Справа № 2-а-166/1115/10 р.
18 серпня 2010 року м. Новомиргород
Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:
Головуючого - судді Орендовського В.А.,
при секретарі - Котляр Я.В.,
з участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргород адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову інспектора Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області Круковського Д.С., серія ВА № 164056 від 04 липня 2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - як незаконну.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 04 липня 2010 року в м. Кіровограді на проспекті Університетському керував автомобілем «ГАЗ», д/н НОМЕР_1, та був зупинений інспектором ДАІ, який склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про адміністративне правопорушення, згідно з якими він 04 липня 2010 року в м. Кіровограді на проспекті Університетському керуючи автомобілем «ГАЗ», д/н НОМЕР_1, не надав перевагу в русі пішоходу на нерегульованому пішоходному переході, чим вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
По суті правопорушення позивач вказує, що даного правопорушення він не скоював, оскільки рухався у відповідності до ПДР та був зупинений працівником ДАІ, який йому повідомив, що він не надав перевагу в русі пішоходу на нерегульованому пішоходному переході , з даним твердженням він був не згоден, про що пояснив інспектору та зазначив у протоколі, що наближаючись до пішохідного переходу він пішоходів на даному переході не бачив, осіб, які б наближалися до переходу також не було, а тому він вільно перетнув пішохідний перехід, не маючи ніяких перешкод з боку автомобілів чи пішоходів, після чого його було зупинено працівниками ДАІ. Окрім цього, взагалі об'єктивно визначити знаходився пішохід на пішоходному переході чи ні в даному випадку фактично було неможливим, оскільки інспектор ДАІ знаходився на значній відстані від пішохідного переходу. Свідки очевидці скоєного при складанні протоколу та постанови були відсутні.
У судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на підстави, що викладені в позові, просив постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення на нього стягнення на підставі ст.122 ч.1 КУпАП скасувати, наполягаючи на тому, що діяв в межах Правил дорожнього руху.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення йому повістки.
Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Суд вважає можливим вирішити спір по суті за відсутністю представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши показання позивача, дослідивши письмові матеріали справи, а саме: постанову інспектора Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області Круковського Д.С., серія ВА № 164056 від 04 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП, інші матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ч.4 ст. 71 КАС України, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Згідно вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Згідно п. 18.1 ПДР України - водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішоходного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Фактично дійсні обставини даного порушення за участю ОСОБА_1 працівниками ДАІ залишились не встановленими за тих підстав, що при винесенні постанови не було враховано, що при наближенні до пішохідного переходу пішоходів на даному переході не було, осіб, які б наближалися до переходу також не було, тому він вільно перетнув пішохідний перехід, при цьому позивач детально та послідовно пояснив у судовому засіданні, що діяв в межах Правил дорожнього руху. Окрім цього, об'єктивно визначити знаходився пішохід на пішоходному переході чи ні в даному випадку фактично було неможливим, оскільки інспектор ДАІ знаходився на значній відстані від пішохідного переходу. В оскаржуваній постанові невірно вказано прізвище позивача, зазначено ОСОБА_1, тоді як насправді ОСОБА_1, що підтверджується копією паспорту позивача.
Постанова від 04 липня 2010 року не містить повного найменування органу чи посадової особи, який наклав адміністративне стягнення, а скорочений набір спеціального звання посадової особи не дає можливість визначити чи правомочна вказана особа накласти адміністративне стягнення.
Крім того при складанні протоколу та винесенні постанови не були залучені свідки - очевидці скоєного правопорушення, що є порушенням ч.2 ст.256 КУпАП, тобто свідки, які підтвердили б вину ОСОБА_1 відсутні. Також всупереч вимогам ст.ст. 254, 256 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення виконана нерозбірливо і під «копірку», що навіть неможливо досконало зрозуміти обставини правопорушення, що є порушенням допущеними працівниками ДАІ в оформленні постанови.
Виходячи із норм, викладених в ст.71 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, при чому він має спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані на користь відповідача чи позивача, разом з тим на запит суду відповідачем не були надані матеріали справи про адміністративне правопорушення, що позбавило суд можливості перевірити всі докази, на підставі яких інспектор Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області Круковський Д.С. дійшов висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова інспектора Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоградській області Круковського Д.С., серія ВА № 164056 від 04 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.158-163, 171-2 ч.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління ДАІ при УМВС України в Кіровоградській області про скасування постанови про адміністративне право порушення - задовольнити.
Постанову інспектора Кіровоградської роти ДПС при УМВС України в Кіровоград ській області Круковського Д.С., серія ВА № 164056 від 04 липня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 255 грн. - скасувати.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Згідно з оригіналом:
Суддя Новомиргородського районного суду
Кіровоградської області В.А. Орендовський