Справа № 2-а-1955-10
27 липня 2010 року, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі: головуючого - судді Васильцова О.В.,
при секретарі - Назаренко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Мелітополі цивільну справу, відкриту за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Луцику І. В. про визнання незаконною та скасування постанови ВК № 094785 від 07 травня 2010 року про адміністративне правопорушення , -
ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Луцику І. В. про визнання незаконною та скасування постанови ВК № 094785 від 07 травня 2010 року про адміністративне правопорушення , зазначивши, що 07 травня 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Луциком І. В. було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК № 122561 від 07 травня 2010 року та винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ВК № 094785 від 07 травня 2010 року, відповідно до якої, він о 06-00 годині він рухаючись по 132 км а/д Луцьк-Рівне на автомобілі «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_1, перевищив встановлену швидкість, чим порушив п. 12.10 Правил дорожнього руху України. Дану постанову він вважає протиправною з наступних підстав. Постанова винесена за результатами застосування фіксації поруш ПДР засобами фото- та відео фіксації, у відповідності до ст. 14-1 КУпАП. Фіксація порушення ПДР велася інспектором ДАЇ на службовому автомобілі, який рухався у зустрічному напрямку. Однак прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом. Прилад яким проводився нагляд -а дорожнім рухом, працюючи в патрульному режим дає похибку на 2 км/год. На прохання вказати наявність пломб на приладі вимірювання швидкості інспектор проігнорував. Проігнорував інспектор і прохання про роз'яснення щодо розмірів похибок вимірювань вказаним приладом. Фото, на якому зафіксовано правопорушення, надано не було та не вказано напрямок руху його автомобіля. Крім того, при винесенні постанови, інспектор керувався особистими мотивами та неприязним відношенням до нього, яке виникло через відмову надати «добровільну допомогу працівникам ДАІ». На вимогу керуватись законними підставами та законодавчою базою при розгляді правопорушення, та вказати місцезнаходження дорожнього знаку, порушення вимог якого призвело до складання постанови, інспектором було відмовлено в грубій формі.
Позивач у судове засідання не з'явився. Надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність. На позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини своєї неявки, тому суд вважає ці причини неповажними та ухвалив про розгляд справи за відсутністю відповідача.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в міськрайонному суді, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, письмових доказів.
Згідно із ст.289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено, правомочним розглядати скаргу.
Відповідно із ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07 травня 2010 року стосовно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВК № 122561, відповідно до якого 07 травня 2010 року о 06-00 годині ОСОБА_1 на 132 км а/д Луцьк-Рівне керував автомобілем та перевищив максимальну швидкість руху на ділянці дороги де встановлений дорожній знак 3.29 (обмеження 50 км/год» та рухався зі швидкість 83 км/год, чим порушив п.п. 1.2.10 ДПР України. Швидкість вимірювалась приладом «Візир» (а.с.9).
07 травня 2010 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Луциком І. В. було винесено постанову серії ВК № 094785 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 300 гривень (а.с.8).
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не було з'ясовано, чи вчиняв ОСОБА_1 дії, які можуть бути кваліфіковані за ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Крім того, відповідно до ст. 10 КпАП України адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно ст. 247 КпАП України, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю події складу адміністративного право рушення.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, суд вважає необхідним, постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ВК № 094785 від 07травня 2010 року скасувати, та провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України - закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 69, 71, 162, 283, 293 КАС України, 247, 268, 289, 293 КпАП України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Луцику І. В. про визнання незаконною та скасування постанови ВК № 094785 від 07 травня 2010 року про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ВК № 094785 від 07 травня 2010 року у відношенні ОСОБА_1 винесену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС ОДДЗ Луциком І. В. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КпАП України у відношенні ОСОБА_1 - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення Мелітопольського міськрайонного суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Мелітопольського
міськрайонного суду: Васильцов О.В.