КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-2376/2010
17 серпня 2010 року м. Макіївка
Кіровський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі
головуючої судді Запорожець Т.А.
при секретарі Бургас Т.А.
за участю позивачки ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,
12 липня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач добровільно не бере участі у матеріальному утриманні дітей, чим порушує їх права на достатній рівень життя.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, посилаючись на викладені в заяві обставини і пояснила, що перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від спільного проживання у них народилися діти: донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з нею і перебувають на її утриманні, оскільки вони з відповідачем розірвали шлюб. Відповідач офіційно не працює, добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання дітей відмовляється, тому вона змушена звернутися до суду. Домовленості з ОСОБА_2 про спосіб виконання його обов'язку по матеріальному забезпеченню дітей як, батьком не досягнуто.
Посилаючись на наведені обставини, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у грошовій формі у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу).
Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнав у повному обсязі, пояснивши, що у зв'язку з ситуацією в сім'ї він згодний виплачувати аліменти на утримання дітей у встановленому законом порядку та зазначеному позивачем розмірі. Окрім того пояснив, що їх шлюб з позивачем розірвано, вони мешкають за різними адресами, неповнолітні діти перебувають на утриманні позивача. У добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання дітей не надає. Він здоровий, не працює, на його утриманні немає інших неповнолітніх дітей та непрацездатних членів родини.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України), установив наступне.
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірвали шлюб 07 липня 2010 року у Міському відділі реєстрації актів громадянського стану м. Макіївки Донецької області, про що зроблено актовий запис № 238.
Від спільного проживання у подружжя народилися діти: донька - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають, виховуються і утримуються матір'ю.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на його фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Обов'язок батьків по втримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплена в ч. 2 ст. 51 Конституції України й ст. 180 Сімейного кодексу України. У випадку ухилення батьків від виконання цього обов'язку, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються в частині від доходу його матері, батька й (або) у твердій грошовій сумі (ст. 181 Сімейного кодексу України).
З наданих документів убачається, що відповідач ОСОБА_2 не працює. Він фізично здоровий, на утриманні відповідача інші неповнолітні діти й непрацездатні члени родини (утриманці) не перебувають.
Передбачених законом підстав для звільнення ОСОБА_2 від обов'язку утримання неповнолітніх дітей судом не встановлено. Домовленості між батьками щодо способу утримання дітей не досягнуто.
Згідно з приписом ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оцінивши надані по справі докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 не виконує у відношенні своїх неповнолітніх дітей передбачені сімейним законодавством батьківські обов'язки з їх утримання, чим порушує право дітей на достатній рівень життя. Визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд враховує вищенаведені обставини майнового і сімейного стану відповідача і визнає аліменти на утримання дітей у відсотковому співвідношенні - у розмірі однієї третьої частини від заробітку (доходу) їх батька - ОСОБА_2
Відповідно до вимог статей 81, 88 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судових витрат при звернені з даним позовом до суду, з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дітей за один місяць згідно із положеннями статті 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 60, 81, 88, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 180-183, 191 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2, 1974 року народження, уродженця м. Маріуполя Донецької області, що мешкає за адресою: 86130, АДРЕСА_1, не працює, аліменти в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання дітей: доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь матері ОСОБА_1, що мешкає за адресою: 86133, м. АДРЕСА_2, щомісяця, починаючи з 12 липня 2010 року, до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: