Справа № 276/642/23
Провадження по справі № 3/276/407/23
16 травня 2023 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення
20.04.2023 року до суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №502596 від 13.04.2023 року гр.ОСОБА_1 13.04.2023 року близько 12 год. 50 хв. вчинив відносно своєї колишньої дружини домашнє насильство, а саме ображав нецензурною лайкою, шарпав за одяг та намагався затіяти бійку, чим міг завдати шкоду психологічному здоров'ю гр. ОСОБА_2 .
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. Він достеменно знала про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, що засвідчив своїм підписом у протоколі. Однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.
У своїй практиці Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадження у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З метою недопущення необгрунтованого порушення строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв'язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення повинні бути зазначені місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
В порушення вище зазначеної норми у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному 13.04.2023 року відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП не вказано місце вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №502596 від 13.04.2023 року дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Разом з тим, згідно долученого до матеріалів справи рапорта чергового начальника чч ВП №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Кальватинського О.О. вбачається, що 13.04.2023 року надійшло повідомлення від заявника ОСОБА_1 про вчинення домашнього насильства відносно нього його колишньою дружиною, повідомив, що наряд не потрібен, просив зателефонувати його дружині.
Окрім того, фабула протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 , не відповідає письмовим поясненням ОСОБА_2 .
Так, у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04) ЄСПЛ зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Суд наголошує, що у разі самостійного визначення кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинуваченння, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин, суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка зводиться до того, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).
Частиною 3 ст.62 Конституції України передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки, суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження по справі, судовий збір на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 247, 280- 284 КУпАП, суддя, -
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Суддя: Д.О. Бобер