Справа № 1-5/2010 р.
31 серпня 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В.,
при секретареві ХИМЕНКО І.І., ФЕДОРЕНКО О.В.,
за участю: прокурора КОВАЛЕНКА О.І., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника ССД Новомиргородської райдержадміністрації ОСОБА_3, захисника - адвоката ОСОБА_4, законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця м. Новомиргорода, Кіровоградської області, українця, громадянина України, нежонатого, раніше несудимого, який тимчасово не навчається і не працює та проживає разом з батьками по АДРЕСА_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
суд визнав доведеним, що 10 січня 2009 р. близько 22 години підсудний ОСОБА_6 разом з товаришем свідком ОСОБА_23, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, прийшли до приміщення Новомиргородського районного будинку культури (далі - РБК), що розташований по вул. Леніна, 99/12 у м. Новомиргороді, Кіровоградської області, на дискотеку. Зайшовши до приміщення РБК, ОСОБА_23 підійшов до потерпілого ОСОБА_1 та став з ним розмовляти. Під час розмови між ОСОБА_23 та ОСОБА_1 виник конфлікт, під час якого останній декілька разів штовхнув ОСОБА_23 в область грудей та відійшов від нього. В цей час до ОСОБА_23 підійшов свідок ОСОБА_7, щоб з'ясувати причину попереднього конфлікту. Проте під час розмови між ними виник новий конфлікт, під час якого вони, бажаючи з'ясувати стосунки, затіяли бійку та впали на підлогу. Тоді підсудний ОСОБА_6, маючи намір заступитися за ОСОБА_23, підійшов до місця бійки, а потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_9 також наблизилися до місця події, щоб припинити конфлікт. Почувши про бійку, контролер дискотеки ОСОБА_10 зайшла до залу дискотеки та наказала особам, які затіяли бійку, залишити приміщення будинку культури і вийти на вулицю. Після цього ОСОБА_23 вибіг на вулицю, а за ним вийшли підсудний ОСОБА_6, потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та свідок ОСОБА_9 Скориставшись тим, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 зупинилися біля будинку культури покурити, ОСОБА_6, побачивши їх, став вигукувати на адресу останніх нецензурні слова. Коли потерпілий ОСОБА_2, бажаючи з'ясувати стосунки, підійшов до ОСОБА_6, підсудний, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, не маючи реальної загрози суспільно-небезпечного нападу з боку ОСОБА_2 та перебуваючи у стані стресу, фрустрації, які не досягли глибини фізіологічного афекту, дістав з кишені куртки ножа, яким умисно наніс потерпілому ОСОБА_2 ножове поранення в область грудей, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді рани передньої поверхні грудної клітини зліва, що продовжується в раневий канал в ліву плевральну порожнину, рани лівої легені, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.
Побачивши в руках ОСОБА_6 ножа, потерпілий ОСОБА_1 підійшов до нього з наміром відібрати небезпечний предмет. Проте підсудний ОСОБА_6, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, умисно наніс ножове поранення потерпілому ОСОБА_1 в область задньої поверхні грудей, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді рани задньої поверхні грудної клітини справа, що продовжується в раневий канал в праву плевральну порожнину, рани правої легені, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент їх спричинення.
В подальшому ОСОБА_6, маючи намір уникнути відповідальності за скоєне, намагався втекти з місця скоєння злочину і, викинувши ножа, став бігти в сторону зупинки автомобілів таксі, проте був затриманий свідками ОСОБА_17, ОСОБА_11 та ОСОБА_7
Продовжуючи чинити опір, ОСОБА_6 затіяв бійку з ОСОБА_17 та ОСОБА_7, в ході якої отримав легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Проте в подальшому, незважаючи на опір, ОСОБА_6 силоміць був доставлений ОСОБА_7 та ОСОБА_11 до Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області для з'ясування обставин заподіяння тілесних ушкоджень.
Висновки суду про винуватість підсудного у вчиненні інкримінованого злочину ґрунтуються на доказах, безпосередньо досліджених судом при розгляді даної справи: його показаннях, показаннях потерпілих, свідків, висновках експерта, протоколах слідчих дій та інших документах.
Підсудний ОСОБА_6 вину у скоєнні вище зазначеного злочину під час досудового та судового слідства не визнав повністю і пояснив, що насправді він спочатку заступився за ОСОБА_23, у якого ОСОБА_1 вимагав гроші, а потім разом з іншими особами побив їх (ОСОБА_23 і підсудного) на дискотеці.
Потім його побили декілька осіб поблизу РБК та на дорозі, де була влаштована ковзанка.
Вибивши у одного з нападників ножа, він розмахував ним, коли поряд знаходилися потерпілі, проте умисних ударів ножем нікому з них не завдав.
Вважає, що перебував у стані сильного стресу та необхідної оборони, а тілесні ушкодження потерпілим завдав випадково, бо розмахував навколо себе ножем.
Суд ретельно дослідив версію підсудного щодо випадкового завдання тяжких тілесних ушкоджень у стані необхідної оборони та прийшов до висновку про її необґрунтованість із таких міркувань.
Хоча свої показання ОСОБА_6 продемонстрував під час відтворення обстановки і обставин події 15.02.2009 р. у присутності понятих, за участю його законного представника, захисника та судово-медичного експерта, проте він не побажав деталізувати власну поведінку: яким чином йому начебто вдалося вибити ножа та у подальшому заподіяти ним тілесні ушкодження потерпілим (т. 2, а. с. 124-134).
За висновками судово-медичного експерта ОСОБА_12 та відповідно його роз'ясненням у суді через небажання підсудного деталізувати обставини завдання тілесних ушкоджень потерпілим неможливо зібрати судово-медичні дані на підтвердження його пояснень.
Проте для експерта є очевидним, що відмахуючим рухом руки з ножем неможливо спричинити проникаючі у грудну клітину поранення потерпілим.
Суд критично відноситься до показань ОСОБА_6 з приводу випадкового заподіяння тяжких тілесних ушкоджень внаслідок розмахування ножем.
Адже згідно показань потерпілих та свідків, на момент затримання підсудного поблизу нього не було потерпілих, бо вони уже потребували невідкладної медичної допомоги внаслідок поранення поблизу РБК.
Суд також критично відноситься до показань підсудного з приводу його перебування у стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок суспільно-небезпечного нападу з боку потерпілих, оскільки за рішенням органів дізнання і досудового слідства у порушенні кримінальної справи стосовно потерпілих та свідків було відмовлено за відсутністю у скоєному складу злочину.
До того ж за висновком комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи за № 188 від 03.04.2009 р. ОСОБА_6 перебував у стані стресу, фрустрації, які не досягли глибини фізіологічного афекту, та є осудним (т. 2, а. с. 173-175).
Крім того, у справі немає доказів неодноразового безпідставного побиття підсудного потерпілими як на дискотеці, так і поблизу РБК та на дорозі, де була влаштована ковзанка.
Хоча свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 стверджували, що були очевидцями побиття підсудного на дискотеці групою осіб, проте жодна з них не вказала на будь-кого з потерпілих як учасників такого побиття.
В той же час за постановою Новомиргородського РВ УМВС від 06.04.2009 р. було відмовлено у порушенні кримінальної справи за фактом порушення громадського порядку в приміщенні РБК 10.01.2009 р. за відсутністю складу злочину (т. 2, а. с. 185)
За постановою слідчого від 17.10.2009 р. також було відмовлено у порушенні кримінальної справи у відношенні інших осіб з приводу заподіяння підсудному тілесних ушкоджень під час затримання за відсутністю складу злочину (т. 2, а. с. 84).
Суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується наступними доказами у справі:
Допитаний в ході судового розгляду справи в якості потерпілого ОСОБА_1 пояснив, що конфлікт на дискотеці виник з вини ОСОБА_23, який спочатку попросив у нього 10 грн., а потім образив його. Коли вони вийшли з приміщення та стояли поблизу РБК, він почув позаду крик і повернувся. Потерпілий ОСОБА_2 вже лежав на землі, а підсудний ОСОБА_6 став нецензурно лаятись та розмахувати ножем. Коли він спробував відібрати небезпечний предмет, ОСОБА_6 ударив його ножем у груди, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.
Окрім цього, потерпілий продемонстрував обставини скоєння злочину під час відтворення обстановки і обставин події 16.02.2009 р. у присутності понятих та за участю судово-медичного експерта (т. 1, а. с. 60-63).
Він також підтвердив свої показання в ході очної ставки з підсудним 10.02.2009 р. (т. 2, а. с. 98-99)
Потерпілий ОСОБА_2 у суді підтвердив, що участі у бійці на дискотеці не приймав і навіть не бачив у приміщенні РБК ОСОБА_6
Коли він вийшов з приміщення дискотеки та встиг обернутися, підсудний дістав з кишені ножа і без будь-яких висловлювань ударив його ножем у груди.
Окрім цього, потерпілий продемонстрував обставини скоєння злочину під час відтворення обстановки і обставин події 23.01.2009 р. та 16.02.2009 р. у присутності понятих та за участю судово-медичного експерта (т. 2, а. с. 38-43).
Він також підтвердив свої показання в ході очної ставки з підсудним 06.02.2009 р. (т. 2, а. с. 95-97)
Свідок ОСОБА_13 вказала на перебування підсудного в день скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння (т. 2, а. с. 87-88).
Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_17 підтвердили, що ініціатором конфлікту на дискотеці був ОСОБА_23, який нецензурно лаявся на адресу присутніх.
Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_17 були учасниками, а ОСОБА_7 - очевидцем затримання ОСОБА_6 і також підтвердили свої показання в ході очної ставки з підсудним 10.02.2009 р. (т. 2, а. с. 102-108)
Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19 бачили бійку на дискотеці, але не зрозуміли хто її затіяв.
Свідок ОСОБА_20 чула як підсудний нецензурно лаявся на відстані близько 3 м від потерпілих. Коли потерпілий ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_6, той його порізав. Потім підсудний ударив потерпілого ОСОБА_1 та порізав руку свідкові ОСОБА_9
Вона також підтвердила свої показання в ході очної ставки з підсудним 24.03.2009 р. (т. 2, а. с. 166-167)
Свідок ОСОБА_2 побачив підсудного неподалік пораненого брата. Коли він наблизився до ОСОБА_6, той тричі махнув ножем біля його живота.
Свідок ОСОБА_9 стверджує, що саме підсудний ОСОБА_6 підбіг до потерпілого ОСОБА_2 і ударив його ножем. Тоді він наблизився до підсудного і спробував вибити ножа.
Окрім цього, свідок ОСОБА_9 продемонстрував обставини скоєння злочину під час відтворення обстановки і обставин події 16.01.2009 р. у присутності понятих (т. 1, а. с. 73-76).
Він також підтвердив свої показання в ході очної ставки з підсудним 10.02.2009 р. (т. 2, а. с. 100-101)
До того ж судово-медичний експерт підтвердив можливість перебігу вказаних подій за наведених свідком обставин (т. 1, а. с. 203-204).
Свідок ОСОБА_17 бачив як підсудний ударив потерпілого ОСОБА_1 ножем, хоча останній ОСОБА_6 не чіпав, а лише йшов слідом.
Свідок ОСОБА_11, побачивиши на тілі потерпілого ОСОБА_1 ножове поранення, догнав підсудного і затримав його.
Свідок ОСОБА_21 відшукав ножа на місці події і відніс до Новомиргородського РВ УМВС.
Судово-медичний експерт ОСОБА_12 підтвердив у суді власні висновки та роз'яснив, що ніяких судово-медичних даних про спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень виявлено не було.
Розбіжності у початковому та додатковому висновках щодо можливості заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 при наведених ним та свідком обставинах пояснив тим, що спочатку не мав можливості особисто оглянути потерпілого, а керувався лише наданими слідчими органами медичними документами. Коли ж суд надав йому можливість оглянути ОСОБА_1, то він погодився з правдивістю свідчень цих осіб.
Тому суд погоджуються з додатковими висновками судово-медичного експерта, оскільки їх об'єктивність пояснюється наданням додаткової достовірної інформації, та відкидає попередні твердження про неможливість заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 при наведених ним та свідком обставинах.
Причетність підсудного до вчинення злочину також підтверджується письмовими доказами у справі:
протоколом огляду місця події від 11.01.2009 р. про виявлення на місці пригоди поблизу РБК слідів речовини, схожої на кров, а також вилучення складного ножа (т. 1, а. с. 40-41);
протоколами огляду місця події від 11.01.2009 р., згідно яким у Новомиргородській ЦРЛ було виявлено та вилучено одяг потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зі слідами ушкодження, а в приміщенні Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області - одяг підсудного ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 38-39);
протоколом пред'явлення предмету для впізнання від 20.03.2009 р., відповідно до якого свідок ОСОБА_23 впізнав серед кількох ножів саме той, що належав підсудному (т. 2, а. с. 157-158);
протоколами огляду речових доказів від 20.03.2009 р., у тому числі зазначеного ножа, одягу підсудного та потерпілих (т. 2, а. с. 159-162);
висновками експерта-криміналіста за № 24 від 30.01.2009 р., що розкладний ніж, вилучений 10.01.2009 р. при проведені огляду місця події біля приміщення Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, холодною зброєю не являється.
Вище вказаний ніж відноситься до ножів, призначених для спортивного туризму (т. 1, а. с. 97-98);
висновками експерта за №№ 24-26 від 06.03.2009 р., 11.03.2009 р. та 13.03.2009 р., що ушкодження на одязі потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 могли утворитися внаслідок дії наданого складного ножа (т. 1, а. с. 4-14, 17-31, 34-36);
висновками судово-медичного експерта:
за № 33 від 12.02.2009 р., згідно якому на тілі ОСОБА_1 виявлені такі тілесні ушкодження: рана задньої поверхні грудної клітини справа, що продовжується в раневий канал в праву плевральну порожнину, рана правої легені.
Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії предмета, що має колото-ріжучі властивості, можуть відповідати терміну та обставинам, вказаним в постанові, і відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент їх спричинення.
В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий знаходився правою задньою частиною грудної клітини до травмуючого предмета.
Судово-медичних даних, що дозволяли б вирішити питання про можливість спричинення даних тілесних ушкоджень конкретним травмуючим предметом, немає (т. 1, а. с. 102-104);
за № 34 від 12.02.2009 р., відповідно до якого на тілі ОСОБА_2 виявлені наступні тілесні ушкодження: рана передньої поверхні грудної клітини, що продовжується в раневий канал в ліву плевральну порожнину, рана лівої легені.
Вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії предмета, що має колото-ріжучі властивості, можуть відповідати терміну та обставинам, вказаним в постанові, і відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. В момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий знаходився передньою поверхнею грудної клітини до травмуючого.
Судово-медичних даних, що дозволяли б вирішити питання про можливість спричинення даних тілесних ушкоджень конкретним травмуючим предметом, в наданих медичних документах немає (т. 1, а. с. 109-111);
за № 122 від 05.03.2009 р., що у слідах бурого кольору на куфайці, джинсових брюках, куртці, які належать потерпілому ОСОБА_2, виявлена кров людини.
Кров на одязі могла виникнути від самого потерпілого ОСОБА_2, але при цьому неможливо виключити появу крові від потерпілого ОСОБА_1 чи підсудного ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 143-146);
за № 121 від 05.03.2009 р., відповідно якому у слідах бурого кольору на натільній майці, джемпері, шарфі, куртці, які належать потерпілому ОСОБА_1, виявлена кров людини.
Кров на одязі могла виникнути від самого потерпілого, але при цьому неможливо виключити, що кров з'явилася від потерпілого ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_6 (т. 1, а. с. 143-146);
за № 123 від 05.03.2009 р., що у слідах бурого кольору на вовняному джемпері, джинсових брюках, куртці, які належать підсудному ОСОБА_6, виявлена кров людини.
Кров на одязі могла виникнути від самого підсудного, але при цьому неможливо виключити, що кров з'явилася від потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (т. 1, а. с. 159-161);
за № 49 від 10.04.2009 р., згідно якому на тілі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої внутрішньочерепної травми в формі струсу головного мозку: крововиливи обличчя, голови, садна обличчя; крововиливи верхніх кінцівок, рана 2 пальця правої кисті.
Тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми могли виникнути від не менше 5 травматичних дій тупих твердих предметів, можуть відповідати вказаному терміну і відносіться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6 днів.
Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів верхніх кінцівок могли виникнути від не менше 2 травматичних дій тупих твердих предметів, можуть відповідати вказаному терміну і відносіться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження у вигляді рани 2 пальця правої кисті могли виникнути від дії предмета, що має ріжучі властивості, можуть відповідати вказаному терміну і відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6 днів.
В момент отримання тілесних ушкоджень положення ОСОБА_6 могло бути самим різноманітним та мінятись в процесі нанесення.
Яких-небудь науково обґрунтованих судово-медичних критеріїв, по яким було б можливим говорити, що мали місце боротьба або самооборона, у даному випадку немає.
Об'єктивної неврологічної симптоматики, яка підтверджувала б діагноз “забій мозку 2 ст.”, “забій шийного відділу спинного мозку”, в наданих медичних документах немає.
Діагноз “перелом лобної кістки зліва” при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався, так як не був підтверджений консультативною комісією лікарів рентгенологів КОЛ.
Тривалість знаходження на стаціонарному лікуванні не пов'язана з тяжкістю отриманої травми (т. 1, а. с. 170-173);
за № 120 від 28.02.2009 р., що на двох марлевих тампонах і салфетці з речовиною бурого кольору, вилучених на місті події, виявлена кров людини. Проте не отримано результатів, які б дозволили більш конкретно висловитись про можливість виникнення крові від учасників справи (т. 1, а. с. 186-188);
за № 49/1 від 10.04.2009 р. (додатково до № 49), згідно якому можливість утворення тілесних ушкоджень, що були виявлені на тілі ОСОБА_6, а саме: “тупої внутрішньочерепної травми в формі струсу головного мозку: крововиливи обличчя, голови, садна обличчя; крововиливи верхніх кінцівок” при обставинах, вказаних під час відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 16.02.2009 р., не виключається.
При обставинах, вказаних під час відтворення обстановки та обставин події за участю підозрюваного ОСОБА_6 від 16.02.2009 р., немає яких-небудь даних за спричинення йому тілесних ушкоджень предметом, що має ріжучі властивості (рана 2 пальця правої кисті);
за № 34/1 від 10.03.2009 р. (додатково до № 34 від 12.02.2009 р.), відповідно якому можливість утворення тілесних ушкоджень, що були виявлені у потерпілого ОСОБА_2, а саме: “рана передньої поверхні грудної клітини зліва, що продовжується в раневий канал в ліву плевральну порожнину, рана лівої легені” при обставинах, вказаних під час відтворення обстановки та обставин події за участю потерпілого ОСОБА_2 від 16.02.2009 р., не виключається.
Так як підозрюваний ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2009 р. чітко не вказує яким чином в нього в руці був розташований ніж, які конкретно рухи та в якому напрямку він ним виконував, яким чином та якими частинами тіла до нього в момент рухів ножем наближалися потерпілі, то говорити про можливість виникнення тілесних ушкоджень, що були виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_2, при обставинах, вказаних підозрюваним ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2009 р., неможливо.
за № 33/1 від 10.03.2009 р. (додатково до № 33 від 12.02.2009 р.), згідно якому та наданій медичній документації на тілі ОСОБА_1 мала місце рана задньої поверхні грудної клітини справа та рана задньої поверхні нижньої долі правої легені.
Так як підозрюваний ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2009 р. чітко не вказує яким чином в нього в руці був розташований ніж, які конкретно рухи та в якому напрямку він ним виконував, яким чином та якими частинами тіла до нього в момент рухів ножем наближалися потерпілі, то говорити про можливість спричинення тілесних ушкоджень, що були виявлені на тілі потерпілого ОСОБА_1, при обставинах, вказаних підозрюваним ОСОБА_6 під час відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2009 р., неможливо;
за № 171 від 14.07.2010 р., що згідно даних огляду 11.01.2009 р., даних наданої документації (медична картка стаціонарного хворого № 263, амбулаторна карта, КТ головного мозку від 13.01.2010 р., висновок державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. Романова АМН України” № 87/3 від 20.04.2010 р., висновок державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. Романова АМН України” без номера від 20.05.2010 р., висновок лікаря-нейрохірурга КОЛ від 14.06.2010 р.) на тілі ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді тупої внутрішньочерепної травми в форму струсу головного мозку: крововиливи обличчя, голови, садна обличчя; крововиливи верхніх кінцівок, рана 2 пальця правої кисті.
Тілесні ушкодження у вигляді внутрішньочерепної травми в формі струсу головного мозку: крововиливи обличчя, голови, садна обличчя могли виникнути від травматичних дій тупих предметів, можуть відповідати вказаному терміну і відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, більше 6 днів.
Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів верхніх кінцівок могли виникнути від травматичних дій тупих предметів, можуть відповідати вказаному терміну і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження у вигляді рани 2 пальця правої кисті могли виникнути від дії предмета, що має ріжучі властивості, можуть відповідати вказаному терміну і відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров'я , більше 6 днів.
Діагноз “перелом лобної кістки зліва”, що був виставлений в медичній картці стаціонарно хворого № 263 на підставі даних КТ головного мозку від 13.01.2010 р., при оцінці ступеня тяжкості тілесних ушкоджень не враховувався, так як не був підтверджений консультативною комісією лікарів - рентгенологів КОЛ (висновок № 54 від 19.02.2009 р.)
Щодо рекомендації комісії “Рекомендована СКТ с высоким разрешением”, то 10.04.2009 р. була надана заява на ім'я слідчого Новомиргородського РВ УМВС ОСОБА_22 від батька підсудного ОСОБА_6 ОСОБА_5 про відмову від повторного обстеження на базі Кіровоградської обласної лікарні.
В додатково наданих медичних документах: (висновок державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. Романова АМН України” № 87/3 від 20.04.2010 р., висновок державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. Романова АМН України” без номера від 20.05.2010 р., висновок лікаря - нейрохірурга КОЛ від 14.06.2010 р.) в діагнозі вказано “перелом лобної кістки справа”, що не відповідає даним первинно наданої медичної документації, де зазначалось, що “перелом лобної кістки зліва”.
В наданій амбулаторній картці в період з 09.02.2009 р. по 08.05.2009 р. даних за амбулаторне лікування в зв'язку з отриманою 10.01.2009 р. травмою немає.
Згідно висновків спеціалістів (дані амбулаторної карти) в період з 08.05.2009 р. по 29.03.2010 р. патології нервової системи, органів зору та інших у підсудного ОСОБА_6 виявлено не було.
Відповідно до вищезазначеного судово-медичних даних, що дозволяли б говорити про причинний зв'язок травми, отриманої 10.01.2009 р. з діагнозами “Последствия ЗЧМТ (10.01.2009 г.), ушиб головного мозга, перелом лобной кости справа. Ушиб шейного отдела позвоночника. Посттравматический церебральный арахноидит с ликворо-гипертензионным синдромом”, “последствия перенесенной сочетанной травмы (10.01.09 г.) - ЧМТ, ушиб головного мазга 2 ст., линейный перелом лобной кости справа. Ушиб спинного мозга в виде посттравматического церебрального арахноидита, ликворо-гипертензионный вестибулоатактический синдром. Упорная церебрального арахноидита, ликворно - гипертензионного вестибулоатактического синдрома. Упорная цервикокраниалгия. Лёгкий двухсторонний С5 корешковый синдром”, виставленими у висновках державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. Романова АМН України № 87/3 від 20.04.2010 р., державної установи “Інститут нейрохірургії ім. акад. Романова АМН України” без номера від 20.05.2010 р., лікаря-нейрохірурга КОЛ від 14.06.2010 р., немає;
за № 172 від 12.07.2010 р., відповідно якому можливість виникнення тілесних ушкоджень, що були виявлені на тілі ОСОБА_1 при обставинах, вказаних в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 16.02.2009 р. за участю потерпілого ОСОБА_1, не виключається.
Можливість виникнення тілесних ушкоджень, що були виявлені на тілі ОСОБА_1 при обставинах, вказаних в протоколі допиту від 03.02.2009 р. свідка ОСОБА_17, не виключається.
Оскільки під час досудового та судового слідства підсудний допускав суттєві неточності у деталізації події, не міг пояснити причину такої поведінки, суд вважає, що ОСОБА_6 намагається уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
В той же час показання вище згаданих потерпілих та свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_17 послідовні, логічні та узгоджуються з іншими матеріалами справи, у тому числі із висновками експерта та результатами огляду місця події і речових доказів. Тому суд вважає їх правдивими.
Суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_23 про події в РБК , бо саме через його поведінку виник конфлікт у приміщенні дискотеки.
Проте суд вважає, що згаданий свідок дав правдиві свідчення при впізнанні складного ножа підсудного ОСОБА_6
Органи досудового слідства звинувачують підсудного також у тому, що коли свідок ОСОБА_9 наблизився до ОСОБА_6, щоб відібрати ножа після завдання тілесних ушкоджень потерпілим, підсудний, не бажаючи добровільно віддати його, наніс ним удар по правій руці, заподіявши свідкові рану правого променевого зап'ястного суглобу, тобто легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (т. 1, а. с. 193-194).
Проте за правилами ч. 1 ст. 27 КПК України с прави про злочини, передбачені статтею 125, частиною 1 статті 126 Кримінального кодексу України, а також справи про злочини, передбачені статтею 356 Кримінального кодексу України щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі право підтримувати обвинувачення. В цих справах дізнання і досудове слідство не провадяться.
Як вбачається із матеріалів кримінальної справи, свідок ОСОБА_9 не побажав вирішувати питання про притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності (т. 1, а. с. 71-72).
До того ж прокурор також не скористався своїм правом, передбаченим ч. 3 ст. 27 КПК України, бо не вважав, що справа має особливе громадське значення чи цей випадок є винятковим.
За постановою від 17.04.2009 р. слідчий відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом спричинення ОСОБА_9 тілесних ушкоджень щодо підсудного за ст. 122 КК України за відсутністю складу злочину (т. 2, а. с. 192).
Оскільки прокурор та слідчий не порушили кримінальну справу, а скарга ОСОБА_9 відсутня, суд виключає цей епізод із обвинувачення.
Також безпідставне посилання слідчих органів на заподіяння легких тілесних ушкоджень свідкові ОСОБА_23, бо підсудному ОСОБА_6 не інкримінується причетність до їх завдання (т. 1, а. с. 138-139).
Сукупність вказаних доказів, їх оцінка переконують суд, що ОСОБА_6 завдав умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в момент заподіяння. Тому дії підсудного потрібно кваліфікувати за ч. 1 ст. 121 КК України.
Вирішуючи питання про відшкодування завданої злочином шкоди, суд виходить з того, що під час досудового слідства потерпілі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 пред'явили цивільні позови про стягнення з підсудного коштів, витрачених на лікування, та моральної шкоди (т. 1, а. с. 57, 68).
Проте у подальшому цивільні позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 подали до суду заяву від 05.08.2010 р. про відмову від позову, вказавши, що завдана шкода була повністю відшкодована підсудним до розгляду справи у суді.
Тому суд зараховує вказане майно в рахунок відшкодування заподіяної злочином шкоди.
За правилами п. 3 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Заслухавши думку інших учасників судового розгляду справи, суд вважає за доцільне прийняти відмову цивільного позивача від позову та закрити провадження у справі, оскільки дії цивільного позивача не суперечать закону і не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
При призначенні міри покарання підсудному за вчинене, суд враховує скоєння тяжкого злочину, а також особу ОСОБА_6, який раніше не засуджувався, за місцем постійного проживання та колишнього навчання зарекомендував себе позитивно, має добрі житлово-побутові умови, незважаючи на високі спортивні досягнення, має суттєві відхилення у стані здоров'я, за висновком амбулаторної комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи є осудним і суд погоджується з такими результатами дослідження (т. 2, а. с. 193-202).
При призначенні підсудному покарання обставинами, які його:
пом'якшують, суд визнає: добровільне відшкодування заподіяних збитків; вчинення злочину неповнолітнім (пп. 2, 3 ч. 1 ст. 66 КК України);
обтяжують, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння (п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України).
Ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи: умови його життя та виховання, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, суд дійшов висновку про неможливість виправлення і перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, а тому міркує за необхідне обрати покарання у вигляді позбавлення волі.
Відповідно до ст. 343 КПК України, з метою вжиття заходів для забезпечення виконання вироку, суд вважає за доцільне змінити підсудному запобіжний захід із підписки про невиїзд з постійного місця проживання на взяття під варту.
Ураховуючи наведене, на підставі ст. ст. 205 п. 3, 206 ЦПК України, керуючись ст. ст. 28, 81, 321-324, 338, 343, 349 КПК України, суд
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6 (шість) років.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд з постійного місця проживання - змінити на взяття під варту.
Негайно взяти засудженого під варту у залі судового засідання.
Початок строку відбування покарання обчислювати з моменту затримання засудженого ОСОБА_6, тобто із 31 серпня 2010 року.
Закрити провадження в цивільній справі за позовами потерпілих ОСОБА_1 і ОСОБА_2 до ОСОБА_6 про стягнення коштів, витрачених на лікування, та моральної шкоди у зв'язку з відмовою цивільного позивача від позову та прийняття відмови судом.
Речові докази, після набранням вироком законної сили: складний ніж; одяг засудженого ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, які знаходяться у кімнаті зберігання речових доказів Новомиргородського РВ УМВС України в Кіровоградській області, - знищити.
Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Головуючий:
суддя С.ЩЕНЮЧЕНКО