Справа № 2-1672/2010 р.
27 серпня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі : головуючого судді Русанової Т.Т.
при секретарі Шалімовій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 за участі її представника ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 про збільшення частки у праві спільної часткової власності, про припинення права відповідача на частку у спільному майні, про присудження відповідачу грошової компенсації замість його частки у праві спільної часткової власності , про визнання права власності на житловий будинок, -
ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом посилаючись на те, що , маючи дошлюбне прізвище «ОСОБА_11» тривалий час спів мешкала з ОСОБА_3, від спільного проживання народила двох синів, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, але спільного бюджету з відповідачем не мала , кошти на утримання дітей стягувались за рішенням суду. Потім, з 05.03.1995 р. по 17.12.2002 р. перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. До реєстрації шлюбу, на підставі рішення Первомайської міської ради № 253 від 15.08.1989 р. на своє дошлюбне прізвище отримала земельну ділянку площею 600 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 . За власні кошти розпочала будувати житловий будинок за зазначеною адресою. В період з серпня 1989 року по 1994 рік на свої кошти на зазначеній земельній ділянці вона збудувала житловий будинок з мансардою жилою площею 57 кв.м., а також гараж, душ, вбиральню, погріб, каналізацію, сарай та огорожу. Будинок введений в експлуатацію 26.09.1999 р. , право власності на житловий будинок зареєстроване на її дошлюбне прізвище «ОСОБА_11». В житловому будинку зареєстрована вона, відповідач та двоє повнолітніх дітей.
Після розірвання шлюбу відповідач звернувся до суду з позовом до неї про поділ домоволодіння АДРЕСА_1. Ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 року затверджена мирова угода між нею та ОСОБА_3, відповідно до якої ОСОБА_3 виділяється в власність ? частина домоволодіння розташованого в АДРЕСА_1, їй виділяється у власність ? цього домоволодіння. Крім того, вартість ? частини спірного домоволодіння вони погодились оцінити в 21 200 грн., які вона зобов'язалась виплатити ОСОБА_3 до 31.12.2004 року , після чого домоволодіння АДРЕСА_1 повністю переходило в її власність.
Вона тривалий час перебуває на заробітках в Москві, де разом з нею тимчасово перебуває син ОСОБА_5 . Але вони постійно прибувають на АДРЕСА_1 і користуються жилим приміщенням. Син ОСОБА_6 проживає в цьому будинку постійно.
Відповідач значиться зареєстрованим в будинку, але фактично постійно проживає без реєстрації шлюбу з іншою жінкою, про що свідчить те, що в 2006 році та в 2008 році в будинку був опломбований природний газ на вводі.
Відповідач в будинку без її згоди закрив на замок одну жилу кімнату на першому поверсі площею 11,2 кв.м. , в якій тримає свої речі, а будинок вцілому використовує не для прожиття , а для самогоноваріння.
В грудні 2004 року відповідач відмовився від отримання від неї на виконання мирової угоди вартість ? частини домоволодіння в сумі 21 200 грн. , відмовився йти до нотаріуса для оформлення купівлі - продажу належної йому ? частини будівлі.
Таким чином, відповідач безпідставно не виконує вимогу укладеної між ними мирової угоди, затвердженої судом.
12.02.2010 року за її заявою Первомайським міським госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації на її ім'я було зареєстровано право власності на нерухоме майно - ? частку домоволодіння АДРЕСА_1, яка належить їй на підстав мирової угоди, затвердженої ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 року.
Відповідач до цього часу не зареєстрував у Реєстрі прав власності на своє ім'я право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1, яка виділена йому у власність на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 р.
Та обставина, що відповідач до цього часу не зареєстрував право власності на ? частку домоволодіння АДРЕСА_1, яка виділена йому у власність на підставі мирової угоди , затвердженої ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 року, право власності на яку виникає з моменту державної реєстрації, свідчить про його небажання належним чином оформити правовідносини, які між ними виникли і до цього часу неврегульовані.
Відповідач, фактично являючись співвласником у праві спільної часткової власності, не брав участі у витратах на управління , утримання та збереження спільного майна , навпаки, він чинив пошкодження, руйнування конструктивних елементів жилого будинку, не бажав нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями , пов'язаними із спільним майном: оплачувати за користування газом та іншими комунальними послугами. Відповідач пошкодив на стінах шпалери, лінолеум на підлозі в кухні, вхідні двері та двері у вітальні. Заявив їй, що не буде займатися ремонтом, щоб вона здійснювала ремонт за свої кошти.
Вона була змушена на внутрішніх стінах кімнат будинку, крім кухні, зняти пошкоджені шпалери та поклеїти нові шпалери поліпшеної якості, на що витратила 2 800 грн. своїх особистих коштів. Станом на лютий 2010 р. з урахуванням загального індексу інфляції на товари та послуги за період з серпня 2008 р. вартість цих поліпшень становить 3 472 грн.
Крім того, в липні 2007 р. у будинку за свої кошти вона виконала заміну усіх вікон у кімнатах на нові вікна , виготовлені із металопластика (склопакети). За виготовленні вікон, їх транспортування та встановлення вона витратила 14 331 грн. З урахуванням загального індексу інфляції на товари та послуги за період з серпня 2010 р по лютий 2010 р. вартість цих поліпшень становить 22 538 грн. 36 коп.
В листопаді 2008 р. за власні кошти вона встановила в будинку троє нових дверей виготовлених з дубу , на виготовлення яких витратила 5 600 грн., що станом на лютий 2010 року з урахуванням загального індексу інфляції становить 6 680, 08 грн.
За період з грудня 2008 року (після розірвання шлюбу) , по теперішній час вона своїм коштом за згодою співвласника - відповідача, з додержанням встановленого порядку користування спільним майном, зробила поліпшення спільного майна, які не можна відокремити , на суму 22 731 грн. , яка з урахуванням індексу інфляції станом на лютий 2010 р. встановила 32 670 грн. 44 коп.
Крім того, для утримання будинку в належному стані необхідно виконати інші ремонтні роботи в середині будинку, відремонтувати дах, газове обладнання, упорядкувати подвір'я та фундамент будинку.
Відповідач не приймає участі в утриманні будинку ні своїми коштами, ні своїм трудом, крім того, закриває гараж на ключ, чим перешкоджає її доступу до погребу, в зв'язку з чим вона не можу користуватися заготовленими продуктами харчування.
Ч. 3 ст. 357 ЦК України врегульовано визначення часток у праві спільної часткової власності: співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна , які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників , з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Ст. 364 ЦК України передбачений виділ частки із спільного майна : «співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ частик із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.»
Відповідач , укладаючи з нею мирову угоду, погоджувався отримувати від неї грошову компенсації вартості його частки, але в період грудня 2004 р. по теперішній час не бажає виконувати умови мирової угоди , затвердженої судом, при цьому вимагає виплати значно більшої суми , ніж обумовлено мировою угодою. .
Відповідно до ст.. 365 ЦК України, право особи на частку спільного майна може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі , річ є неподільно, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.
Вона бажає використати своє право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності та вважає , що право відповідача на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду.
? частина житлового будинку не може бути виділена в натурі, оскільки газопостачання , постачання електроенергії та системи опалення розташовані по периметру будинку і їх перебудування з урахуванням інтересів власника 1\4 частки є технічно неможливим.
Станом на 09.02.2010 року, вартість спільного домоволодіння Первомайським міським бюро технічної інвентаризації встановлено в сумі 210 288 грн. на підставі Збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів - аналогів для оцінки малоповерхових будинків , будівель і споруд, затвердженого Фондом державного майна Держжитлокомунгоспу України 23.12.2004 р. № 2929/827. В 2002 році це домоволодіння було оцінено в сумі 48 731 грн. При визначенні вартості домоволодіння враховується індекс інфляції , загальний коефіцієнт станом на 19.02.2010 року становив: К = 3,14. Також враховувалися поліпшення , виконані нею в будинку: заміна віконних рам, дверей та шпалер.
Зважаючи на те, що вона зробила поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, на загальну суму 22 731 грн. , яка з урахуванням індексу інфляції станом на лютий 2010 року становила 32 670 грн. 44 коп. , на цю суму необхідно збільшити її частку у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . Ця частка, на яку необхідно збільшити її ? частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння становитиме 1\6 (210 288 : 32 670,44 = 6,43, або 1/6). У такому разі, її ? частки домоволодіння збільшаться на 1/6 частку і становитимуть 11/12 часток, а частка відповідача становитиме 1/12 . Вартість 1/12 частки цього домоволодіння становить 17, 524 грн.
При таких обставинах необхідно вирішити питання про припинення права відповідача на ? частку в спільному майні, право власності на яку визнано за відповідачем на підставі мирової угоди укладеної між нею та ОСОБА_3 , затвердженої ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 року та на 1/12 частку у спільному майні на домоволодіння, на яку відповідач має право в наслідок збільшення її частки у праві спільної часткової власності. Крім того, вирішити питання про присудження відповідачу грошової компенсації в сумі 17 524 грн. замість його 1/12 частки у праві спільної часткової власності на це домоволодіння, та про визнання за нею права власності на все домоволодіння по АДРЕСА_1.
Просить суд ухвалити рішення, яким визнати , що вона зробила поліпшення спільного майна - домоволодіння АДРЕСА_1, які неможна відокремити , своїм коштом за згодою відповідача на суму, яка з урахуванням індексу інфляції станом на лютий 2010 року становила 32 670 грн. 44 коп. , вартість яких відповідає 1/6 частці цього майна; збільшити її 3/4 частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 на 1/6 частку цього домоволодіння та вважати величину її частки у праві спільної часткової власності на це домоволодіння, яка дорівнює 11/12 часткам ; визнати , що внаслідок збільшення її частки у праві спільної часткової власності , відповідач має право на 1/12 частку у спільному майні на домоволодіння АДРЕСА_1, вартість якої становить 17 524 грн.; припинити право відповідача: на ? частку в спільному майні домоволодіння АДРЕСА_1, право власності на яку визнане за відповідачем на підставі мирової угоди , затвердженої ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 р. та на 1/12 частку у спільному майні на домоволодіння АДРЕСА_1, на яку він має право внаслідок збільшення її частки у праві спільної часткової власності; присудити відповідачу грошову компенсацію у сумі 17 524 грн. замість його 1/12 частки у праві спільної часткової власності на зазначене домоволодіння; визнати за нею право власності повністю на все домоволодіння АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на її користь 501 грн. 94 коп. судового збору, 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 10 000 грн. витрат на правову допомогу, 886 грн. витрат за оцінку домоволодіння спеціалістам Первомайського БТІ.
В суді позивачка підтримала свої позовні і вимоги та додатково пояснила, що вона постійно робить ремонти, а відповідач тільки чинить шкоду домоволодінню. Зараз протікає дах, відійшли шпалери, котел негожий. Він нічого не хоче робити, живе для себе. Вона хоче йому виплатити компенсацію або придбати йому житло, щоб він не шкодив будинку, вона багато грошей вклала в цій будинок. Відповідач вимагає то 10 то 15 тис доларів, не може визначитись, скільки йому треба. Молодший син два роки як живе дома, йому треба було знаходитьсь дома, бо відповідач учиняв п'янки, гульки. Сусіди скаржаться, що він викидає до них сміття. У нього є земельна ділянка на АДРЕСА_2 для будівництва жилого будинку, але він нічого не зробив. Коли вона отримала ділянку під забудову, відповідач сказав, що допомагати будувати не буде. Її покійний родич став будувати погріб, відповідач попросився назад, сказав, що за пляшку кожного вечора буде їй допомагати. Так він допоміг покласти стіни. Вона деякі матеріали отримувала виписувала в ПШСУ, де він працював, але оплачувала все сама. Грошей він їй не давав. Побудувати він один будинок не міг. Разом жили періодично, то жили то не жили. Він все життя гуляв. Розпочала будівництво в 1989 році, жити стала в будинку з 1993 року. Зараз відповідач ночує в будинку, але живе у іншої жінки. Він тримає одну кімнату під замком, вона туди не входить, не знає які є там речі. На даний момент у будинку живе син ОСОБА_6, він не одружений.
Вона зареєструвала право на свою 3\4 частки тільки в 2010 році, раніше сподівалась на його допомогу, але зараз не може з ним проживати в одному будинку. Ї залишилось 4 роки до пенсії, вона не зможе жити з ним в одному будинку до старості.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що дім він будував сам на свої кошти, потягом 27 років працював прохідником. Вона на протязі 15 років була у відпустці по догляду за дитиною, потім працювала десь у Москві, а він її утримував. Не дивлячись на рішення суду не виплати йому вартість його частки. В будинку він проживає постійно, іде тільки тоді, коли вона приїздить з Москви. Вона приїздить кілька разів на рік, у середньому на тиждень. Він не зареєстрував свою 1\4 частку, бо думав що достатньо рішення суду. Він приймає участь у утриманні будинку, а позивачка не приймає, він сплачує всі комунальні послуги, про що є документи. Він пошкодив двері, коли загубив ключ, але двері замінив. Вона без його згоди поклеїла шпалери, поставила вікна, а відкоси він робив сам, зі старшим сином. Компенсація, яку пропонує позивачка, не дозволить йому придбати інше житло. Він працював один, все будував своїми руками. Жили разом з 1984 року. Було таке, що вони сварились і він уходив. Аліменти стягувались за рішенням суду тому, що вона хотіла, щоб у неї були свої гроші. Коли вона поїхала в Москву, знайшла собі коханці, зруйнувала йому життя. Діти жили на його заробітну плату. При розгляду справи у 2004 році він погодився на ?, щоб вона не продала будинок, щоб діти не залишились на вулиці, тому що вона продавала будинок, а так йому припадає 1\2 частина будинку. Він спить у одній кімнаті, там його одяг, документи, тому він її закриває. Кухня і коридор у них спільні. Коли йому виділили 1\4 , він зайняв тільки одну кімнату, його це задовольняє. Зараз в будинку живе син ОСОБА_6, ніде не працює, перебуває на його утриманні, зараз і менший приїхав, але не більше ніж на тиждень. Він постійно живе і користується газовим опаленням. Він кахлями виклав ганок , в коридорі опустив стелю, поставив маленькі лампи, поставив вхідні двері. Проти встановлення пластикових вікон він не заперечував, але вона у нього дозволу не питала, його згоди на заміну вікон не було. Шпалери переклеїла без його згоди і в своїй кімнаті і в залі, але він не заперечував. Старі вікна були гарні, їх поламали і поставили пластикові. З оцінкою будинку в 210288 грн. він не згоден, його ринкова вартість зовсім інша - 50-60 тис доларів. Самогон варив для себе через дорогу горілку, на свята щоб не купувати. Котел старий, його треба замінити, пропускає газ, його треба відремонтувати. Будинок можна розділити, свою частку він може опалювати електрикою. На виконання мирової угоди позивачка не пропонувала йому 21200 грн. Шпалери пошкодили, коли позивачка ставила двері у кухню, коли він ставив двері у кухню, поклеїв шпалери нові Він грів у каструлі воду і лінолеум став трохи жовтий. Опалення не було, на що позивачка посилається, коли котел пропускав газ, вона опломбувала газ, це було в 2007 році. На сьогодні будинок потребує ремонту, требу обкладати або штукатурити фундамент, замінити шпалери у коридорі або кухні. Його пенсія становить 3264 грн. на його ім'я інше житло не зареєстровано.
Свідок ОСОБА_4 в суді пояснив, що в Москві вони з матір'ю винаймають квартиру. Сюди приїздять через 1-2 місяці відпочивати і додому. Це рідний дім. Батько і брат проживають у будинку постійно, батько коли ночує дома, коли не ночує, він не знає, чи є у батька інше житло. Він і матір займаються ремонтом і утриманням будинку по АДРЕСА_1, він має на увазі - благоустроюють цей дім. Ремонт батько не робив. Батьки давно не перебувають у шлюбі. Кому яка частина будинку досталась у результаті розподілу - йому невідомо., але мати пропонувала батькові гроші, це було приблизно в 2004 році. Він гроші брати не схотів. Коли пропонували батьку гроші, займали їх у Москві ще під час його навчання, пропонували відповідач, він відмовився. В кімнаті батька знаходяться його речі, у нього своя кімната. Там є меблі, телевізор. Вони з матір'ю розпочали капітальний ремонт. Замінили вікна на пластикові, у тому числі і в кімнаті батька. На другому поверсі замінили шпалери та лінолеум. За відсутності матері був випадок, коли батько займався самогоноварінням, приходили чоловіки, випивали. Фронтон пластиком оббивав батько, з пластику батько купив тільки уголки, там небагато, всього на 300 грн., плитку на крильце купив брат ОСОБА_2, поклав він - свідок. Вхідні двері купив батько, тому що вони були вибиті. Замінили 10-11 вікон, заплатила мати, в тому числі і за встановлення. Чи робив батько відкоси - він не знає, у своїй кімнаті робив. За комунальні платежі коли мати сплачувала, коли батько. Раніше, коли батько не платив, мати приїхала, обрізала світло та газ. Відносини між батьками недобрі.
Свідок ОСОБА_1 в суді пояснив, що по АДРЕСА_1 він зараз постійно проживає з 2008 року, навчався у Харкові, працював у Москві. Постійно там перебуває з 2008 року, з липня. Батько підтримує дім в жилому стані. Батько слідкує за городом. За останній час батько замінив одні двері, мати міняла двері. Матір міняла двоє дверей, які стали непридатні, вікна міняла, батько участі не приймав. Батьки не в шлюбі. Був розподіл майна, але він не знає результатів. Матір пропонувала батькові гроші, це було років три тому. Батько та мати не підтримують ніяких стосунків. Батько живе в своїй кімнаті, яку йому присудили. З такими стосунками проживати в одному будинку неможливо. На плитку він, ОСОБА_2, давав гроші, хто її клав - йому невідомо. Треба міняти котел, потребує ремонту будинку, він завжди потрібний. Система опалення єдина. Водопостачання також. За той період з липня 2008 року батько проживав дома, їв, прав. Про наявність у нього іншого житла не знає. Комунальні послуги сплачує батько. Він вважає , що батько не ставиться до будинку як до свого постійного місця проживання. Він особисто не планує у цьому будинку проживати.
Свідок ОСОБА_7 в суді пояснив, що допомагали будуватися в 90 роках, всією ланкою приходили, може раніше, він точно не пам'ятає. Коли будинок було побудовано, ОСОБА_1 обоє там жили і два сина. Зараз у будинку живе відповідач. Він не був у нього два - три роки. Де живе його дружина не знає. Він знає, що ОСОБА_8 будинок ремонтує, і у себе у і людей і у нього. Цього літа він був у нього 6-7 разів, він завжди був дома.
Свідок ОСОБА_9 в суді пояснив, що ОСОБА_9 живуть на АДРЕСА_1. Будинок належить - не знає кому, побудував його ОСОБА_3, він ще допомагав йому робити дах. Валентина в Москві, а ОСОБА_3 був на господарстві, коли діти були маленькі. Сергій там живе і діти зараз. Він приходив колись до нього, а він двері вхідні робив зі старшим сином, кахлі клали на крильці. В цьому році він у них у будинку не був, минулого року був раз чи два.
Свідок ОСОБА_10 в суді пояснила, що ОСОБА_3 - її рідний брат. Брат проживає на АДРЕСА_1, іншого житла не має, сплачує комунальні послуги, двір город він утримує, син з ним проживає. Вони міняли вікна, відкоси брат робив, двері міняв у коридорі, ремонт робив. Було таке, що взимку їм відключали газ - причину не знає. В зв'язку з чим він міняв двері, їй невідомо. Її брат доросла людина і в його віці нормально мати стосунки з жінками, але іншого житла, окрім цього будинку, він не має.
Дослідивши надані докази, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі , свідків , суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В суді встановлено.
Сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 05.03.1995 року по 17.12.2002 року.
15.08.1989 року Рішенням виконавчого комітету Первомайської міської ради ОСОБА_11 виділена земельна ділянка площею 600 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 по типовому проекту з надвірними будівлями (с.14).
Рішенням виконкому Первомайської міської ради від 26.09.2002 року затверджений Акт закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1, житловою площею 57 кв. м. , загальною площею 99, 6 кв. м. з надвірними будівлями: гараж, душ, вбиральня,ю погріб, сарай (с.15).
ОСОБА_11 на підставі рішення Первомайської міської ради від 25.02.1997 року , отримала Державний акт про право приватної власності на землю в АДРЕСА_1 , площею 0, 0618 Га для обслуговування особистого житлового будинку та господарських будівель (с. 22).
В суді знайшла своє підтвердження та обставина, що сторони проживали однією сім'єю до реєстрації шлюбу, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 року у них народився син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року - син ОСОБА_6 (с.25).
Ухвалою Первомайського міського суду від 15.03.2004 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про розподіл будинку затверджено мирову угоду , за якою ОСОБА_3 виділяється у власність ? частина домоволодіння , розташованого в АДРЕСА_1, ОСОБА_1 виділяється у власність ? частки цього домоволодіння; вартість ? частки домоволодіння складає 21 200 грн.; відповідачка ОСОБА_1 зобов'язується виплатити ОСОБА_3 21 200 грн. до 31.12.2004 року , після чого домоволодіння АДРЕСА_1 повністю переходить в її власність (с.13).
На час розгляду даної справи в суді мирова угода виконана сторонами добровільно частково. Так, ОСОБА_1 зареєструвала право власності на ? частки спірного домоволодіння 12.12.2010 р. (с.16). ОСОБА_3 зареєстрував право власності на ? частку цього домоволодіння 02.07.2010 року (с. 65).
В іншій частині мирова угода не виконана, передбачений законом трирічний строк для примусового виконання судових рішень сплинув, протягом 2004 - 2010 років жодна із сторін не звернулася з заявою про примусове виконання мирової угоди або з заявою про поновлення строку для примусового виконання мирової угоди.
Таким чином, приймаючи рішення за даним позовом суд виходить з того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно мають на праві спільної часткової власності домоволодіння АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 належить ? частка, а ОСОБА_1 ? частки зазначеного домоволодіння. При цьому, питання про те, чиїм коштом збудовано будинок, в зв'язку з затвердженням та частковим виконанням мирової угоди не є предметом дослідження у даній справі.
Суд також прийшов до висновку, що висловлена ОСОБА_3 у 2004 році згода на отримання грошової компенсації замість ? частки спірного домоволодіння при розгляді даної справи не може служити підставою для беззастережного задоволення позову, оскільки, протягом наступних років мирова угода в цій частині ні примусово ні добровільно виконана не була, сторони залишались співвласниками житлового будинку , і новий позов , що зараз розглядається , заявлений на підставі норм ЦК України 2003 року з врахуванням правовідносин, які склалися між сторонами на момент пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 357 ЦК України, співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності , якщо поліпшення спільного майна , які не можливо відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 364 ЦК України, компенсація співвласникові грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки може бути надана лише за його згодою.
Відповідно до ст.. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі , річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членів його сім'ї. Суд постановляє рішення про припинення власності особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду до розгляду справи по суті внесла 17 524 грн. банківським переказом від 22.07.2010 року через ПАК КБ «ПриватБАНК».
Але, саме в частині припинення права власності ОСОБА_3 на частку в спільному майні позовні вимоги задоволенню не підлягають. За наявності інших умов, передбачених ст.. 365 ЦК України, як то визнання частки відповідача незначною, визнання речі неподільною , за наявності протягом тривалого часу неприязних стосунків між сторонами , що призводить до недосягнення ними домовленостей з питань спільного користування домоволодіння, суд не може позбавити ОСОБА_3 права власності на ?, чи 1/12 частки, чи іншу частку , оскільки він іншим житлом не забезпечений.
Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 не проживає в спірному будинку , має співмешканку, у якої постійно проживає, не знайшли свого підтвердження в суді.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_1 - діти сторін , не підтвердили в суді, що батько має інше постійне місце проживання. Пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_7 в тій частині, що відповідач проживає в будинку, іншими доказами не спростовані.
Згідно з листами начальника Первомайського МВ УМВС на ім'я ОСОБА_1 , відповідач дійсно притягувався до адміністративної відповідальності за самогоноваріння в січні 2010 року (с. 48-49), але ця обставина не свідчить про те, що він не проживає у спірному будинку.
Згідно з довідкою голови вуличного комітету № 26 м. Первомайська ОСОБА_3 часто навідує ОСОБА_12, яка проживає в АДРЕСА_3, але за даною адресою не проживає (с. 100). Тобто, посилання позивачки на те, що її колишній чоловік мешкає у співмешканки, не знайшли свого підтвердження в суді.
Не знайшли свого підтвердження в суді і посилання на те, що відповідач умисно руйнує спірний будинок. ОСОБА_3 , на думку суду, байдуже ставиться до об'єкта спільної з позивачкою власності, але протікання даху, відпадання кахлів, пошкодження лінолеуму є наслідком експлуатації будинку та його природного зношення, а не зловживань з боку відповідача. Зокрема, пошкодження шпалер в одній з кімнат навколо встановлених нових дверей дійсно викликано заміною дверей, а не умисними діями відповідача.
Оскільки, право власності у даному випадку тісно пов'язане з охороняємим Конституцією України правом ОСОБА_3 на житло, суд прийшов до висновку, що припинення права власності на частку в житловому будинку завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_3, який може стати особою без визначеного місця проживання.
Позовні вимоги про збільшення частки позивача у зв'язку з поліпшенням нею своїм коштом спільного майна підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:
Відповідно до характеристики будівель і споруд за адресою: м. Первомайськ, АДРЕСА_1, їх дійсна вартість станом на 19.01.2010 року складає 210 218 грн. (с.87, копія технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду, оцінка Первомайського міського госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації).
Дійсно, відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру від 31.07.2007 року , виданої ПП ОСОБА_13, договору на замір, виготовлення, доставку та встановлення однокамерних склопакетів, додатків до договору, ОСОБА_1 витратила на придбання та встановлення металопластикових вікон 14 331 грн. (с. 26-34).
Відповідно до квитанції до прибутково касового ордеру від 20.11.2008 року, ОСОБА_1 сплатила за троє дверей 5 600 грн. (с. 35).
Відповідно до квитанції до копій товарних чеків магазину «Едем», ОСОБА_1 сплатила за шпалери 1 389 грн. (с. 52).
Згідно з листом Первомайського МГБТІ від 11.03.2010 року, вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на 04.12.2003 року визначалось за «Збірником укрупнених показників відновлювальної вартості для оцінки будівель і споруд, що належать громадянам міської місцевості Української РСР» затвердженим Постановою Ради міністрів УРСР від 01.04.1982 року № 163. Наказом Фонду Державного майна України і Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 23.12.2004 року № 2929/227 був затверджений Збірник укрупнених показників відновлювальної вартості об'єктів - аналогів для оцінки мало етажних домів, будівель та споруд» збірник застосовується для визначення відновлювальної вартості при оцінці домів, будівель та споруд мало етажного будівництва, які належать фізичним і юридичним особам міської і сільської місцевості України. За цим Збірником 2004 , 09.02.2010 року визначалась вартість домоволодіння по АДРЕСА_1. При визначенні вартості домоволодіння враховувався рівень інфляції; загальний коефіцієнт, який на 19.02.2010 року складав К = 3,14. Рівень девальвації гривні при визначенні інвентаризаційної вартості домоволодінь, будівель та споруд не враховується. Заміна віконних рам на нові склопакети , заміна дверей і шпалер на внутрішніх стінах будинку на покращені вплинуло на внесення поправочних коефіцієнтів до вартості 1 м.куб. і визначення фізичного зносу будинку, що тим самим потягло за собою збільшення вартості домоволодіння (с. 47).
За таких обставин, частка позивачки у спільній частковій власності дійсно підлягає збільшенню. Відповідач , даючи пояснення в суді, вказував на те, що вікна та двері були замінені без його попередньої згоди, але і заперечень з його боку проти виконання цих поліпшень не було. Оскільки законом не передбачено, у якій формі співвласники повинні висловлювати свою згоду на поліпшення спільного майна, суд прийшов до висновку, що поліпшення були зроблені за згодою відповідача, при цьому з його власних пояснень вбачається, що при заміні вікон він особисто робив відкоси. При цьому порядок використання спільного майна не змінювався.
При розгляді справи в суді від жодної із сторін не надходило клопотань про призначення і проведення експертизи по оцінці вартості спільного майна та вартості зроблених поліпшень, тому вартість зроблених поліпшень визначається судом на підставі наданих документів про оцінку будинку ПМГБТІ та витрат, понесених позивачем на його поліпшення. Вартість майна одночасно зростає в зв'язку з рівнем інфляції але і зменшується з врахуванням фізичного зносу, що передбачено Наказом № 2929/227 від 23.12.2004 року Фонду Державного майна України Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства «Про затвердження Порядку визначення вартості відтворення чи заміщення земельних поліпшень - будинків, будівель та споруд малоповерхового житлового будівництва», винесеного відповідно до ст. 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" з метою удосконалення проведення оцінки нерухомого майна (малоповерхових будинків, будівель та споруд, розташованих у містах, селищах та селах) суб'єктами оціночної діяльності, а також здійснення бюро технічної інвентаризації робіт з технічної інвентаризації зазначених об'єктів. Оскільки сторони не проводили експертизу по оцінці полишень, суд виходить з номінальної вартості придбаних позивачко вікон та дверей, розміру плата за встановлення вікон, які підтверджені значеними вище доказами, без врахування індексу інфляції, оскільки, суд позбавлений можливості самостійно вирахувати збільшення вартості майна в зв'язку із зростанням інфляції , без врахування девальвації гривні та зменшення вартості майна у зв'язку з фізичним зношенням.
Як зазначено вище, вартість метало пластикових вікон та міжкімнатних дверей склала 14 331 грн. та 5 600 грн. відповідно, в загальній сумі 19 931 грн. Суд погоджується з тим, що вікна та двері є конструктивними елементами будинку , та встановлення нових вікон та дверей є поліпшенням, в зв'язку з яким вартість майна здійснюється в бік збільшення.
Разом з тим, суд вважає, що вартість шпалер у даному випадку не може бути зарахована до вартості поліпшень , які тягнуть за собою зміну часток співвласників, оскільки заміна шпалер за судовою практикою не визнається капітальним ремонтом, шпалери є елементом оздоблення житлових будівель, які найчастіше замінюються і швидше за все забруднюються і виходять з ужитку.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.1991 року зі змінами від 25.12.1992 року та 25.05.1998 року «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок» при розгляді справ між учасниками спільної часткової власності на жилий будинок при зміні часток суди повинні враховувати , що такі вимоги можуть бути задоволені , якщо учасник спільної власності збільшив за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови , надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої ради і за згодою решти учасників спільної власності. На цю постанову позивачка посилається, як на підставу своїх вимог, хоча фактично корисна площе спірного будинку не збільшувалась. Але ч.3 ст.357 ЦК України , яка діє 01.01.2004 року до числа поліпшень , які дають право ставити питання про збільшення частки співвласника, не поділяє поліпшення на кількісні чи якісні. Оскільки зроблені позивачкою поліпшення покращили використовувану спільну річ , суд прийшов до висновку про можливість збільшення її частки.
Враховуючи можливі заперечення відповідача проти позову , суд вважає за необхідне зазначити , що сторони добровільно виконали ухвалу суду про затвердження мирової угоди після спливу часу для звернення до примусового виконання. Право власності у кожного з них на частки будинку виникло після їх державної реєстрації в 2010 році, тому поліпшення в 2007 та 2008 років зроблені позивачкою не в окремих частках, а всього спільного майна.
При загальній вартості будинку 210 288 грн. поліпшення на суму 19 931 грн. будуть становити 10, 55 % вартості або 1/10 частку спірного майна. Тому, частка позивачки повинна бути збільшена на 1/10 , а частка відповідача відповідно зменшена.
? + 1/10 = 17/20
? - 1/10 = 3/20.
Загальна частка позивачки в спільному майні буде становити 17/20 , а відповідача - 3/20.
В зв'язку з частковим задоволенням позову, судові витрати, понесені позивачкою підлягають частковому відшкодуванню за рахунок відповідача, пропорційно до задоволених позовних вимог. Так, з шести заявлених позовних вимог судом задоволено частково три позовні вимоги, що дає суду підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки з документально підтверджених судових витрат на загальну суму 4 821, 94 грн. - 50 %, що буде становити 2 410, 97 грн. При цьому слід зазначити, що позивачка дійсно сплатила 501,94 грн. державного мита , 120 грн - ІТЗ, 4 200 грн. - на оплату витрат з правової допомоги (с. 1-2, 54). Витрати на правову допомогу на суму 10 тис. грн.. документально не підтверджено, витрати на оцінку домоволодіння у сумі 886 грн. не можуть бути визнані судовими витратами, оскільки оцінка проводилась не на підставі ухвали або рішення суду.
На підставі викладеного і керуючись ст..ст. 356 , 357, 365 ЦК України, ст..ст. 212-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати, що ОСОБА_1 зробила поліпшення спільного майна - домоволодіння АДРЕСА_1, які не можна відокремити своїм коштом за згодою відповідача на суму 19931 грн, вартість яких відповідає 1/10 частці цього майна.
Збільшити розмір частки домоволодіння АДРЕСА_1, які належать ОСОБА_1 на 1/10 частку та визнати за ОСОБА_1 право власності на 17/20 цього домоволодіння.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 3/20 частки домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2410,97 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Повернути ОСОБА_1 з депозиту ТУ ДСА В луганській області 17524грн.
Рішення у повному обсязі буде виготовлено 02.09.2010р.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя /підпис/ Т.Т. Русанова
Рішення не набрало законної сили.
З оригіналом згідно.
Суддя Первомайського міського суду Т.Т. Русанова