Справа №2-2898/2010 р.
01 вересня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: головуючого судді Мозолєвої Т.В.,
при секретарі Кашпоровій Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», суд
Позивач звернувся до суду з позовом посилаючись на те, що належить до соціальної групи діти війни, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1. Належність до цієї соціальної групи підтверджується довідкою НОМЕР_1 від 08.09.2005 р.
У липні 2010р. звернувся з письмовою заявою до відповідача про підвищення пенсії, як дитині війни у відповідності з ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак у своєму листі № 2172/Д-11 від 06.08.2010 р. останній відмовив у виплаті цієї доплати.
Позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату доплати у вигляді підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком або прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законодавством України за відповідний період з 03 червня 2009р. по 01 серпня 2010р. та в подальшому виплачувати це підвищення відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, стягнути на його користь судовий збір в розмірі 8,50грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 37грн.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява в якій підтримав позовні вимоги, просить їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнала, просить відмовити в задоволенні позову, розглянути справу у її відсутність, а в письмових запереченнях послалась на те, що в УПФУ м. Первомайська знаходиться на обліку позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивач із заявою звернувся у липні 2010 р. до УПФУ в м. Первомайську про підвищення йому пенсії, згідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни». УПФУ в м. Первомайську заявнику було дано роз'яснення з цього питання.
Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 цієї ст. встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом.
Згідно ч.2 ст. 5 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком , а ч.1 цієї ст. передбачено, що дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках передбачених цим законом, або в частині , що не суперечить цьому закону.
Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно Законом України «Про державний бюджет України» визначається будь-які видатки Держави на загально суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (ст. 7 цього Закону).
Враховуючи, що згідно ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує КМУ, то дії УПФУ в м. Первомайську не можуть бути визнані такими, що не відповідають діючому законодавству, оскільки відповідали вимогам вищезазначених правових актів, тому і не було підстав для обов'язку щомісячно виплачувати доплату до пенсії.
Згідно зі ст. 41 ЗУ«Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 від 28.12.2007 року дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановлених для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року у справі № 10 - рп2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України, положенням п.41 розділу ІІ ЗУ «Про Державний бюджет України 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно ст. 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є Верховна Рада України. А це означає, що право приймати закони, вносити зміни у разі, коли воно не здійснюється безпосередньо народом належить виключно Верховній раді України і не може передаватися іншим органам чи посадовим особам, у тому числі Конституційному Суду України. З наведеного випливає, що Верховна Рада України може змінити закон виключно законом, а не іншим чином.
Приймаючи рішення Конституційний Суд України не має компетенції відловлювати дію положень, що діяли раніше. Ухвалою Конституційного суду України від 19.05.2009 року № 27-у/2009 було встановлено, що непоширення мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у абзаці першому частини першої ст. 28 Закону № 1058-ІV, на правовідносини, що виникають на підставі інших законів, крім цього Закону, дає підстави стверджувати про наявність прогалин у законодавчому регулюванні виплат дітям війни, передбаченої у ст. 6 Закону № 2195-ІV. Ця прогалина полягає у відсутності механізму вирахування мінімальної пенсії за віком, на 30% якої мають підвищуватися дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії. Заповнення прогалин має здійснюватися законодавцем, а тому вирішення цього питання не належить до повноважень Конституційного суду України.
Після винесення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 р. - рішення про відновлення дії вищезазначеного законодавчого акту України у редакції, чинній до внесення змін до нього, ВРУ не приймалося. Внаслідок цього порядок обчислення підвищення до пенсії залишився неврегульованим. Тому відповідно до п.8 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. №530 “Деяк питання соціального захисту окремих категорій громадян” дітям війни (кім тих, на яких поширюється дія ЗУ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення провадиться в таких розмірах: з 22 травня -48,10 грн., з 01 липня -48,20 грн., з 01 жовтня 2008 р. - 49,80 грн., з 01 січня 2009 р. - 49,80 грн. По цим підставам позивачеві з 01.01.2009 р. сплачується підвищення до пенсії як дитині війни в сумі 49,80 грн.
Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі та розглянути справу буз участі представника УПФУ в м. Первомайську.
Дослідивши надані докази, письмові заперечення, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено:
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Калинове, Попаснянського району, Луганської області, є пенсіонером, пенсію отримує в Первомайському Управлінні Пенсійного фонду України.
Позивач надав довідку НОМЕР_1 від 08.09.2005 р. видану Управлінням праці та соціального захисту населення м. Первомайська, яка підтверджує наявність у нього статусу «діти війни».
Цей статус позивача відповідачем не заперечувався.
Ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» №2195\1У від 18.11.2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Таким чином, задоволенню підлягають позовні вимоги в частині проведення перерахунку підвищення до пенсії з 22 травня 2008 р., з дня набрання чинності зазначеним рішенням Конституційного Суду України.
Відповідно до ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідними критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм закону «Про соціальний захист дітей війни».
Таким чином, вимоги позивача щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську здійснити перерахунок підвищення пенсії «дитині війни» за 2009 рік підлягають задоволенню.
Ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» від 27.04.2010 р. передбачено, що розміри державних соціальних гарантій на 2010 р., що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними Законами України, цим законом та нормативно - правовими актами Кабінету Міністрі України.
Таким чином в 2010 р. діє ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком, та Постанова КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка передбачає, зокрема, виплату дітям війни підвищення до пенсії у таких розмірах: з 22.05.2008 року - 48,10 грн., з 01.07.2008 року - 48,20 грн.; з 01.10.2008 року - 49,80грн.; з 01.01.2009 р. - 49,80 грн. Виходячи з загального правила про пріоритет Законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за період з 01.01.2010р. по 01.08.2010р.
Оскільки позивач свої позовні вимоги не обмежив кінцевим терміном, суд вважає за можливе покласти на відповідача обов'язок після 01 серпня 2010 року виплачувати позивачу до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Позивачу, починаючи з 01 січня 2008 року, сплачувалось підвищення до пенсії у розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому зазначене підвищення до пенсії за період з 03.06.2009р. по 01.08.2010р. відповідач повинен донарахувати позивачу підвищення до пенсії виходячи з 30% мінімальної пенсії за віком.
Оскільки позивач, як дитина війни, з 01 січня 2008 р. отримує від відповідача регулярно щомісячно зазначену соціальну виплату, і спір стосується тільки її розміру, суд вважає за можливе прийняти рішення про розрахунковий розмір такої виплати, конкретні розрахунки підвищення повинен визначити відповідач відповідно до своїх функцій та компетенції. В рамках заявлених позовних вимог суд вважає за можливе прийняти рішення про покладення на відповідача обов'язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії позивачу в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 03 червня 2009 р. по 31 грудня 2009 р., з 01 січня 2010 р. по 01 серпня 2010 р., з урахуванням раніше здійснених виплат, без присудження до стягнення конкретної суми, оскільки наданий позивачем розрахунок містить помилки, а відповідач у своїх запереченнях з приводу суми позову не навів жодних міркувань.
Оскільки, на підставі ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. Пенсійний Фонд України його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
Передбачений ст. 257 ЦК України загальний строк позовної давності тривалістю у 3-и роки позивачем не пропущений.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Первомайську Луганської області здійснити перерахунок та виплатити підвищення до пенсії ОСОБА_1 в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 03 червня 2009р. по 01 серпня 2010р., з 01 серпня 2010р. та в подальшому з урахуванням раніше здійснених виплат на період дій ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195 - ІУ від 18.11.2004 року у редакції, яка передбачає, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Первомайський міський суд протягом десяти днів з моменту його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Т.В. Мозолєва