазначеного закону визначено, що основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Визначення мінімального розміру пенсії надано в ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
У відповідності до ч.2 ст. 5 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виключно за цим законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком, а частиною 1 цієї статті передбачено, що дія інших нормативно-правових може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Згідно ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визначаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією країни процедура їх розгляд, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Конституційний Суд України своїми рішеннями від 09.07.2007р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008р. №10-рп/2008 скасував незаконні положення, що були внесені до Державних бюджетів України на 2007 та 2008 роки, а тому відповідач повинен був сплатити йому підвищення до пенсії за віком у розмірі 30 відсотків від мінімального розміру пенсії за віком добровільно, за період з 09.07.07 по 31.12.2007р., з 22.05.08р. по 31.12.08р. та з 01.01.2009р. по 31.12.209 р. Проте відповідач продовжує порушення норми ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і проводив доплату до пенсії позивачу у 2009 році у розмірі 10% прожиткового мінімуму , а саме по 49,80 коп. Згідно частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права. Відповідно до статті 1 Протоколу №1 до Конвенції «Кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права». У Конституції України Україну проголошено демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1), визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (стаття 3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21). Відповідно до частини третьої статті 22, статті 64 Конституції України право громадян на соціальний захист, інші соціально-економічні права можуть бути обмежені, у тому числі зупиненням дії законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк. Утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.
Таким чином, управління ПФУ зобов'язано було здійснити позивачу перерахунок доплат та виплачувати щомісячно доплату до пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», але необґрунтовано відмовило ОСОБА_1 у проведені підвищення до пенсії, мотивуючи свою відмову застосуванням вимог постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Порушення відповідачем вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою передбачено, що дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсій за віком, мало місце , як у минулих роках , так і у 2010 році.
Постановою Первомайського міського суду від 07.09.2009 р. за позовом прокурора м.Первомайська в інтересах ОСОБА_1 до УПФУ в м.Первомайську визнано неправомірною відмову УПФУ у невиплаті позивачці підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р., зобов»язано УПФУ в м.Первомайську здійснити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за зазначений період з урахуванням фактично виплачених сум.
Діяльність управління ПФУ в м. Первомайську щодо перерахунку пенсії позивачу у проведенні підвищення до пенсії є протиправною, оскільки вона не відповідає вимогам ЗУ « Про соціальний захист дітей війни», згідно якого має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Бездіяльність відповідача порушує конституційні права ОСОБА_1 і позбавляє її законного права на отримання доплат до пенсії, що свідчить про нехтування правами громадян з боку відповідача, який повинен був здійснити заходи щодо виплати їй доплати до пенсії у сумі, встановленої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007р. №6-пр/2007 та п.6 рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. рішення Конституційного Суду України мають преюдиціональне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визначені неконституційними.
Згідно до ч.5 ст. 124 Конституції України рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України, але управлінням ПФУ в м. Первомайську рішення Конституційного Суду не виконуються, що є порушенням Конституції України та відповідно прав позивачки.
Просить суд зобов»язати управління ПФУ в м. Первомайську здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 та доплатити у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р.
В судовому засіданні прокурор позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву в якій позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути за її відсутності.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відповідач надав письмові заперечення проти позову. Позов не визнає, посилаючись на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. ОСОБА_1 із заявою звернулась у квітні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення їй пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявниці було дано роз'яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь-які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
У зв'язку з тим, що Верховною Радою України не приймалося рішення стосовно поновлення дії норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяли до внесення змін Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до законодавчих актів України», застосувати положення ст. 6 у редакції Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що діяв до 01.01.2008 р. правових підстав немає.
Згідно з положенням, УПФУ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами КМУ.
На підставі ст. 6 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Статтею19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог прокурора м. Первомайська в інтересах ОСОБА_1 в повному обсязі та розглянути справу буз участі представника УПФУ в м. Первомайську.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення прокурора, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В суді встановлено:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, є пенсіонеркою, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку НОМЕР_1 від 04.10.2005 року, видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії як «дитині війни» за 2009 рік.
Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрі України.
Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80 грн; з 01.01.2009 р. - 49,80 грн. Також суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.01.2010 р.
Оскільки прокурор позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов'язок після 01.01.2010 року виплачувати ОСОБА_1 до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позовна давність, встановлена тривалістю у 3 роки, у межах якої особа може звернутись до суду з вимогами про захист свого цивільного права або інтересу, позивачем не пропущена.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги Прокурора м. Первомайська в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» з 01 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. та з 01 січня 2010 р. з урахуванням раніше здійснених виплат на період дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Луганської області через Первомайський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії судового рішення.
Суддя Л.Б.Сегал