Справа № 2-299/2009
03 квітня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-БАНК» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором, -
09.12.2008 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить розірвати кредитний договір № 26/840-ФО укладений з відповідачкою та стягнути з відповідачки на його користь заборгованість по отриманому кредиту у розмірі 85205, 40 грн.
В позові посилається на те, що між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 02.04.2007 року був укладений Кредитний договір № 26/840-ФО, на підставі якого позивач надав відповідачці кредит на придбання автомобіля у сумі 15477, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту - 01.04.2013 року, зі сплатою за користування кредитом 13 % річних.
На порушення умов кредитного договору позичальник не виконала зобов'язання по своєчасному поверненню кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем.
26.01.2009 року представник позивача надала суду заяву, в якій у зв'язку із зміною офіційного курсу долара США збільшила суму позовних вимог до 87364, 70 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі і просила суд їх задовольнити.
Відповідачка у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, пояснивши це тим, що з листопада 2008 року вона автомобілем, на купівлю якого вона отримувала кредити, не користується, т.я він перебуває у заставодержателя - позивача.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За правилами ст. ст. 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно з ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку
Судом встановлено, що 02.04.2007 року між ТОВ «ПАРТНЕР-БАНК» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір № 26/840-ФО, на підставі якого позивач надав відповідачці кредит на купівлю автомобіля марки «Шевроле Лачеті» у сумі 15477, 00 доларів США з кінцевим терміном повернення кредиту - 01.04.2013 року, зі сплатою за користування кредитом 13 % річних.
Відповідно до п. 3.3.1 Кредитного договору, повернення кредиту позичальником повинно здійснюватися щомісячно до 10 числа включно, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, рівними частинами, в сумі не менше ніж 215, 00 доларів США, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника та/або шляхом внесення готівки до каси банку.
Крім того, згідно п.3.3.4 Договору нараховані відсотки за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати у валюті кредиту щомісячно до 10 числа включно починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом здійснення безготівкового перерахування на рахунок, що зазначений в договорі, та/або шляхом внесення готівки до каси банку.
В якості забезпечення виконання зобов'язань, взятих позичальником перед позивачем за Кредитним договором, 02.04.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_1 02.04.2007 року було укладено Договір застави транспортного засобу № 26/840-ФФО/А, предметом якого був автомобіль марки «Шевроле Лечеті», 2007 року випуску, що належить відповідачці на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 30.03.2007 року.
Згідно п.4.1, 4.3 договору застави у разі невиконання або неналежного виконання заставодавцем (позичальником) основного зобов'язання за Кредитним договором, заставодержатель обмежує право володіння і користування заставодавцем предметом застави, шляхом вилучення у заставодавця предмета застави Заставодержателю на термін, необхідний для виконання зобов'язань за кредитними договорами № 20/980-ФО від 28.03.2007 року та № 26/840-ФО від 02.04.2007 року. Документами, які підтверджують право заставодавця на вилучення предмета застави, є письмова вимога Заставодержателя про виконання заставодавцем зобов'язань за кредитними договорами з розрахунком заборгованості, заява заставодавця, та договір застави.
Боржник відповідно до ст. 625 ЦК України несе відповідальність за порушення грошового зобов'язання і на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також встановлені договором або законом річні проценти від простроченої суми.
Однак у передбачені строки відповідачка зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала тому утворилась заборгованість, яка станом на 26.01.2009 року становить 11342, 81 доларів США та 25, 06 грн., що включає в себе: 10962, 00 доларів США - заборгованість за кредитом; 214, 89 доларів США - прострочена заборгованість за кредитом; 165, 92 доларів США -прострочена заборгованість за відсотками; 26, 06 - заборгованість пеня.
Щодо посилання відповідачки на вилучення з її користування автомобіля 04.11.2008 року, а тому і відсутність підстав для погашення заборгованості з цього періоду, то суд вважає слушними доводи представника позивача про добровільну передачу відповідачкою за її письмовою згодою предмету застави позивачу на термін, необхідний для виконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитними договорами, відповідно до умов договору застави, що, однак, не звільняє відповідачку від подальшого виконання зобов'язань за кредитним договором.
За умови усунення порушень умов кредитних договорів предмет застави повертається у користування відповідачки, але у зв'язку з незадоволенням вимог позивача переданий позивачу в заставу автомобіль залишився у нього на збереження до остаточного виконання відповідачкою своїх зобов'язань.
Таким чином, суд приходить до висновку про обгрунтованість вимог позивача та наявність законних підстав для їх задоволення та вважає, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором від 02.04.2007 року в сумі 11 342, 81 доларів США
Виходячи із вищенаведеного, суд вважає, що укладений сторонами кредитний договір № 26/840-ФО від 02.04.2007 року слід розірвати, а з відповідачки на користь позивача у зв'язку з цим підлягає стягненню заборгованість станом на 26.01.2009 року в сумі 11 342, 81 доларів США, що з урахуванням офіційного курсу долара США становить 87339, 64 грн., та 25, 06 грн., яка утворилась у зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою зобов'язань за кредитним договором № 26/840-ФО від 02.04.2007 року, а також згідно ст. 88 ЦПК України сума сплаченого позивачем держмита у розмірі 851, 15 грн. та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 509, 625, 1050, 1054 ЦК України, кредитним договором № 26/840-ФО від 02.04.2007 року, ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-БАНК» до ОСОБА_1 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Розірвати кредитний договір № 26/840-ФО від 02.04.2007 року, кладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-БАНК» та ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР-БАНК» суму заборгованості за кредитним № 26/840-ФО від 02.04.2007 року в розмірі 87364, 70 грн., а також витрати по оплаті державного мита у сумі 851, 15 грн., 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави 22, 49 грн. державного мита.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня його проголошення.