Справа № 22ц - 4677/2010 р. Головуючий в суді 1 інстанції Примаченко В.О.
Категорія 01, 57 Доповідач в суді ІІ інстанції Малород О. І.
31 cерпня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого: Дьоміної О.О.
суддів: Малорода О.І., Матвієнко Ю.О.,
при секретарі: Мягкій Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Київ
цивільну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Білоцерківському районі про зобов'язання провести перерахунок доплати до пенсії,-
У листопаді 2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом
Постановою суду від 03 березня 2009 року позов задоволено частково.
Суд першої інстанції задовольнив позов - зобов'язав відповідача провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_3 за проживання на території радіоактивного забруднення відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться оплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю -одна мінімальна заробітна плата.
Позивачка оспорюючи дії відповідача вважала, що вона отримувала доплату значно нищу, ніж це передбачено ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв'язку з чим звернулася до суду за захистом своїх прав.
Вирішуючи вказаний спір та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку про порушення відповідачем норм ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Колегія суддів вважає зазначений висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Статтею 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
При винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що постанова КМ України № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суперечить вимогам ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на наступне.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію положень ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на 2007 рік були призупинені в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Згідно з рішення Конституційного суду України № 6-рп було постановлено 09 липня 2007 року визнано неконституційними деякі положення Законів України "Про державний бюджет на 2007 рік", зокрема розділ, яким було призупинено дію ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного суду є обов'язковим до виконання на всій території України.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 "Про незалежність судової влади" зазначено, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1 п.19).
Відповідно до положень Конституції України, найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави (ст.3), права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22).
Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч. 2 ст. 95 Конституції України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України "Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку щодо того, що позивачка має право на перерахунок доплати до пенсії як пенсіонер, який проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік".
Колегія суддів вважає, що оскільки рішення Конституційного суду України № 6-рп було постановлено 09 липня 2007 року, то у позивачки право на доплату до пенсії за проживання на території посиленого радіоактивного забруднення в розмірі заробітної плати виникло з 01 листопада 2007 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України встановлений річний строк звернення до адміністративного суду, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З урахуванням того, що відповідач наполягав на відмові в задоволенні позову у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів вважає доцільним на підставі ч. 1 ст. 100 КАС України зобов»язати відповідача провести перерахунок та виплату доплат до пенсії в межах річного строку та з урахуванням позовних вимог, з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням виплачених сум вказаної допомоги. У задоволенні іншої частини адміністративного позову ОСОБА_3 відмовити.
За таких підстав апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2009 року підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині періоду проведення перерахування та виплат.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, 304-1, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України , колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області задовільнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2009 року змінити в частині періоду проведення перерахування та виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області недоотриману суму щомісячної доплати непрацюючому пенсіонеру за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю починаючи з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року, з врахуванням виплаченої раніше суми.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :